Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/526/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 263 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
24.09.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріаликримінального провадження № 12024121010000560 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України заапеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.05.2024, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Удачне Мирнинського району Якутія РФ, якута, громадянина РФ, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , має тимчасове посвідчення на постійне проживання на території України, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неоднарозово судимого, останній раз:
- 04.02.2021 вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі, строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 7758 грн. 70 коп.
Вирішено долю речових доказів по справі.
За участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_7
Згідно вироку суду ОСОБА_6 вчинив незаконне придбання, зберігання, та збут боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, за таких обставин.
Так, ОСОБА_6 у невстановленому досудовим розслідуванням часу та місці, діючи умисно, в порушення вимог п.п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, придбав у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та спосіб дві бойові осколкові гранати оборонної дії типу Ф-1, які зберігав при собі з моменту віднайдення, з метою збуту без передбаченого законом дозволу.
Після чого, реалізуючи злочинний умисел направлений на збут боєприпасів, 29.02.2024 в період часу з 11 год 21 хв до 11 год 23 хв особа з легендованими установчими даними ОСОБА_9 , до якого застосовано заходи безпеки, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості по провулку Гаражному в місті Кропивницькому, передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 3000 грн з метою придбання у останнього боєприпасів - двох бойових гранат типу Ф-1. У свою чергу, ОСОБА_6 збув ОСОБА_9 дві бойові гранати типу Ф-1, тим самим вчинив незаконний збут боєприпасів. У подальшому, ОСОБА_9 добровільно видав працівникам Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області два предмети схожі на гранати, які відповідно до висновку експерта від 12.03.2024 № СЕ-19/112-24/3384-ВТХ є вибуховими пристроями, що відносяться до категорії боєприпасів - дві бойові ручні осколкові гранти оборонної дії типу Ф-1, які ОСОБА_6 незаконно збув ОСОБА_9 за грошові кошти в сумі 3000 гривень.
Крім того, ОСОБА_6 у невстановленому досудовим розслідуванням часу та місці, діючи умисно, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, придбав у невстановленому досудовим розслідуванні місці, час та спосіб пластичну вибухову речовинну, яку зберігав при собі з моменту віднайдення, з метою збуту без передбаченого законом дозволу.
Після чого, реалізуючи злочинний умисел направлений на збут вибухових пристроїв, 18.03.2024 в період часу з 14 год 54 хв до 14 год 55 хв особа з легендованими установчими даними ОСОБА_9 , до якого застосовано заходи безпеки, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості по провулку Гаражному в місті Кропивницькому, передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5000 грн з метою придбання у останнього вибухової речовини. У свою чергу ОСОБА_6 збув ОСОБА_9 пластичну вибухову речовинну, тим самим вчинив незаконний збут вибухової речовини. У подальшому, ОСОБА_9 добровільно видав працівникам Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області поліетиленовий пакет оранжевого кольору в середині якого знаходилась тістоподібна речовина світло-кремового кольору з вкрапленнями речовини коричневого кольору, яка відповідно до висновку експерта від 19.03.2024 № КСЕ-19/112-24/3716 є бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності, а саме - пластичною вибуховою речовиною (на основі вибухової речовини підвищеної потужності - гексогену) та відноситься до категорії вибухових речовин, масою 3287,4 грама, яку ОСОБА_6 незаконно збув ОСОБА_9 за грошові кошти в сумі 5000 гривень.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , просить вирок районного суду змінити та застосувавши ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном на 2 роки.
Отже, захисник зазначає, що суд першої інстанції хоча і призначив його підзахисному мінімальний строк покарання, передбачений санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, але безпідставно не застосував вимоги ст. 75 КК України.
Вказує на те, що ОСОБА_6 повністю визнав свою вину, надав суду пояснення та відповіді на всі питання, які йому ставили учасники судового процесу.
Тому захисник вважає, що сукупність всіх вищезазначених обставин щодо особи ОСОБА_6 , який не становить великої суспільної небезпеки, у поєднані з тяжкістю злочину, що визначена законом, вказують на можливість його виправлення та попередження нових злочинів при обранні йому покарання, не пов'язаного з ізоляцією його від суспільства, тобто із застосуванням статей 75,76,104 КК України, що буде відповідати засадам кримінального судочинства та меті призначення покарання.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти її задоволення та просив вирок суду залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на доказах, достовірність і достатність яких не ставилася під сумнів сторонами під час судового розгляду, у зв'язку з чим вони судом не перевірялися під час судового слідства, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, положення якої обвинуваченому ОСОБА_6 належним чином роз'яснено районним судом (т.2 а.к.п.25-26).
За такої процесуальної позиції сторін, суд першої інстанції, провівши судове слідство у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України та правильно кваліфікував його дії як незаконне придбання, зберігання та збут боєприпасів, без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, відомості про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, осудний, не одружений, перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, збував бойові припаси та вибухові речовини під час дії воєнного стану в Україні.
Обставинною, що пом'якшує покарання є щире каяття обвинуваченого у скоєному, а обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин районний суд правильно дійшов до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання виключно в умовах ізоляції його від суспільства в призначений судом строк, обґрунтовано призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, що передбачено санкціями статті обвинувачення.
Тобто вид та розмір призначеного йому покарання є виваженим, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинене діяння, а й буде запобігати вчиненню ним та іншими особами нових злочинів.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що районним судом не в повній мірі враховані обставини, що пом'якшують покарання, а саме його щире каяття, оскільки як вбачається з вироку суду вказану обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого у повній мірі враховано районним судом при призначенні покарання обвинуваченому, у зв'язку з чим йому призначено мінімально можливе покарання у межах санкції статті обвинувачення.
Підстав застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 положень ст.ст. 69 та 75 КК України, колегія суддів також не вбачає.
Отже, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів істотних порушень кримінально - процесуального законодавства під час досудового та судового слідства по даному кримінальному провадженню, які б могли призвести до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення, не встановила.
За таких обставин апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 -залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.05.2024 стосовно ОСОБА_6 - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою у той строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2