Рішення від 24.09.2024 по справі 905/1215/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

24.09.2024 Справа №905/1215/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шуть А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ

про стягнення 2173042,09 грн

Представники сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Бова Я.О. - адвокат на підставі довіреності;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Жукова Л.А. - адвокат на підставі довіреності.

Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ про стягнення 2173042,09 грн, в тому числі інфляційних втрат у розмірі 1583884,81 грн та 3 % річних у розмірі 589157,28 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на несвоєчасну оплату відповідачем наданих послуг за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2023 по справі №905/1215/23 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі №905/1215/23 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ залишено без задоволення; рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2023 по справі №905/1215/23 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №905/1215/23 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено частково; рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі №905/1215/23 скасовано; справу №905/1215/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 справа №905/1215/23 передана на розгляд судді Курило Г.Є.

Ухвалою суду 08.04.2024 прийнято справу №905/1215/23 до свого провадження; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.04.2024 об 11:00 год.

16.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі б/н від 16.04.2024, за змістом яких останній зазначає, що НЕК «Укренерго» категорично заперечує щодо наявності у ПАТ «Донбасенерго» форс-мажорних обставин, що стало причиною прострочення виконання грошових зобов'язань за договором №0112-03015, оскільки відповідач не виконав умови розділу 7 договору, не повідомивши письмово позивача не пізніше 5 днів з настання форс-мажорних обставин та не надав документальне підтвердження уповноваженого органу України (сертифікат про форс-мажорні обставини). Водночас, позивач звертає увагу суду на те, що відповідач згідно п.п.8.26, 8.29, 8.30 постанови Верховного Суду від 07.03.2024 по даній справі, не навів доказів чому саме у період з вересня по червень 2023 року у нього діяли обставини непереборної сили. Позивачем, інтерпретовано наступним чином умови спірного договору, а саме: згідно п.2.7 договору, за фактично надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за календарний місяць згідно акту приймання-передачі відповідач зобов'язаний сплатити не пізніше 15 числа наступного місяця, суму, що становить різницю між фактичною спожитою послугою та замовленою послугою згідно планових платежів.

26.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли пояснення б/н від 25.04.2024 щодо позиції ПАТ «Донбасенерго» з урахуванням постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.03.2024, за змістом яких зазначено, що відповідач заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим, позовні вимоги вважає недоведеними оскільки наявні у справі розрахунки є суперечливими й такими, що не ґрунтуються на первинних документах. Водночас, відповідачем вказується, що матеріали справи містять як докази обстрілів енергооб'єкта у червні 2022 року та серпні 2022 року та зупинення Слов'янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго» з червня по листопад 2022 року, так і докази письмового інформування про це позивача. Відповідач звертає увагу суду, що обставини непереборної сили виникли для нього у 2022 році та тривають на теперішній час.

Ухвалою суду від 30.04.2024 відкладено підготовче засідання на 29.05.2024 об 11:00год.

28.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі за змістом яких останній звертає увагу суду на те, що основним розрахунком, що є підставою нарахування 3% та інфляційних втрат відповідачу є розрахунок згідно п. 2 супровідного листа НЕК «Укренерго» від 03.11.2023 вих.№01/58497 під назвою "Таблиця розрахунку інфляційних втрат та 3% річних ПАТ «Донбасенерго» за договором №0112-03015 за період з вересня 2022 року по липень 2023 року" із роз'ясненнями колонок. Додатково позивач зазначає, що оскільки планові обсяги за період з вересня 2022 року по листопад 2022 року відповідач не замовляв, надавши при цьому відповідні листи де зазначено « 0», проте у подальшому всупереч цьому фактично спожив послугу, що підтверджується Актами надання послуги за ці розрахункові місяця, то НЕК «Укренерго» у відповідності до п. 3.3.3 Додаткової угоди від 22.12.2021 самостійно розраховувало планові обсяги послуги на підставі обсягу наданої послуги у попередньому розрахунковому пepioдi, відтак саме тому планові рахунки на підставі цього складають: 1 плановий платіж 16036,38 грн (35% від Акту), другий плановий платіж 16036,38 грн (35% від Акту), 3 плановий платіж 13745,47грн (30% від Акту).

28.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо позиції ПАТ «Донбасенерго» з урахуванням постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.03.2024, за змістом яких також викладено клопотання про поновлення відповідачу строку для подання доказу на підтвердження форс-мажорних обставин та долучення їх до матеріалів справи. Водночас, за змістом означених пояснень відповідачем зазначено, що ним неодноразово повідомлялось позивача у письмовому вигляді та у режимі реального часу про настання обставин форс-мажору про що свідчать наявні в матеріалах справи листи. Окрім того, відповідачем зазначається, що він і далі перебуває під обставинами форс-мажору та останній вказує на те, що у підтвердження зазначених обставин ним отримано сертифікат ТПП щодо спірних зобов'язань.

Ухвалою суду від 29.05.2024 задоволено клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказу на підтвердження форс-мажорних обставин та долучення їх до матеріалів справи; поновлено відповідачу строк для подання доказів, а саме: сертифікату №1400-24-1027 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 21.05.2024; витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.05.2024, акту про пожежу від 05.05.2024 та прийнято їх у якості доказів по справі; продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/1215/23 на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання на 20.06.2024 о 13:00 год.

Ухвалою суду від 20.06.2024 відкладено підготовче засідання на 09.07.2024 о 12:40год.

Ухвалою суду від 09.07.2024 відкладено підготовче засідання на 23.07.2024 о 10:40год., в межах розумного строку розгляду справи у зв'язку з тим, що з міркувань безпеки підготовче засідання не відбулось.

22.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява б/н від 22.07.2024 про відстрочення виконання рішення.

22.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 22.07.2024, за змістом яких останній наголошує, на тому, що плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період, а тому планові платежі за вересень, жовтень, листопад 2022 року не могли бути розраховані позивачем, а обов'язок з оплати міг виникнути лише за фактом надання послуги на підставі п.2.7. договору.

23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення б/н від 23.07.2024 на заяву про відстрочення виконання судового рішення.

23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання б/н від 23.07.2024 про закриття підготовчого провадження, призначення судового засідання з розгляду справи по суті та проведення судового засідання без участі представника позивача.

23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 23.07.2024 про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача за змістом якого останній не заперечує щодо закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання з розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 23.07.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/1215/23; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 27.08.2024 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 27.08.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 24.09.2024 об 11:00 год.

У судове засідання 24.09.2024 в режимі відеоконференції з'явився представник позивача, наполягав на задоволенні позовних вимог, просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

У судове засідання 24.09.2024 в режимі відеоконференції з'явилася представник відповідача, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, у випадку задоволення чи часткового задоволення позовних вимог наполягала на задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України» від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Разом з цим, на підставі Указів Президента України починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану.

У зв'язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду був тимчасово обмежений, а наразі запроваджено роботу суду в змішаному режимі (в приміщенні суду та дистанційно).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».

04.06.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», виконавець, оператор системи передачі, ОСП, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго" (користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 (далі - договір).

До вказаного договору сторонами неодноразово вносилися зміни шляхом укладання додаткових угод від 13.06.2019, від 10.09.2019, від 19.03.2020, від 22.07.2020, від 17.09.2021, від 22.12.2021, від 08.11.2022, від 16.12.2022.

За умовами пунктів 1.1. та 1.2. договору (в редакції додаткової угоди №6 від 22.12.2021), цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України; за цим договором ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга); користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору, під час виконання вимог цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України.

Згідно умов пунктів 2.2. - 2.5 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором) відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті http://ua.enegry/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. Обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги.

Пунктом 2.6. договору встановлено, що плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуги. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

Згідно з п.2.7 договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбаченими правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Пунктом 2.9. договору встановлено, що за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди користувача.

