25 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 727/9591/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В. Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 (колегія суддів у складі: Поляков Б.М.- головуючий, Пантелієнко В.О., Поліщук В.Ю.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 (суддя Ващенко Т.М.)
у справі № 727/9591/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний Банк"
до: 1). Товариства з обмеженою відповідальністю "Столицяінвест 2008"; 2). ОСОБА_2 ; 3). Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович
2. Реєстратор Комунального підприємства "Бюро реєстрації нерухомості і бізнесу" Жар Ілля Георгійович ,
3. ОСОБА_4
4. ОСОБА_1
про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю,
ОСОБА_1 09.09.2024 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2024, якою справу №727/9591/19 передано за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області для розгляду в межах справи № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Здійснивши перевірку касаційної скарги ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 Передано справу №727/9591/19 за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області для розгляду в межах справи № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 залишено без змін.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить Верховний Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2024, прийняти нове рішення, яким справу № 727/9591/19 передати для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 про передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області.
Пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу.
Ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (пункт 8 частини першої статті 255 ГПК України), після її перегляду в апеляційному порядку, не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.
Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі № 727/9591/19 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 727/9591/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді В. Білоус
В. Пєсков