Єдиний унікальний номер 644/8895/20
Номер провадження 22-ц/818/3099/24
26 вересня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Березюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 червня 2024 року в складі судді Попової В.О. у справі № 644/8895/20 за заявою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: Державне підприємство «Завод «Електроважмаш», Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», Держава в особі Державної судової адміністрації України про заміну сторони виконавчого провадження,-
У травні 2024 року Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: Державне підприємство «Електроважмаш», Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», Держава в особі Державної судової адміністрації, звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яку в подальшому було уточнено.
Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження 65597540 від 31 травня 2021 року з примусового виконання виконавчого листа № 644/8895/20, виданого 23 березня 2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про стягнення з Державного підприємства «Завод Електроважмаш» на користь держави судового збору у розмірі 840,80 грн.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність юридичної особи Державного підприємства «Завод Електроважмаш» припинено 26 серпня 2021 року на підставі рішення щодо реорганізації. З 26 серпня 2021 року зареєстровано як юридична особа Акціонерне товариство «Завод Електроважмаш», що є правонаступником Державного підприємства «Завод Електроважмаш».
Також згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Завод Електроважмаш» перебуває в стані припинення з 17 вересня 2021 року на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.
01 грудня 2021 року комісією з припинення Акціонерного товариства «Завод Електроважмаш» спільно з комісією з приєднання юридичної особи Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» було затверджено Передавальний Акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» (Товариство, що приєднується) до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (Товариство-правонаступник).
Пунктом 1 Передавального Акту передбачено, що правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов'язків Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» переходить правонаступнику - Акціонерному товариству «Українські енергетичні машини» з моменту затвердження даного Передавального Акту з 01 грудня 2021 року.
Незважаючи на те, що запис про припинення юридичної особи Акціонерного товариства «Завод Електроважмаш» ще не внесено до реєстру, права та обов'язки цієї юридичної особи передані правонаступнику за передавальним актом.
Крім того, у чинному статуті Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» передбачено, що він є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» внаслідок його приєднання.
Передавальний акт затверджено Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» та Фондом державного майна України. Отже, згідно вказаного передавального акту усі активи, зобов'язання, майно, права та обов'язки Акціонерного товариства «Завод "Електроважмаш», що приєднується, передаються товариству-правонаступнику, а саме Акціонерному товариству «Українські енергетичні машини» в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України з дати затвердження та підписання передавального акта.
Враховуючи вищевикладене, оскільки до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» перейшли усі права та обов'язки Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш», з метою виконання судового рішення необхідно замінити боржника Державне підприємство «Завод «Електроважмаш» на його правонаступника Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» у виконавчому провадженні.
Просив замінити сторону у виконавчому провадженні № 65597540 з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини».
24 червня 2024 року через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» в особі представника Бакуліна А.С. надійшли заперечення на заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 644/8895/20, в яких просив повернути заяву Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції. Заперечення мотивовані тим, що заявник посилається на норми ГПК України та судову практику у господарських відносинах. Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» ще не вибуло з виконавчого провадження, запис про його припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено. Заявником не надано належних доказів на підтвердження правонаступництва. Завод є учасником низки справ у судах та є боржником у виконавчих провадженнях. Емісія та реєстрація випуску акцій Акціонерного товариства «Укренергомашини» у зв'язку з приєднанням Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» не відбулась. Само по собі оформлення передавального акту не є підтвердженням правонаступництва.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 червня 2024 року заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено; замінено сторону у виконавчому провадженні № 65617094: з Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини».
Ухвала мотивована тим, що у спірних правовідносинах правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов'язків Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» перейшло правонаступнику - Акціонерному товариству «Українські енергетичні машини» з моменту затвердження Передавального акту, а саме - з 01 грудня 2021 року, тому наявні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.
26 червня 2024 року через систему «Електронний суд» від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли уточнення до заяви про заміну сторони виконавчого провадження, в яких він підтримав доводи, викладені у заяві про заміну сторони виконавчого провадження.
Не погоджуючись з ухвалою суду 11 липня 2024 року через систему «Електронний суд» Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» в особі представника Бакуліна А.С. подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. У заяві про заміну сторони заявник посилався лише на норми ГПК України та судову практику у справах господарського судочинства. Наголосив на відсутності факту вибуття Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш», яке є правонаступником Державного підприємства «Завод «Електроважмаш», зі спірних правовідносин. Вказав, що прийняття рішення про припинення чи його погодження, підписання передавального акту, наявний запис у статуті АТ «Укренергомашини» не може бути безумовною підставою переходу всіх прав та обов'язків до правонаступника. Процедура припинення передбачає, крім іншого, вирішення кадрових питань (переведення працівників, призначення нової дирекції, органів управління), проведення аудитів та перевірок контролюючих органів, складання та затвердження порядку конвертації акцій та подання документів на реєстрацію припинення. Доказів виконання таких дій заявник не надавав. АТ «Завод «Електроважмаш» продовжує свою діяльність, а тому має відповідати за борги свого попередника. Заявником не надано договору про приєднання у належному вигляді, затвердженого передавального акту. Відсутній запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення АТ «Завод «Електроважмаш» та щодо даних про юридичних осіб, правонаступником яких є АТ «Укренергомашини». АТ «Завод «Електроважмаш» є позивачем, відповідачем, третьою особою по багатьом судовим справам, з його рахунку стягуються кошти як з боржника у межах виконавчого провадження, тобто він залишається правосуб'єктною юридичною особою. Судом першої інстанції не враховані норми ч. 6 ст. 84, ч. 6 ст. 83 чинного на момент виникнення спірних відносин Закону України «Про акціонерні товариства» та не надано оцінки відсутності емісії та реєстрації випуску акцій АТ «Укренергомашини» у зв'язку з приєднанням АТ «Завод «Електроважмаш». Посилання суду на позицію Верховного Суду у справі № 922/3979/21 помилкове, оскільки у цій справі не розглядалося питання правонаступництва у контексті законодавства про акціонерні товариства. Передавальний акт ще може бути відкоригований, зокрема, у разі задоволення вимог податкового органу у справі № 922/4651/23 про зобов'язання визнати кредиторські вимоги у сумі податкового боргу, що перебуває у провадженні Господарського суду Харківської області, та з інших причин. Приєднання АТ «Завод «Електроважмаш» до АТ «Укренергомашини» не може бути завершеним до задоволення заводом вимог кредиторів. Також посилався на судові рішення, якими відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони з АТ «Завод «Електроважмаш» на АТ «Укренергомашини».
Учасниками справи письмового відзиву на апеляційну скаргу АТ «Укренергомашини» не надано.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учаснику судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 26 вересня 2024 року надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників.
Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Державне підприємство «Електроважмаш», Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» та його представник Бакулін А.С., Держава в особі Державної судової адміністрації України судові повістки отримали 05 серпня 2024 року в електронних кабінетах (а.с. 101-105).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» слід залишити без задоволення, а ухвалу суду -без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року, яке змінено постановою Харківського апеляційного суду від 16 липня 2021 року, стягнуто з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 64 057,08 грн та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 57 941,37 грн і судовий збір у розмірі 840,80 грн, а також стягнуто з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» (ЄДРПОУ 00213121) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн (а.с. 44-47, 130-141 провадження 2/644/788/21).
Постановою головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) Курочки В.І. від 31 травня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65597540 на підставі виконавчого листа № 644/8895/20 від 23 березня 2021 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова, про стягнення з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» на користь держави судового збору у розмірі 840,80 грн (а.с. 50).
З відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, що є загальнодоступними, вбачається, що виконавче провадження 65597540 не закінчено, 02 липня 2024 року та 27 серпня 2024 року зупинено.
З загальнодоступних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що діяльність юридичної особи Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» припинено 26 серпня 2021 року на підставі рішення щодо реорганізації.
Також, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» зареєстроване як юридична особа з 26 серпня 2021 року та є правонаступником Державного підприємства «Завод «Електроважмаш».
В свою чергу, Акціонерне товариство «Завод Електроважмаш» (код ЄДРПОУ: 00213121) перебуває в стані припинення з 17 вересня 2021 року на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року за № 1005-р "Про погодження реорганізації акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» шляхом приєднання до акціонерного товариства «Турбоатом», погоджено пропозицію Фонду державного майна щодо реорганізації акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» (код згідно з ЄДРПОУ 00213121) після завершення перетворення державного підприємства «Завод «Електроважмаш» у процесі приватизації шляхом приєднання до акціонерного товариства «Турбоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 05762269).
Протоколом позачергових загальних зборів Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (попередня назва АТ «Турбоатом») від 01 грудня 2021 року № 31/2021 прийнято рішення, зокрема, про затвердження Передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ «Завод «Електроважмаш» до АТ «Українські енергетичні машини».