Права оператора системи передачі (ОСП), виконавця передбачають, зокрема, самостійно розраховувати планові обсяги на підставі обсягу наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді у разі ненадання у встановлені терміни повідомлень щодо планових обсягів користувачем (п.3.3.3. договору).

Розділом 6 договору визначено відповідальність сторін та порядок вирішення спорів.

Пунктом 6.8 договору обумовлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання, або неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору.

Якщо форс-мажор продовжується більше шести місяців, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за договором, і в цьому випадку договір вважається припиненим у випадку досягнення сторонами згоди про правові наслідки по всіх умовах договору (пункт 7.2 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору сторона, яка не може виконати зобов'язання за договором, повинна письмово не пізніше п'яти днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу сторону.

Наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України (пункт 7.4 договору).

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє сторону права на них посилатися (пункт 7.5 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання і укладається на строк до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п. 12.1. договору в редакції додаткової угоди від 16.12.2022).

Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019 та додатки до нього підписані сторонами без заперечень. Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Позивач стверджує, що ПАТ «Донбасенерго» несвоєчасно здійснювало розрахунки за надані НЕК «Укренерго» послуги у період з вересня 2022 року по червень 2023 року, чим прострочило виконання грошових зобов'язань визначених договором.

В матеріалах справи наявні повідомлення щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що надійшли позивачу від відповідача за договором №0112-03015 від 04.06.2019, якими встановлено наступні обсяги: на вересень 2022 року - 0,000 МВт*год, на жовтень 2022 року - 0,000 МВт*год, на листопад 2022 року - 0,000 МВт*год, на грудень 2022 року - 167500,000 МВт*год, на січень 2023 року - 1550,000 МВт*год, на лютий 2023 року - 181440,000 МВт*год, на березень 2023 року - 147840,000 МВт*год, на квітень 2023 року - 126000,000 МВт*год, на травень 2023 року - 126480,000 МВт*год, на червень 2023 року - 122400,000 МВт*год, на липень 2023 року - 115200,000 МВт*год, на серпень 2023 року - 111600,000 МВт*год.

Позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за плановими обсягами згідно умов договору №0112-03015 від 04.06.2019, а саме:

- №0112-03015 02/12/2022 від 02.12.2022 на суму 4370845,50 грн (обсяг 58625,000 МВт*год);

- №0112-03015 12/12/2022 від 12.12.2022 на суму 4370845,50 грн (обсяг 58625,000 МВт*год);

- №0112-03015 21/12/2022 від 21.12.2022 на суму 3746439,00 грн (обсяг 50250,000 МВт*год);

- №0112-03015 02/01/2023 від 02.01.2023 на суму 44450,28 грн (обсяг 542,500 МВт*год);

- №0112-03015 12/01/2023 від 12.01.2023 на суму 44450,28 грн (обсяг 542,500 МВт*год);

- №0112-03015 23/01/2023 від 23.01.2023 на суму 38100,24 грн (обсяг 465,000 МВт*год);

- №0112-03015 01/02/2023 від 01.02.2023 на суму 5203263,74 грн (обсяг 63504,000 МВт*год);

- №0112-03015 31/02/2023 від 13.02.2023 на суму 5203263,74 грн (обсяг 63504,000 МВт*год);

- №0112-03015 21/02/2023 від 21.02.2023 на суму 4459940,35 грн (обсяг 54432,000 МВт*год);

- №0112-03015 02/03/2023 від 02.03.2023 на суму 4239696,38 грн (обсяг 51744,000 МВт*год);

- №0112-03015 13/03/2023 від 13.03.2023 на суму 4239696,38 грн (обсяг 51744,000 МВт*год);

- №0112-03015 21/03/2023 від 21.03.2023 на суму 3634025,47 грн (обсяг 44352,000 МВт*год);

- №0112-03015 03/04/2023 від 03.04.2023 на суму 4279640,40 грн (обсяг 44100,000 МВт*год);

- №0112-03015 12/04/2023 від 12.04.2023 на суму 4279640,40 грн (обсяг 44100,000 МВт*год);

- №0112-03015 21/04/2023 від 21.04.2023 на суму 3668263,20 грн (обсяг 37800,000 МВт*год);

- №0112-03015 02/05/2023 від 02.05.2023 на суму 4295943,79 грн (обсяг 44268,000 МВт*год);

- №0112-03015 12/05/2023 від 12.05.2023 на суму 4295943,79 грн (обсяг 44268,000 МВт*год);

- №0112-03015 22/05/2023 від 22.05.2023 на суму 3682237,54 грн (обсяг 37944,000 МВт*год);

- №0112-03015 02/06/2023 від 02.06.2023 на суму 4157364,96 грн (обсяг 42840,000 МВт*год);

- №0112-03015 12/06/2023 від 12.06.2023 на суму 4157364,96 грн (обсяг 42840,000 МВт*год);

- №0112-03015 21/06/2023 від 21.06.2023 на суму 3563455,68 грн (обсяг 36720,000 МВт*год).

Позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за фактичними обсягами згідно умов договору №0112-03015 від 04.06.2019, а саме:

- №0112-03015/05/10/2022 від 05.10.2022 за вересень 2022 року на суму 45818,24грн з ПДВ (обсяг 614,548 МВт*год), всього до сплати з ПДВ з урахуванням заборгованості на 30.09.2022 - 79381412,93грн;

- №0112-03015/07/11/2022 від 07.11.2022 за жовтень 2022 року на суму 80921,45грн з ПДВ (обсяг 1085,378 МВт*год), всього до сплати з ПДВ з урахуванням заборгованості на 31.10.2022 - 79462328,40 грн;

- №0112-03015/07/12/2022 від 07.12.2022 за листопад 2022 року на суму 628012,18грн з ПДВ (обсяг 8423,362 МВт*год), всього до сплати з ПДВ з урахуванням заборгованості на 30.11.2022 - 80088578,51 грн;

- №0112-03015/06/01/2023 від 06.01.2023 за грудень 2022 року на суму 2240689,02грн з ПДВ (обсяг 30053,772 МВт*год), всього до сплати з ПДВ з урахуванням заборгованості на 31.12.2022 - 82337650,76 грн;

- №0112-03015/06/02/2023 від 06.02.2023 за січень 2023 року на суму 13117838,56грн з ПДВ (обсяг 160098,596 МВт*год), всього до сплати з ПДВ з урахуванням заборгованості на 31.01.2023 - 95455489,32 грн;

- №0112-03015/06/03/2023 від 06.03.2023 за лютий 2023 року на суму 10729989,11грн з ПДВ (обсяг 130955,735 МВт*год), всього до сплати з ПДВ з урахуванням заборгованості на 28.02.2023 - 106186904,83 грн;

- №0112-03015/06/04/2023 від 06.04.2023 за березень 2023 року на суму 10788080,50грн з ПДВ (обсяг 131664,720 МВт*год), всього до сплати з ПДВ з урахуванням заборгованості на 31.03.2023 - 116975182,76 грн;

- №0112-03015/05/05/2023 від 05.05.2023 за квітень 2023 року на суму 11974733,51грн з ПДВ (обсяг 123394,888 МВт*год), всього до сплати з ПДВ з урахуванням заборгованості на 30.04.2023 - 128949855,15 грн;

- №0112-03015/06/06/2023 від 06.06.2023 за травень 2023 року на суму 11795269,66грн з ПДВ (обсяг 121545,584 МВт*год), всього до сплати з ПДВ з урахуванням заборгованості на 31.05.2023 - 140745109,64 грн;

- №0112-03015/07/07/2023 від 07.07.2023 за червень 2023 року на суму 8577359,32грн з ПДВ (обсяг 88386,292 МВт*год).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що взаєморозрахунки сторін договору № 0112-03015 від 04.06.2019 у період з вересня 2022 року по серпень 2023 року відбувалися наступним чином:

- Акт надання послуги від 30.09.2022 за вересень 2022 року, обсяг - 614,548 МВт*год на суму 45818,24 грн та Акт коригування від 30.12.2022 на суму 54201,47 грн; строк оплати акту надання послуги та акту коригування до 17.10.2022 (15.10.2022 - субота), 16.01.2023 (15.01.2023 - неділя) відповідно - оплачений 22.06.2023;

- Акт надання послуги від 31.10.2022 за жовтень 2022 року, обсяг - 1085,378 МВт*год на суму 80921,45 грн та Акт коригування від 21.02.2023 на суму 82347,85 грн; строк оплати акту надання послуги та акту коригування до 15.11.2022, 15.03.2023 відповідно - оплачений 22.06.2023;

- Акт надання послуги від 30.11.2022 за листопад 2022 року, обсяг - 8423,362 МВт*год на суму 628012,18 грн та Акт коригування від 17.03.2023 на суму 627462,55грн; строк оплати акту надання послуги та акту коригування до 15.12.2022, 17.04.2023 (15.04.2023 - субота) відповідно - оплачений 22.06.2023;

- Акт надання послуги від 31.12.2022 за грудень 2022 року, обсяг - 30053,772 МВт*год на суму 2240689,02 грн та Акт коригування від 30.03.2023 на суму 2241436,08 грн; строк оплати акту надання послуги та акту коригування до 16.01.2023 (15.01.2023 - неділя), 17.04.2023 (15.04.2023- субота) відповідно - оплачений 22.06.2023;

- Акт надання послуги від 31.01.2023 за січень 2023 року, обсяг - 160098,596 МВт*год на суму 13117838,56 грн та Акт коригування від 21.04.2023 на суму 13117777,44 грн; строк оплати акту надання послуги та акту коригування до 15.02.2023, 15.05.2023 відповідно - оплачений 22.06.2023;

- Акт надання послуги від 28.02.2023 за лютий 2023 року, обсяг - 130955,735 МВт*год на суму 10729989,11 грн та Акт коригування від 19.05.2023 на суму 10729973,94 грн; строк оплати акту надання послуги та акту коригування до 15.03.2023, 15.06.2023 відповідно - оплачений 22.06.2023;

- Акт надання послуги від 31.03.2023 за березень 2023 року, обсяг - 1311664,720 МВт*год на суму 10788080,50 грн; строк оплати акту надання послуги до 17.04.2023 (15.04.2023 - субота) - оплачений 22.06.2023

- Акт надання послуги від 30.04.2023 за квітень 2023 року, обсяг - 123394,888 МВт*год на суму 11974733,51 грн та Акт коригування від 17.07.2023 на суму 11974704,59грн; строк оплати акту надання послуги та акту коригування до 15.05.2023, 15.08.2023 відповідно - оплачений 22.06.2023;

- Акт надання послуги від 31.05.2023 за травень 2023 року, обсяг 121545,584 МВт*год на суму 11795269,66 грн та Акт коригування від 18.08.2023 на суму 11795175,13 грн строк оплати акту надання послуги до 15.06.2023 - оплачений 22.06.2023;

- Акт надання послуги від 30.06.2023 (за червень 2023 року, обсяг 88386,292 МВт*год на суму 8577359,32 грн) - оплачений 23.08.2023.

Між сторонами відсутній спір з приводу повноти оплати наданих НЕК «Укренерго» за період з вересня 2022 року по червень 2023 року послуг, проте у зв'язку з простроченням виконання вказаного грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з ПАТ «Донбасенерго» інфляційні втрати та 3 % річних.

Водночас, відповідачем в заявах по суті справи зазначалось, що останній перебуває під впливом форс-мажорних обставин та має особливий статус в умовах воєнного стану на підтвердження чого до матеріалів справи ним надано: лист Міністерства енергетики України від 26.07.2023 №26/1.3-4.6-15061 (витяг з наказу Міністерства енергетики України від 25.07.2023 №225); витяг з наказу Міністерства енергетики України від 16.12.2022 №4-ДСК; наказ Міністерства розвитку громад та територій від 07.09.2022 №167; лист ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 31.10.2022 №01/47957; перелік теплових електростанцій; лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості №M-01/20-124 ДСК від 26.03.2019; протокол наради Антикризового енергетичного штабу від 22.05.2023; розпорядження голови Донецької обласної військової адміністрації від 15.05.2023 №181/5-23; розпорядження начальника Миколаївської міської військової адміністрації від 23.05.2023 № 632; лист ПАТ «Донбасенерго» від 19 червня 2023 року №01-1.3/01071; довідку про стан розрахунків населення на 31.05.2023; лист Департаменту житлового-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації від 19.06.2023 №0.23112/573/0/51-23; лист ПАТ «Донбасенерго» від 20.06.2023 №01-2/01085; довідку про стан розрахунків між ПАТ «Донбасенерго» та ПрАТ НЕК «Укренерго» станом на 31.05.2023; акт звірки розрахунків з ДП Енергоринок на 31.05.2023; аварійну заявку Слов?янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго»; попереднє повідомлення Державної інспекції енергетичного нагляду України від 22.06.2023 №03-23/00707; звіт про фінансові результати за 1 кв. 2023 року; звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2023 року; звіт про власний капітал за І півріччя 2023 року; витяг з інформаційної системи органів ДПС станом на 04.10.2023; рішення Східного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків №4052/6/32-00-04-04-01-02 від 29.11.2022; ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.05.2023 у справі №905/543/23; інформаційну довідку від 03.05.2023 №01-1.2-00709; річний звіт керівництва (звіт про управління) ПАТ «Донбасенерго» за 2022 рік (витяг); сертифікат Донецької ТПП №1400-24-1027 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 21.05.2024; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.05.2024, акт про пожежу від 05.05.2024.

Окрім того, відповідачем на підтвердження інформування позивача про настання для ПАТ «Донбасенерго» виняткових обставин до матеріалів справи надано: лист ПАТ «Донбасенерго» від 20.05.2022 № 01-1.3/00424, лист ПАТ «Донбасенерго» від 27.05.2022 №01-1.3/00450, лист ПАТ «Донбасенерго» від 03.06.2022 №01-1.3/00477, лист ПАТ «Донбасенерго» від 08.08.2022 № 01-1.1/00684, лист ПАТ «Донбасенерго» від 16.09.2022 №01-1.3/00797.

Вважаючи порушеним своє право, НЕК «Укренерго» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ПАТ «Донбасенерго» інфляційних втрат в розмірі 1583884,81 грн та 3 % річних у розмірі 589157,28 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Диспетчерським управлінням, згідно з пунктом 18 ч. 1. ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" є - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір №0112-03015 від 04.06.2019 є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт надання позивачем відповідачу послуг за договором №0112-03015 від 04.06.2019 у період з вересня 2022 року по червень 2023 року сторонами не заперечуються.

Суд відзначає, що підставою заявлених позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» є те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо поетапної оплати планових обсягів послуги, а також фактичних обсягів отриманої послуги у період з вересня 2022 року по червень 2023 року.

Водночас, відповідач неодноразово вказував на те, що нарахування інфляційних втрат і 3 % річних за спірним договором є безпідставним, оскільки він перебуває під дією обставин непереборної сили, які виникли для нього у 2022 році та тривають на теперішній час. Настання для нього форс-мажорних обставин за спірним договором підтверджується сертифікатом ТПП №1400-24-1027 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 21.05.2024. Окрім того, відповідачем зазначається, що його енергооб'єкт у травні-серпні 2022 року страждав від обстрілів, а з червня по листопад 2022 року взагалі був зупинений в аварійному режимі, про що неодноразово був проінформований позивач. ПАТ «Донбасенерго» також звертав увагу суду на особливий статус відповідача під час дії воєнного стану, скрутне фінансове становище та загрозу припинення господарської діяльності (банкрутства). З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що саме ці форс-мажорні обставини стали причиною прострочення виконання грошових зобов'язань за договором № 0112-03015 від 04.06.2019.

Щодо вищевказаних доводів відповідача та щодо наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності у зв'язку з форс-мажорними обставинами суд зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З частин 1, 2 ст.614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу норм ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

Нарахування, передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.

Верховний Суд в постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 досліджуючи питання щодо форс-мажору в контексті застосування ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, зазначив, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання. Цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Отже, нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 Цивільного кодексу України та ст.217 Господарського кодексу України. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

З огляду на наведені вище висновки Верховного Суду наявність обставин непереборної сили не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку сплати процентів річних та інфляційних втрат за весь час прострочення.

Водночас, згідно з ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відтак, ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).

24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (зокрема на який від початку посилався відповідач) засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Отже, факт настання форс-мажорних обставин не може були підтверджений лише листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 та від 17.08.2022 y справі №922/854/21 вказав, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП.

До матеріалів справи відповідачем надано сертифікат №1400-24-1027 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 21.05.2024, виданий Донецькою торгово-промисловою палатою, який засвідчує настання форс-мажорних обставин щодо обов'язку своєчасно сплачувати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за договором №0112-03015 від 04.06.2019 за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року.

Водночас, сертифікат ТПП теж не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; наявність обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі №905/55/21).

У постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №922/999/22 зазначено:

- наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;

- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання;

- той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію Російської Федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх визначенні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення дії непереборної сили покладається на сторону, яка порушила зобов'язання.

Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

Відповідно до п. 7.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання, або неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору.

Якщо форс-мажор продовжується більше шести місяців, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за договором, і в цьому випадку договір вважається припиненим у випадку досягнення сторонами згоди про правові наслідки по всіх умовах договору (пункт 7.2 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору сторона, яка не може виконати зобов'язання за договором, повинна письмово не пізніше п'яти днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу сторону.

Наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України (пункт 7.4 договору).

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє сторону права на них посилатися (пункт 7.5 договору).

За змістом пункту 1.15 Правил ринку під форс-мажором розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань будь-якого учасника ринку, передбачених умовами цих Правил(пп.1.15.1);

Обставини форс-мажору поділяються на такі категорії (1.15.2.):

1) викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом (повінь, циклон, шторм, цунамі, осідання ґрунту, землетрус, пожежа тощо);

2) надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань учасника ринку, передбачених умовами цих Правил, а також бездіяльність третіх осіб, на яких не поширюється дія цих Правил (страйки, саботаж, локаут, вибухи та вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування, оголошена чи неоголошена війна, масові заворушення, піратство тощо);

3) регламентовані умови відповідних рішень та акти державних органів влади (ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо).

Строк виконання зобов'язання учасника ринку, що зазнав впливу форс-мажору, переноситься на весь період його дії, включаючи період ліквідації наслідків. При цьому такий учасник ринку не буде нести відповідальність за прострочені зобов'язання (1.15.3).

Учасник ринку, який зазнав впливу форс-мажору, зобов'язаний негайно за допомогою будь-якого засобу зв'язку повідомити ОСП (ОСП - оператор системи передачі) та Регулятора про настання форс-мажору не пізніше ніж через 2 робочі дні з моменту виникнення форс-мажору, а також надати у письмовій формі офіційне підтвердження настання форс-мажорних обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про неможливість виконання прийнятих за цими Правилами зобов'язань позбавляє відповідного учасника ринку права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання вимог за цими Правилами (1.15.4).

Протягом трьох календарних днів після настання форс-мажору учасники ринку, на яких поширилася його дія, повинні обговорити і погодити продовження своєї роботи відповідно до цих Правил і Кодексу системи передачі (1.15.5).

Учасник ринку не звільняється від виконання зобов'язань, що виникли перед настанням форс-мажору, що викликав призупинення виконання зобов'язань за цими Правилами (1.15.6).

Наявність обставин форс-мажору підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або відповідними територіальними відділеннями (1.15.7).

В обґрунтування свої позиції відповідачем зазначалось, що з моменту настання для нього форс-мажорних обставин ним було повідомлено про це позивача належним чином, на підтвердження чого ним надано до матеріалів справи листи за період з травня 2022 року по вересень 2022 року.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Листом №01-1.3/00424 від 20.05.2022 ПАТ «Донбасенерго» повідомило ПрАТ «НЕК «Укренерго» про те, що 20.05.2022 внаслідок прильоту військового снаряду Слов?янська ТЕС повністю зупинена на нуль та не здійснює відпуску електроенергії в енергомережу.

За змістом адресованого ПрАТ «НЕК «Укренерго» листа №01-1.3/00450 від 27.05.2022, відповідачем було прийнято рішення про зупинку роботи Слов'янської ТЕС з 12 години 27.05.2022.

Листом № 01-1.3/00797 від 16.09.2022 ПАТ «Донбасенерго» повідомило позивача, що з початку травня 2022 року енергоблок №7 Слов'янської ТЕС не знаходиться в роботі, також було зупинено турбоагрегат №3, водночас відповідачем та персоналом станції вживались усі можливі заходи задля збереження обладнання ТЕС в працездатному стані, зокрема, відкритого розподільчого пристрою (ВРП) за допомогою якого забезпечується передача електричної енергії мережами оператора систем розподілу в регіоні.

З огляду на вище викладене, відповідачем було повідомлено позивача про обставини зупинки вироблення електроенергії на Слов'янській ТЕС, однак матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до позивача з повідомленням про неможливість виконання саме договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019, та доказів того, що учасники ринку (сторони), відповідно до вимог чинного законодавства, погодили спільне рішення з приводу варіантів продовження їх роботи.

Як встановлено судом, аварійне зупинення роботи Слов?янської ТЕС тривало до листопада 2022 року, однак нарахування, які заявлено в цій справі до стягнення, розраховані за період надання послуг з вересня 2022 року по червень 2023 року.

При цьому у Сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №1400-24-1027 від 21.05.2024 визначено період дії форс-мажорних обставин з 24 лютого 2022 року та які тривають станом на 21.05.2024.

Дослідивши зміст листування ПАТ «Донбасенерго» з позивачем, судом було встановлено, що не зважаючи на проведення бойових дій та відсутність палива для забезпечення коректної роботи Слов'янської ТЕС, відповідачем вживалися заходи задля забезпечення роботи відкритого розподільчого пристрою (ВРП) за допомогою якого забезпечується передача електричної енергії мережами оператора систем розподілу в регіоні.

Згідно наданих сторонами доказів, відповідач продовжував діяльність в умовах воєнного стану.

На підставі викладеного, суд відзначає, що відсутні підстави вважати, що для відповідача виникли невідворотні та надзвичайні обставини саме за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019 .

Суду відповідачем не надано доказів існування форс-мажорних обставин для ПАТ «Донбасенерго», які б повністю унеможливлювали виконання грошових зобов'язань за договором №0112-03015 від 04.06.2019 у спірний період.

Таким чином, відповідачем не доведено суду наявність причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконати зобов'язання за договором №0112-03015 від 04.06.2019.

Крім того, відповідач звернувся до ТПП в Донецькій області лише в травні 2024 року.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

Суд звертає увагу на те, що дії ПАТ «Донбасенерго», які полягають спочатку у споживанні наданих позивачем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за спірний період, а потім у зверненні до ТПП за сертифікатом про настання форс-мажорних обставин за договором №0112-03015 від 04.06.2019 та неможливістю виконання зобов'язань за ним починаючи з 24.02.2022 є проявом суперечливої поведінки відповідача та не узгоджуються з доктриною venire contra factum proprium, згідно якої забороняється поведінка, яка не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

З огляду на вищевикладене, судом було встановлено, що ПАТ «Донбасенерго»:

- не було дотримано передбачених умовами договору та Правилами ринку порядку повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин;

- не було доведено причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати грошове зобов'язання за договором №0112-03015 у спірний період;

- не було доведено, що саме у спірний період надання послуг для ПАТ «Донбасенерго» діяли обставини непереборної сили.

Враховуючи вищенаведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019 у зв'язку з форс-мажорними обставинами.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В укладеному договорі сторонами було погоджено такий порядок та строки виконання зобов'язань з оплати отриманих послуг.

Відповідно до п.2.5 договору, розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги.

Згідно з п.2.7 договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбаченими правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

Отже, договором № 0112-03015 від 04.06.2019 для розрахунку за ним встановлено два види обсягу послуги: плановий та фактичний, які використовуються одночасно та не виключають один одного.

Суд зазначає, що згідно вище наведених умов договору, з урахуванням додаткових угод до нього, плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця та оплачується до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). У разі, якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.

При розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць (правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 та у постановах Верховного суду у справі №904/5899/21 та у справі №927/713/21).

Отже, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання, і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами ст. 611, 625 Цивільного кодексу України.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення нарахувань інфляційних втрат та відсотків річних у разі неналежного виконання боржником умов договору, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

В матеріалах справи наявний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат позивача, наданий разом з позовною заявою.

Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву надано контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Разом з цим, позивачем на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2023 надано до матеріалів справи 03.11.2023 розрахунок періодів прострочення сплати заборгованості відповідача за договором №0112-03015 від 04.06.2019 за плановими платежами, актами коригування/приймання-передачі за період з вересня 2022 року по липень 2023 року; таблицю розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за договором №0112-03015 від 04.06.2019 за період з вересня 2022 року по липень 2023 року; розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, виконаний за допомогою калькулятору інформаційно-пошукової системи «Ліга-Закон».

Позивач просив прийняти до уваги вищевказаний розрахунок та вважати його основним.

Позивач у своїх поясненнях по справі неодноразово вказував, що його розрахунок є методологічно правильним (з урахуванням актів коригування складеними у спірний період), а суми планових платежів за вересень, жовтень, листопад 2022 року наведені в розрахунку визначались позивачем самостійно відповідно до умов договору. Розрахунок здійснений позивачем за «наростаючим підсумком» за період з вересня 2022 року по серпень 2023 року.

Поряд з цим, у матеріалах справи наявний контррозрахунок відповідача на розрахунок позивача наданий суду 03.11.2023.

Відповідач не погодившись з розрахунком позивача, зазначав у поясненнях по справі, що позивачем не правомірно розраховувалися інфляційні втрати та 3 % річних на планові платежі за вересень, жовтень, листопад 2022 року, оскільки ним було замовлено нульовий обсяг послуги за вказаний період. Окрім того, відповідач вказував, що позивачем вибірково здійснено розрахунок інфляційних втрат, що не відповідає положенням передбаченим законодавством.

Суд зазначає, що для правильного вирішення цього спору потрібно правильно визначити:

1) момент, коли у ПАТ "Донбасенерго" на кожному етапі отримання послуги з передачі електричної енергії виникає зобов'язання з оплати планової вартості послуги з передачі електричної енергії за кожен місяць окремо;

2) момент, коли у ПАТ "Донбасенерго" припиняється зобов'язання з оплати планової вартості послуги з передачі електричної енергії за кожен місяць окремо;

3) момент, коли у ПАТ "Донбасенерго" виникає зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії за кожен місяць окремо;

4) момент, коли у ПАТ "Донбасенерго" припиняється зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії, за кожен місяць окремо.

Згідно з позицією Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, плановий та фактичний обсяг взаємопов'язані та не замінюють один одного, і у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий чи за фактичний обсяг.

Це означає, що строки виникнення зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та фактичного обсягу, а також прострочка їх виконання, обчислюються окремо для кожного виду зобов'язання.

Варто зазначити, що зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги не можуть існувати одночасно за один і той же розрахунковий період.

Це означає, що:

а) існування зобов'язання з оплати планового обсягу послуги виключає можливість існування зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги за один і той самий розрахунковий період;

б) існування зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги виключає можливість існування зобов'язання з оплати планового обсягу за один і той самий розрахунковий період.

За вказаного, суд дійшов висновку, що зобов'язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, виникає як зобов'язання з передоплати в строки, визначені договором, а припиняється в момент, коли згідно з умовами договору має виникнути зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії (тобто 15 числа наступного місяця за розрахунковим).

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві заявлені позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати наданих послуг за період з вересня 2022 року по червень 2023 року.

Матеріали справи не містять заяви позивача про зміну предмету чи підстав позову поданої відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

На підставі зазначеного, та приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні акти надання послуг за липень 2023 року, суд не здійснює перерахунок 3% річних та інфляційних втрат по зобов'язанням за липень 2023 року.

По актам коригування, копії яких відсутні в матеріалах справи, суд також не здійснює перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з недоведеністю.

Крім того, частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У разі невиконання зобов'язання зі сплати фактичного обсягу послуги, користувач є таким, що прострочив, з наступного дня за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане.

Щодо нарахувань за вересень, жовтень, листопад 2022 року суд зазначає наступне.

Листами №01-1.3/00659 від 01.08.2022, №01-1.3/00768 від 05.09.2022 та №01-1.3/00868 від 05.10.2022 ПАТ «Донбасенерго» повідомило позивача щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління на вересень, жовтень, листопад 2022 року в обсязі 0 МВт*год відповідно за кожний місяць.

Позивачем же здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на планові платежі за вересень, жовтень, листопад 2022 року на підставі власних розрахунків планових обсягів наданих послуг за означені місяці.

Водночас, права оператора системи передачі (ОСП), виконавця передбачають, зокрема, самостійно розраховувати планові обсяги на підставі обсягу наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді у разі ненадання у встановлені терміни повідомлень щодо планових обсягів користувачем (п.3.3.3. договору).

Суд звертає увагу на те, що відповідачем надавалися позивачу повідомлення щодо планових обсягів, а тому позивач відповідно до умов спірного договору був позбавлений можливості самостійно розраховувати плановий обсяг надання послуги.

Таким чином, з огляду на викладене, розрахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за вересень, жовтень, листопад 2022 року має відбуватися без урахування строків оплат планових платежів.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 виклав правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць. У наведеній постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Щодо посилань відповідача, що позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат до червня 2023 року, не включив місяці, коли мала місце "дефляція" (липень та серпень 2023 року), суд зазначає наступне.

При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265.

Абзацом п'ятим пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексація грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Отже у розрахунок інфляційних втрат мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце "дефляція").

Позивачем при розрахунку інфляційних витрат визначений період нарахування з жовтня 2022 року по червень 2023 року.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Позивач у висуванні своєї матеріально-правової вимоги користується правами, наданими йому цивільним законодавством і здійснює їх на власний розсуд, самостійно встановлюючи період, за який він вимагає стягнення грошових коштів компенсаційного характеру.

При цьому не можна стверджувати, що у даному випадку має місце "пропуск місяця у зв'язку з "дефляцією"", оскільки період, за який позивач пред'являє свої позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків, є цілим та безперервним.

Тобто послідовність математичного ланцюга розрахунків не є порушеною.

Отже, позивач скористався своїм правом та встановив період нарахування інфляційних витрат до 30.06.2023, водночас суд не має право самостійно збільшувати період нарахування інфляційних витрат.

З огляду на зазначене, суд перевіривши розрахунок позивача та контррозрахунок відповідача щодо нарахувань 3% річних та інфляційних втрат на попередню оплату планових послуг, а також на суму фактичного обсягу наданої послуги, зазначає, що означені розрахунки є не точними, методологічно не правильними та такими, що не відповідають умовам спірного договору та нормам чинного законодавства.

Суд вважає за можливе визначити наступний розрахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, що відповідає умовам договору №0112-03015 від 04.06.2019.

Щодо вересня 2022 року.

Листом №01-1.3/00659 від 01.08.2022, на виконання п. 2.6. договору, ПАТ «Донбасенерго» повідомило плановий обсяг передачі електроенергії на вересень 2022 року в обсязі 0 МВт*год.

Вартість планової послуги становить 0 грн.

Згідно з актом надання послуги від 30.09.2022 за вересень 2022 року, виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, фактичний обсяг якої становить 614,548 МВт*год на суму 45818,24 грн з ПДВ.

Згідно Акту коригування від 30.12.2022 до акту надання послуги від 30.09.2022 фактичний обсяг за вересень 2022 року становить 726,990 МВт*год на суму 54201,47 грн з ПДВ.

ПАТ «Донбасенрего» оплатило означену суму 22.06.2023, що сторонами не заперечується та не оспорюється.

З урахуванням вихідних днів, правомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 18.10.2022 по 16.01.2023 від суми 45818,24 грн, з 17.01.2023 по 21.06.2023 від суми 54201,47 грн.

Суд зробивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга.Закон" за прострочення оплати послуг за вересень 2022 року встановив, що сума 3% річних становить 1037,67 грн, інфляційних втрат - 3048,18 грн.

Щодо жовтня 2022 року.

Листом №01-1.3/00768 від 05.09.2022 на виконання п. 2.6. договору, ПАТ «Донбасенерго» повідомило плановий обсяг передачі електроенергії на жовтень 2022 року в обсязі 0 МВт*год.

Вартість планової послуги становить 0 грн.

Згідно з актом надання послуги від 31.10.2022 за жовтень 2022 року, виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, фактичний обсяг якої становить 1085,378 МВт*год на суму 80921,45 грн з ПДВ.

Згідно Акту коригування від 21.02.2023 до акту надання послуги від 31.10.2022 фактичний обсяг за жовтень 2022 року становить 1104,510 МВт*год на суму 82347,85грн з ПДВ.

ПАТ «Донбасенрего» оплатило означену суму 22.06.2023, що сторонами не заперечується та не оспорюється.

Правомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 16.11.2022 по 15.03.2023 від суми 80921,45 грн, з 16.03.2023 по 21.06.2023 від суми 82347,85 грн.

Суд зробивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга.Закон" за прострочення оплати послуг за жовтень 2022 року встановив, що сума 3% річних становить 1461,43 грн, інфляційних втрат - 4274,71 грн.

Щодо листопада 2022 року.

Листом №01-1.3/00868 від 05.10.2022 на виконання п. 2.6. договору, ПАТ «Донбасенерго» повідомило плановий обсяг передачі електроенергії на листопад 2022 року в обсязі 0 МВт*год.

Вартість планової послуги становить 0 грн.

Згідно з актом надання послуги від 30.11.2022 за листопад 2022 року, виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, фактичний обсяг якої становить 8423,362 МВт*год на суму 628012,18 грн з ПДВ.

Згідно Акту коригування від 17.03.2023 до акту надання послуги від 30.11.2022 фактичний обсяг за листопад 2022 року становить 8415,990 МВт*год на суму 627462,55грн з ПДВ.

ПАТ «Донбасенрего» оплатило означену суму 22.06.2023, що сторонами не заперечується та не оспорюється.

З урахуванням вихідних днів, правомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 16.12.2022 по 17.04.2023 від суми 628012,18 грн, з 18.04.2023 по 21.06.2023 від суми 627462,55 грн.

Суд зробивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга.Закон" за прострочення оплати послуг за листопад 2022 року встановив, що сума 3% річних становить 9701,15 грн, інфляційних втрат - 28493,53 грн.

Щодо грудня 2022 року.

Листом №01-1.3/01006 від 11.11.2022 на виконання п. 2.6. договору, ПАТ «Донбасенерго» повідомило плановий обсяг передачі електроенергії на грудень 2022 року в обсязі 167500,000 МВт*год.

Вартість планової послуги становить 12488130,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п.2.5. договору та вимог законодавства, ПАТ «Донбасенерго» зобов'язувалося оплатити плановий платіж за грудень 2022 року в такий спосіб:

1- й платіж - до 12.12.2022 в сумі 4370845,50 грн;

2- й платіж - до 20.12.2022 в сумі 4370845,50 грн;

3- й платіж - до 30.12.2022 в сумі 3746439,00 грн.

У матеріалах справи відсутні докази оплати планових платежів за грудень 2022 року.

З урахуванням вихідних днів сума нарахувань за прострочення оплати планових платежів за кожним з платежів окремо за грудень 2022 року становить 27508,10 грн 3% річних, 130745,72 грн інфляційних втрат за період з 13.12.2022 по 16.01.2023 (15.01.2023 - неділя).

Згідно з актом надання послуги від 31.12.2022 за грудень 2022 року, виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, фактичний обсяг якої становить 30053,772 МВт*год на суму 2240689,02 грн з ПДВ.

Згідно Акту коригування від 30.03.2023 до акту надання послуги від 31.12.2022 фактичний обсяг за грудень 2022 року становить 30063,792 МВт*год на суму 2241436,08грн з ПДВ.

ПАТ «Донбасенрего» оплатило означену суму 22.06.2023, що сторонами не заперечується та не оспорюється.

З урахуванням вихідних днів, правомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 17.01.2023 по 17.04.2023 від суми 2240689,02 грн, з 18.04.2023 по 21.06.2023 від суми 2241436,08 грн.

Суд зробивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга.Закон" за прострочення оплати послуг за грудень 2022 року (планових та фактичних) встановив, що сума 3% річних становить 56242,03 грн, інфляційних втрат - 214084,92 грн.

Щодо січня 2023 року.

Листом №01-1.3/01100 від 12.12.2022 на виконання п. 2.6. договору, ПАТ «Донбасенерго» повідомило плановий обсяг передачі електроенергії на січень 2023 року в обсязі 1550,000 МВт*год.

Вартість планової послуги становить 127000,80 грн з ПДВ.

Відповідно до п.2.5. договору та вимог законодавства, ПАТ «Донбасенерго» зобов'язувалося оплатити плановий платіж за січень 2023 року в такий спосіб:

1- й платіж - до 10.01.2023 в сумі 44450,28 грн;

2- й платіж - до 20.01.2023 в сумі 44450,28 грн;

3- й платіж - до 31.01.2023 в сумі 38100,24 грн.

У матеріалах справи відсутні докази оплати планових платежів за січень 2023 року.

Сума нарахувань за прострочення оплати планових платежів за кожним з платежів окремо за січень 2023 року становить 273,48 грн 3% річних, 355,60 грн інфляційних втрат за період з 11.01.2023 по 15.02.2023.

Згідно з актом надання послуги від 31.01.2023 за січень 2023 року, виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, фактичний обсяг якої становить 160098,596 МВт*год на суму 13117838,56 грн з ПДВ.

Згідно Акту коригування від 21.04.2023 до акту надання послуги від 31.01.2023 фактичний обсяг за січень 2023 року становить 160097,850 МВт*год на суму 13117777,44грн з ПДВ.

ПАТ «Донбасенрего» оплатило означену суму 22.06.2023, що сторонами не заперечується та не оспорюється.

Правомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 16.02.2023 по 15.05.2023 від суми 13117838,56 грн, з 16.05.2023 по 21.06.2023 від суми 13117777,44грн.

Суд зробивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга.Закон" за прострочення оплати послуг за січень 2023 року (планових та фактичних) встановив, що сума 3% річних становить 136123,79 грн, інфляційних втрат - 395400,79 грн.

Щодо лютого 2023 року.

Листом №01-1.3/00022 від 04.01.2023 на виконання п. 2.6. договору, ПАТ «Донбасенерго» повідомило плановий обсяг передачі електроенергії на лютий 2023 року в обсязі 181440,000 МВт*год.

Вартість планової послуги становить 14866467,83 грн з ПДВ.

Відповідно до п.2.5. договору та вимог законодавства, ПАТ «Донбасенерго» зобов'язувалося оплатити плановий платіж за лютий 2023 року в такий спосіб:

1- й платіж - до 10.02.2023 в сумі 5203263,74 грн;

2- й платіж - до 20.02.2023 в сумі 5203263,74 грн;

3- й платіж - до 28.02.2023 в сумі 4459940,35 грн.

У матеріалах справи відсутні докази оплати планових платежів за лютий 2023 року.

Сума нарахувань за прострочення оплати планових платежів за кожним з платежів окремо за лютий 2023 року становить 29447,83 грн 3% річних, 36422,85 грн інфляційних втрат за період з 11.02.2023 по 15.03.2023.

Згідно з актом надання послуги від 28.02.2023 за лютий 2023 року, виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, фактичний обсяг якої становить 130955,735 МВт*год на суму 10729989,11 грн з ПДВ.

Згідно Акту коригування від 19.05.2023 до акту надання послуги від 28.02.2023 фактичний обсяг за лютий 2023 року становить 130955,550 МВт*год на суму 10729973,94грн з ПДВ.

ПАТ «Донбасенрего» оплатило означену суму 22.06.2023, що сторонами не заперечується та не оспорюється.

Правомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 16.03.2023 по 15.06.2023 від суми 10729989,11 грн, з 16.06.2023 по 21.06.2023 від суми 10729973,94грн.

Суд зробивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга.Закон" за прострочення оплати послуг за лютий 2023 року (планових та фактичних) встановив, що сума 3% річних становить 115875,68 грн, інфляційних втрат - 197479,86 грн.

Щодо березня 2023 року.

Листом №01-1.3/00172 від 06.02.2023 на виконання п. 2.6. договору, ПАТ «Донбасенерго» повідомило плановий обсяг передачі електроенергії на березень 2023 року в обсязі 147840,000 МВт*год.

Вартість планової послуги становить 12113418,23 грн з ПДВ.

Відповідно до п.2.5. договору та вимог законодавства, ПАТ «Донбасенерго» зобов'язувалося оплатити плановий платіж за березень 2023 року в такий спосіб:

1- й платіж - до 10.03.2023 в сумі 4239696,38 грн;

2- й платіж - до 20.03.2023 в сумі 4239696,38 грн;

3- й платіж - до 31.03.2023 в сумі 3634025,47 грн.

У матеріалах справи відсутні докази оплати планових платежів за березень 2023 року.

Сума нарахувань за прострочення оплати планових платежів за кожним з платежів окремо за березень 2023 року (з урахуванням вихідних днів) становить 28076,58 грн 3% річних, 87949,47 грн інфляційних втрат за період з 11.03.2023 по 17.04.2023 (15.04.2023 субота).

Згідно з актом надання послуги від 31.03.2023 за березень 2023 року, виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, фактичний обсяг якої становить 131664,720 МВт*год на суму 10788080,50 грн з ПДВ.

ПАТ «Донбасенрего» оплатило означену суму 22.06.2023, що сторонами не заперечується та не оспорюється.

З урахуванням вихідних днів, правомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 18.04.2023 по 21.06.2023 від суми 10788080,50 грн.

Суд зробивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга.Закон" за прострочення оплати послуг за березень 2023 року (планових та фактичних) встановив, що сума 3% річних становить 85711,53 грн, інфляційних втрат - 228626,04 грн.

Щодо квітня 2023 року.

Листом №01-1.3/00294 від 02.03.2023 на виконання п. 2.6. договору, ПАТ «Донбасенерго» повідомило плановий обсяг передачі електроенергії на квітень 2023 року в обсязі 126000,000 МВт*год.

Вартість планової послуги становить 12227544,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п.2.5. договору та вимог законодавства, ПАТ «Донбасенерго» зобов'язувалося оплатити плановий платіж за квітень 2023 року в такий спосіб:

1- й платіж - до 10.04.2023 в сумі 4279640,40 грн;

2- й платіж - до 20.04.2023 в сумі 4279640,40 грн;

3- й платіж - до 28.04.2023 в сумі 3668263,20 грн.

У матеріалах справи відсутні докази оплати планових платежів за квітень 2023 року.

Сума нарахувань за прострочення оплати планових платежів за кожним з платежів окремо за квітень 2023 року становить 26230,59 грн 3% річних, 8559,28 грн інфляційних втрат за період з 11.04.2023 по 15.05.2023.

Згідно з актом надання послуги від 30.04.2023 за квітень 2023 року, виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, фактичний обсяг якої становить 123394,888 МВт*год на суму 11974733,51 грн з ПДВ.

Згідно Акту коригування від 17.07.2023 до акту надання послуги від 30.04.2023 фактичний обсяг за квітень 2023 року становить 123394,590 МВт*год на суму 11974704,59грн з ПДВ.

ПАТ «Донбасенрего» оплатило означену суму 22.06.2023, що сторонами не заперечується та не оспорюється.

Правомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 16.05.2023 по 21.06.2023 від суми 11974733,51 грн.

Суд зробивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга.Закон" за прострочення оплати послуг за квітень 2023 року (планових та фактичних) встановив, що сума 3% річних становить 62646,90 грн, інфляційних втрат - 104357,15 грн.

Щодо травня 2023 року.

Листом №01-1.3/00440 від 03.04.2023 на виконання п. 2.6. договору, ПАТ «Донбасенерго» повідомило плановий обсяг передачі електроенергії на травень 2023 року в обсязі 126480,000 МВт*год.

Вартість планової послуги становить 12274125,12 грн з ПДВ.

Відповідно до п.2.5. договору та вимог законодавства, ПАТ «Донбасенерго» зобов'язувалося оплатити плановий платіж за травень 2023 року в такий спосіб:

1- й платіж - до 10.05.2023 в сумі 4295943,79 грн;

2- й платіж - до 22.05.2023 в сумі 4295943,79 грн;

3- й платіж - до 31.05.2023 в сумі 3682237,54 грн.

У матеріалах справи відсутні докази оплати планових платежів за травень 2023 року.

Сума нарахувань за прострочення оплати планових платежів за кожним з платежів окремо за травень 2023 року становить 25725,22 грн 3% річних, 21479,72 грн інфляційних втрат за період з 11.05.2023 по 15.06.2023.

Згідно з актом надання послуги від 31.05.2023 за травень 2023 року, виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, фактичний обсяг якої становить 121545,584 МВт*год на суму 11795269,66 грн з ПДВ.

Згідно Акту коригування від 18.08.2023 до акту надання послуги від 31.05.2023 фактичний обсяг за травень 2023 року становить 121544,610 МВт*год на суму 11795175,13грн з ПДВ.

ПАТ «Донбасенрего» оплатило означену суму 22.06.2023, що сторонами не заперечується та не оспорюється.

Правомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 16.06.2023 по 21.06.2023 від суми 11795269,66 грн.

Суд зробивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" за прострочення оплати послуг за травень 2023 року (планових та фактичних) встановив, що сума 3% річних становить 31542,07 грн, інфляційних втрат - 21479,72 грн.

Щодо червня 2023 року.

Листом №01-1.3/00729 від 04.05.2023 на виконання п. 2.6. договору, ПАТ «Донбасенерго» повідомило плановий обсяг передачі електроенергії на червень 2023 року в обсязі 122400,000 МВт*год.

Вартість планової послуги становить 11878185,60 грн з ПДВ.

Відповідно до п.2.5. договору та вимог законодавства, ПАТ «Донбасенерго» зобов'язувалося оплатити плановий платіж за червень 2023 року в такий спосіб:

1- й платіж - до 12.06.2023 в сумі 4157364,96 грн;

2- й платіж - до 20.06.2023 в сумі 4157364,96 грн;

3- й платіж - до 30.06.2023 в сумі 3563455,68 грн.

У матеріалах справи відсутні докази оплати планових платежів за червень 2023 року.

Сума нарахувань за прострочення оплати планових платежів за кожним з платежів окремо за червень 2023 року становить 26164,55 грн 3% річних за період з 13.06.2023 по 17.07.2023, 33258,92 грн інфляційних втрат за період з 13.06.2023 по 30.06.2023.

Згідно з актом надання послуги від 30.06.2023 за червень 2023 року, виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, фактичний обсяг якої становить 88386,292 МВт*год на суму 8577359,32 грн з ПДВ.

ПАТ «Донбасенрего» оплатило означену суму 23.08.2023, що сторонами не заперечується та не оспорюється.

З урахуванням вихідних днів, правомірне нарахування 3% річних з 18.07.2023 по 22.08.2023 від суми 8577359,32 грн.

Суд зробивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга.Закон" за прострочення оплати послуг за червень 2023 року (планових та фактичних) встановив, що сума 3% річних становить 51544,13 грн, інфляційні втрати у розмірі - 33258,92 грн.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, з урахуванням вище наведених розрахунків, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 551886,38 грн та інфляційні витрати у розмірі 1230503,82грн за прострочення оплати наданих послуг з вересня 2022 року по червень 2023 року.

Щодо заяви відповідача б/н від 22.07.2024 про відстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання відповідач вказує, що він перебуває під впливом форс-мажорних обставин, що підтверджується, зокрема, сертифікатом Донецької торгово-промислової палати від 21.05.2024, копіями звітів про фінансові результати. Ним зазначається, що виконання рішення істотно ускладнюють не тільки вплив надзвичайних обставин, а й загроза суспільним інтересам внаслідок дестабілізації виробничого процесу відповідача та загроза припинення його господарської діяльності. Водночас, відповідачем наголошується, що більшість його об'єктів є пошкоджені внаслідок обстрілів та господарська діяльність з урахуванням всіх обставин є збитковою. Окрім того, ПАТ «Донбасенерго» не може виконувати обов'язки зі сплати податків та просить суд врахувати, що причиною виникнення спору у даній ситуації є фактичні обставини не залежні від волі останнього. Відповідач зазначає, що у 2024 році ймовірним є перехід Слов'янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго» на виробництво електричної енергії з використанням вугілля, що, зокрема, сприятиме стабілізації та покращення господарського-фінансового становища підприємства, що в свою чергу вплине на можливість погашення відповідачем заборгованостей. Наголошує на тому, що надання відстрочення виконання рішення на один рік не порушить принцип збалансованості інтересів сторін.

Позивачем до матеріалів справи надано заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення за змістом яких, останній зазначає, що впровадження воєнного стану в країні з 24.02.2022 в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації має загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін, як відповідача, так і позивача, сторони у справі знаходяться в однакових економічних умовах. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що виконання рішення є непомірним тягарем для нього та ним не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості виконання судового рішення у справі з умовою відстрочення його виконання на один рік та не надано доказів, які підтверджували б настання форс-мажорних обставин щодо виконання господарського зобов'язання за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.06.2019 № 0112-03015. Також відповідачем не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строки, зазначені заявником. Водночас позивачем зазначається, що воєнний стан в Україні постійно збільшує рівень інфляції в економіці, отже відстрочення виконання рішення суду на 12-ть місяців значно знецінює кошти, що будуть отримані від відповідача. Окрім того, надання відстрочення виконання рішення суду за таких обставин може призвести до необґрунтованого та невиправданого порушення балансу інтересів боржника та стягувача.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується, зокрема, надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За змістом ч. 3, 4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1)ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Водночас, суд наголошує, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

При оцінці виняткових обставин суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов'язковість виконання судового рішення (ст.115 Господарського процесуального кодексу України). По суті вищенаведеної норми при відстрочці виконання судового рішення мова йде про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Таким чином, питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

З огляду на вимоги ч.ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, саме відповідачем було порушено зобов'язання, тобто через його винні дії виник спір.

Водночас, наведені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим.

При цьому слід зазначити, що відсутність у відповідача необхідних коштів, у тому числі, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем, не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (п.1 ст.44 Господарського кодексу України).

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Суд також зауважує, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання, так внаслідок масованих ракетних атак пошкоджені та зруйновані об'єкти як позивача, так і відповідача, що є загальновідомими фактами, отже позивач так само, як і відповідач, поніс збитки внаслідок ведення бойових дій, а дії Російської Федерації мали і мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін.

З поданих сторонами документів вбачається, що обидві сторони перебувають у складному господарсько-фінансовому становищі, а не лише відповідач.

Також, слід враховувати тривалість розгляду цієї справи (більше року), а також вплив стрімких інфляційних процесів в державі в контексті порушення майнових інтересів позивача.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем весь період прострочення виконання зобов'язань за спірним договором та під час розгляду справи №905/1215/23 продовжувалася здійснюватися господарська діяльність.

Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання по спірному договору ставить позивача у невигідне становище порівняно з відповідачем, оскільки позивач надав послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління, а відповідач не здійснив їх оплату своєчасно відповідно до умов договору, що у подальшому позбавило позивача можливості користування коштами, є порушенням принципу справедливості.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання відстрочення виконання на 12 місяців боржником.

Інші доводи, викладені відповідачем у заяві також не свідчать про наявність підстав для її задоволення.

Водночас, суд наголошує, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

У цьому випадку законодавець наділив суд «дискреційними повноваженнями» щодо можливості застосування чи не застосування приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням конкретних обставин.

Тобто, в кожному конкретному випадку суд повно та всебічно досліджуючи обставини має перевірити наявність виключних підстав для надання відстрочення виконання рішення з урахуванням балансу інтересів сторін.

Вирішення цього питання у межах дискреційних повноважень суду здійснюється ним з урахуванням встановленого процесуальним законом обов'язку суду встановлювати та досліджувати відповідні обставини на підставі тих доказів, що подані сторонами, та оцінювати їх за визначеними ГПК України правилами, зокрема, щодо порядку розподілу тягаря доведення відповідних обставин, порядку подання сторонами доказів в судах, тощо.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, проаналізувавши доводи заявника щодо відстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, з'ясувавши правову позицію стягувача, який категорично заперечив щодо задоволення заяви відповідача, беручи до уваги, що справа розглядається більше року, не доведення відповідачем винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у цій справі.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно зі статтею 315 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції приймає постанову, у якій має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, суд касаційної інстанції, здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому, у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання апеляційної чи касаційної скарги, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

Таким чином, судовий збір за подачу позову, апеляційної та касаційної скарги у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ про стягнення 2173042,09 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» (84306, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого, буд.6, ЄДРПОУ 23343582) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у розмірі 551886,38грн, інфляційних втрат у розмірі 1230503,82грн, судовий збір в першій інстанції у розмірі 26735,85 грн, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 40103,78 грн, судовий збір за подачу касаційної скарги у розмірі 53471,70 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 24.09.2024 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 27.09.2024.

Суддя Г.Є. Курило