Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/643/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 289 (215-3) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
24.09.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому матеріали кримінального провадження № 12024121010000831 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 289 КК України, заапеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2024, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Знам'янки Кіровоградської області, українця, громадянина України, з професійною освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє:
- 01.06.2007 вироком апеляційного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 142, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності. Звільнененого 15.04.2016 по відбуттю строку покарання,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 1514 грн. 56 коп.
Вирішено долю речових доказів по справі.
За участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_7
Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, за таких обставин.
Так, 21.03.2024 близько 08 год. 00 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , на території стоянки КНП «КОЛ КОР», де помітив транспортний засіб марки «ВАЗ 21099420», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, який належить ОСОБА_9 та в цей час у нього виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом.
У подальшому ОСОБА_6 , діючи з вказаним умислом, повторно, цілеспрямовано, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, перебуваючи за вищевказаною адресою, за допомогою невстановленого предмету, відчинив двері автомобіля «ВАЗ 21099420», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , таким чином потрапивши до салону автомобіля, де за допомогою невстановленого предмету, привів в дію двигун та самостійно вирушив в сторону с. Созонівка Кропивницького району Кіровоградської області, заволодівши вказаним транспортним засобом, вартість якого становить 99 562 грн. 51 коп.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 99 562 грн. 51 коп.
У своїй апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 , яка діє в інтересахобвинуваченого ОСОБА_6 , не оспорюючи фактичних обставин справи та юридичну кваліфікацію дій її підзахисного, просить вказаний вирок суду змінити та застосувавши статті 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробовуванням.
Свої доводи захисник мотивує тим, що судом першої інстанції її підзахисному призначене дуже сурове покарання за скоєний ним злочин.
При цьому вказує на те, що ОСОБА_6 свою вину визнав в скоєному ним злочині, щиро розкаявся, сприяв слідству, цивільний позов відшкодував у повному обсязі, розкаявся. Бажає понести справедливе покарання за скоєний злочин.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти її задоволення та просив вирок суду залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на доказах, достовірність і достатність яких не ставилася під сумнів сторонами кримінального провадження під час судового розгляду, у зв'язку з чим вони судом не перевірялися під час судового слідства, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, положення якої обвинуваченому ОСОБА_6 належним чином роз'яснено районним судом (т.3 а.к.п.52-53).
За такої процесуальної позиції сторін, суд першої інстанції, провівши судове слідство у відповідності до вимог процесуального закону, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК Українита правильно кваліфікував його дії, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, відомості про особу обвинуваченого, який має не заняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, офіційно не працює та неодружений, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за особливо тяжкі злочини.
Обставинною, що пом'якшує покарання є щире каяття обвинуваченого у скоєному, а обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин районний суд правильно дійшов до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання виключно в умовах ізоляції його від суспільства в призначений судом строк, обґрунтовано призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, що передбачено санкцією статті обвинувачення.
Тобто вид та розмір призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання є виваженим, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинене діяння, а й буде запобігати вчиненню ним та іншими особами нових злочинів.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що районним судом не в повній мірі враховані обставини, що пом'якшують покарання, а саме його щире каяття, оскільки як вбачається з вироку суду вказану обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого у повній мірі враховано районним судом при призначенні покарання обвинуваченому, у зв'язку з чим йому призначено мінімально можливе покарання у межах санкції статті обвинувачення.
Підстав застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 положень ст.ст. 69 та 75 КК України, колегія суддів також не вбачає.
Отже, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів істотних порушень кримінально - процесуального законодавства під час досудового та судового слідства по даному кримінальному провадженню, які б могли призвести до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення, не встановила.
За таких обставин апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2024 стосовно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 289 КК України - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою у той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2