З метою виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року №1005 "Про погодження реорганізації акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» шляхом приєднання до акціонерного товариства «Турбоатом», наказом Фонду від 01 грудня 2021 року № 2143 "Щодо АТ «Завод «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ 00213121)" затверджено Передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ «Завод «Електроважмаш» (товариство, що приєднується) до АТ «Українські енергетичні машини» (товариство-правонаступник), згідно з яким усі активи, зобов'язання, майно, права та обов'язки товариства, що приєднується, передаються товариству-правонаступнику (далі передавальний акт), а саме АТ «Українські енергетичні машини» в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України з дати затвердження та підписання передавального акта.
Згідно з пунктом 1 цього Передавального акту, правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов'язків, АТ «Завод «Електроважмаш» переходить правонаступнику - АТ «Українські енергетичні машини» з моменту затвердження даного Передавального акту з 01 грудня 2021 року.
Відповідно до пункту 4 Передавального акту, всі підтверджені належним чином права, обов'язки, зобов'язання АТ «Завод «Електроважмаш», що приєднується, а також права, обов'язки, зобов'язання інших осіб в частині правовідносин з Товариством, що приєднується, переходять в повному обсязі до АТ «Українські енергетичні машини» навіть у випадку, якщо вони мали (матимуть) місце після дати складання Передавального акту або з будь-яких причин не були включені в Передавальний акт.
Зазначені обставини встановлені в ухвалі Господарського суду Харківської області від 25 липня 2022 року у справі № 922/3979/21, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2022 року, та постановою Верховного Суду від 16 березня 2023 року.
Протоколом позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (попередня назва АТ "Турбоатом") від 03 грудня 2021 року № 31/2021 та протоколом № 4 про підсумки голосування на позачергових загальних зборах (крім кумулятивного голосування) від 03 грудня 2021 року прийнято рішення, зокрема, про затвердження Передавального акту між Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш" та Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" станом на 31 жовтня 2021 року; уповноважено генерального директора Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (з правом передоручення) на підписання передавального акта, затвердженого рішенням цих позачергових загальних зборів.
Також вказаним протоколом прийнято рішення про затвердження договору про приєднання Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"; уповноважено генерального директора Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (з правом передоручення) на підписання договору про приєднання Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш".
Вказані протоколи позачергових загальних зборів із протоколами про підсумки голосування розміщені на офіційному сайті АТ "Українські енергетичні машини" https://ukrenergymachines.com/investors/229/230/8171, https://ukrenergymachines.com/investors/229/231/8169 (відкритий доступ).
Відповідно до пункту 1.4 Статуту Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (нова редакція), затвердженого протоколом річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", які відбулись 25 квітня 2023 року, № 36 від 01 травня 2023 року, Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" внаслідок приєднання останнього до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року №1005-р "Про погодження реорганізації Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Турбоатом".
Цей статут також знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті товариства (https://ukrenergymachines.com/investors/3519 ).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У пунктах 12, 13 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5, зазначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Згідно частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17).
Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника.
В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється.
У вирішенні питань, пов'язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов'язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 910/4656/14).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий.
У частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі № 922/347/21.
Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа, і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий.
Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17.
Чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи внаслідок приєднання.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
У контексті застосування статей 104, 107 ЦК України та беручи до уваги не визначений момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку з реорганізацією, такий момент сам по собі не може пов'язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи.
Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 14 вересня 2020 року у справі №296/443/16-ц, від 04 листопада 2020 року у справі №922/817/18.
Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 922/817/18.
Як встановлено судом, з метою виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року № 1005 "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом", наказом Фонду від 01 грудня 2021 року № 2143 "Щодо АТ "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121)" затверджено Передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини", згідно з яким усі активи, зобов'язання, майно, права та обов'язки товариства, що приєднується, передаються товариству-правонаступнику, а саме, АТ "Українські енергетичні машини" в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України з дати затвердження та підписання передавального акта.
Передавальний акт затверджено як АТ "Українські енергетичні машини", так і Фондом державного майна України.
Отже, у спірних правовідносинах правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов'язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" перейшло правонаступнику - Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження даного Передавального акту, а саме - з 01 грудня 2021 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 16 березня 2023 року у справі № 922/3979/21, від 18 серпня 2023 року у справі № 922/4650/21.
Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про недоведеність обставин справи та не надання заявником суду договору про приєднання у належному вигляді, затвердженого передавального акту тощо, є безпідставними, адже зазначені докази знаходяться безпосередньо у боржника, проте ним не заявлено про невідповідність реальному змісту наведених доказів та не заперечено вищенаведені фактичні обставини, які мають такими доказами підтверджуватися.
До того ж, вказані вище обставини справи не підлягають доведенню, так як їх вже встановлено при розгляді судової справи № 922/3979/21, у якій також вирішувалось питання про правонаступництво Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» прав та обов'язків Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш», і судові рішення у цій справі є чинними.
Твердження Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про те, що посилання суду першої інстанції на позицію Верховного Суду у справі № 922/3979/21 помилкове, адже у цій справі не розглядалося питання правонаступництва у контексті законодавства про акціонерні товариства, також не можуть бути взяті до уваги, оскільки судові рішення у справі № 922/3979/21 ухвалені щодо того самого боржника - Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» та його правонаступника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", і обставини у цих справах є аналогічними.
Аргументи апелянта про те, що станом на даний час Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» продовжує свою діяльність, перебуває "в стані припинення", проте запис про його припинення до вказаного реєстру не внесено, колегія суддів відхиляє, оскільки з моменту складання та затвердження передавального акта обставини щодо завершення/незавершення певних процедур, зокрема, внесення відповідного запису до реєстру, жодним чином не можуть впливати на обсяг переданих за таким актом прав та обов'язків товариства, що приєднується.
Відповідно, твердження Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" щодо того, що процедура припинення передбачає, зокрема, вирішення кадрових питань, проведення аудитів та перевірок контролюючих органів, складання та затвердження порядку конвертації акцій та подання документів на реєстрацію припинення, а доказів виконання таких дій заявник не надавав, є необґрунтованими, з огляду на те, що, як вже зазначалось, правонаступництво відбулось з моменту затвердження передавального акту.
Доводи апелянта щодо того, що передавальний акт ще може бути відкоригований, зокрема, у разі задоволення вимог податкового органу у справі № 922/4651/23 про зобов'язання визнати кредиторські вимоги у сумі податкового боргу, що перебуває у провадженні Господарського суду Харківської області, та з інших причин, висновків суду не спростовують, адже на час розгляду справи такий передавальний акт є чинним, та його затвердження свідчить про правонаступництво.
Посилання апелянта на те, що АТ «Завод «Електроважмаш» є учасником багатьох інших судових справ та виконавчих проваджень, тобто залишається правосуб'єктною юридичною особою, не свідчать про відсутність підстав для заміни сторони її правонаступником у даній конкретній справі.
Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги положення ч.6 статті 84, ч.6 статті 83 Закону України "Про акціонерні товариства" у редакції на час виникнення спірних правовідносин, слід зазначити, що апеляційна скарга не містить обґрунтувань, як саме таке незастосування вплинуло на суть оскаржуваної ухвали. Крім того, зазначені положення статей визначають порядок та процедуру злиття і приєднання акціонерного товариства, втім не містять норми визначення саме моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи. Отже, не взяття до уваги зазначених норм не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Посилання Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на те, що на момент розгляду заяви не відбулась емісія та реєстрація випуску його акцій у зв'язку з приєднанням АТ "Завод "Електроважмаш", також не можуть бути взяті до уваги.
Згідно зі статтею 120 Закону України «Про акціонерні товариства» наведено 17 етапів приєднання акціонерного товариства. Відповідно до положень цієї статті, затвердження передавального акту відбувається на 1-му етапі процедури приєднання акціонерного товариства. Реалізація прав кредиторів акціонерного товариства, що бере участь у приєднанні, щодо задоволення їхніх вимог, здійснюється на 3-му етапі процедури приєднання акціонерного товариства. Емісія та реєстрація випуску акцій у зв'язку з приєднанням іншого акціонерного товариства здійснюється на 8-11 етапах приєднання акціонерного товариства.
У даному разі здійснення правонаступництва щодо задоволення вимог кредиторів, яке відбулося з затвердженням передавального акту 01 грудня 2021 року, жодним чином не пов'язане з етапом емісії та реєстрації випуску акцій, так само, як і з етапом припинення АТ "Завод "Електроважмаш".
Також колегія суддів відхиляє посилання Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення судів у інших справах, оскільки частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не практику судів першої та апеляційної інстанції.
Доводи апелянта про те, що заявник посилався лише на норми ГПК України та судову практику у господарських справах, на правильність висновків суду не впливають, адже суд самостійно здійснює кваліфікацію спірних правовідносин, та норми ЦПК України і ГПК України щодо процесуального правонаступництва є тотожними.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.
Оскільки апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» задоволенню не підлягає, підстави для перерозподілу судового збору у суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 27 вересня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина