Справа № 761/34611/24
Провадження № 1-кс/761/22905/2024
26 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, арештованого майна у кримінальному провадженні № 72023000500000026, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, арештованого майна у кримінальному провадженні № 72023000500000026, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212 КК України.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 11.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва /справа №761/32792/24/ накладено арешт на корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954) у вигляді частки у розмірі 30000750,00 грн, що складає 51 % статутного капіталу ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначеного майна.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.09.2024 щодо ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954) вбачається, що належна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) частка, яка складає 51 % статутного капіталу ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), становить 30000750,00 грн, тобто значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року.
Таким чином, з метою забезпечення збереження активів або збереження їхньої економічної вартості, виключення прямого або опосередкованого впливу, запобігання можливості їх відчуження, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про передачу арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
В судовому засіданні прокурор підтримав та просив задовольнити клопотання та передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС».
Вислухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання та долучені на його обґрунтування копії документів, слідчий суддя, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.2 КПК України - основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положеннями ч. 6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Згідно ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
Відповідно до ст.21 вказаного Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Згідно з ч.4 ст.21 вказаного Закону, нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до положень КПК України, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
В той же час, матеріали клопотання не містять даних щодо вартості майна, а також відомостей щодо права власності на майно, про передачу якого в управління АРМА ставиться питання, як і не надано таких документів прокурором в судовому засіданні. При цьому, слідчий суддя зауважує, що спрощений підхід щодо визначення загальної вартості майна, передбачений ст.100 КПК України, не ґрунтується на кримінально-процесуальному законі.
Крім того, прокурором у клопотанні належним чином не обґрунтовано та в ході судового розгляду не встановлено, що корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954) у вигляді частки у розмірі 30000750,00 грн, що складає 51 % статутного капіталу ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), на які накладено арешт, а також застосовано заборону державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначеного майна, без їх передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, може призвести до їх відчуження чи зменшення економічної вартості.
Крім того, з доданих прокурором документів до матеріалів клопотання, слідчим суддею не встановлено даних, які б свідчили, що орган досудового розслідування звертався до власника майна за письмовою згодою щодо передачі майна Національному агентству України з питаньвиявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. При цьому, відповідно до положень кримінального-процесуального законодавства, зокрема ст.100 КПК України, передбачає як обов'язкову умову - наявність письмової згоди власника, а в разі відсутності - рішення слідчого судді.
Таким чином, враховуючи, що в ході судового розгляду слідчим суддею не встановлено обставин, передбачених п. 2, 4, 7, ч. 6 ст. 100 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора є необґрунтованим, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання прокурора про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, арештованого майна у кримінальному провадженні № 72023000500000026, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 171-173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, арештованого майна у кримінальному провадженні № 72023000500000026, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя