Справа № 761/29788/24
Провадження № 1-кс/761/19545/2024
05 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга ОСОБА_3 , в якій ставиться питання про зобов'язання уповноваженого слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про злочин, викладені в заяві № В-19696/ез від 12.08.2024 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування стосовно викладених в заяві обставин.
В обггрунтованная скарги заявник зазначає, що ним 12.08.2024 було направлено засобами електронного зв'язку до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві заяву № В-19696/ез від 12.08.2024 про вчинення кримінального правопорушення суддями Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Проте відомості про кримінальне правопорушення, у встановленому порядку та в строки всупереч вимогам ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.
Уповноважений слідчий в судове засідання також не з'явився, відсутність якого не є перешкодою для розгляду скарги у відповідності до ч.3 ст. 306 КПК України.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, в тому числі, у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Звертаючись зі скаргою заявник зазначає, що він 12.08.2024 звернувся до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві із заявою № В-19696/ез від 12.08.2024 про вчинення кримінального правопорушення суддями Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Однак, відомості про кримінальне правопорушення, у встановленому порядку та в строки всупереч вимогам ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Відповідно до п.2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Також, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що на думку заявника має місце вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя убачає, що зміст заяви ОСОБА_3 від 12.08.2024 за № В-19696/ез, не містить відомостей про конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вважає заявник, вказаних кримінальних правопорушень.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Разом з тим, слідчий суддя вважає доводи заявників необґрунтованими, а викладені в заяві обставини не містять даних, які б достовірно свідчили про наявність події злочину в розумінні положень ст. 11 КК України, а тому підстав для задоволення скарги не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою № В-19696/ез від 12.08.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: