Справа № 761/7216/24
Провадження № 1-кс/761/5164/2024
16 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва скаргу представника особи, якій відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 25.01.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62024100120000020 від 08.01.2024,
у провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 25.01.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62024100120000020 від 08.01.2024.
У скарзі порушується питання про скасування даної постанови, як невмотивованої та передчасної, оскільки слідчим як підставу для відмови у визнанні потерпілим ОСОБА_3 , зазначено, що клопотання не містить об'єктивних відомостей, які б вказували на завдання останньому матеріальної чи іншої шкоди даним кримінальним правопорушенням, разом із тим наведене слідчим не підтверджується будь якими доказами.
Також просить слідчого суддю зобов'язати слідчого розглянути клопотання заяву адвоката ОСОБА_4 від 24.01.2024 про визнання потерпілим.
У судове засідання адвокат ОСОБА_4 не з'явився, будучи повідомленим про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином.
Слідчий будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи не прибув.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 , розглянувши заяву ОСОБА_4 (вх.№ 3096-24/к) та матеріали кримінального провадження №62024100120000020 від 08.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, постановив відмовити у визнанні ОСОБА_6 потерпілим у кримінальному провадженні № №62024100120000020 від 08.01.2024.
Слідчий, відмовляючи у задоволенні клопотання, таке своє рішення мотивував, тим, що у заяві про вчинення кримінально правопорушення, так і у самих матеріалах вказаного кримінального провадження, відсутні відомості, які б свідчили про завдання моральної, майнової чи іншої шкоди останньому.
Разом із тим, такі висновки слідчого є помилковими, суперечать завданням Кримінального кодексу України щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, тощо.
Так, зазначені слідчим доводи щодо відмови у визнані потерпілим ОСОБА_3 не є обґрунтованими підставами для відмови у визнанні потерпілим.
Згідно з ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
ч. 1 ст. 9 КПК України, передбачено, що слідчий зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Тобто, саме слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, в тому числі, встановити чи спростувати вид і розмір шкоди, завдану кримінальним правопорушенням, а не перекладати свій обов'язок на потерпілого.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_3 потерпілим слідчим фактично позбавлено останнього можливості користуватись більш широкими правами потерпілого у кримінальному провадженні.
За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, постанова слідчого про відмову у визнанні потерпілим не ґрунтується на положеннях законодавства України про кримінальну відповідальність, кримінальному процесуальному законодавстві України та суперечить Конституції України.
Положенням ч. 4 ст. 38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз наявних у слідчого судді матеріалів скарги свідчить про те, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону не були в повній мірі дотримані слідчим при прийнятті рішення про відмову у залученні ОСОБА_3 потерпілим.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного приходить до висновку, що оскаржувана постанова слідчого, підлягає скасуванню.
Що ж стосується прохання порушеного у скарзі перед слідчим суддею щодо зобов'язання слідчого розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4 від 24.01.2024 про визнання потерпілим, то вказане прохання задоволенню не підлягає, оскільки адвокатом не конкретизовано яке саме клопотання слід зобов'язати розглянути та посилання на дане клопотання не міститься в матеріалах скарги.
Керуючись ст.ст. 38, 40, 55, 93, 110, 303-307 КПК України, слідчий суддя
скаргу представника особи, якій відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 25.01.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62024100120000020 від 08.01.2024, - задовольнити частково.
Скасувати постанову від 25.01.2024 слідчого Другого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62024100120000020 від 08.01.2024.
В іншій частині скаргу, залишити без задоволення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1