Справа № 761/42527/23
Провадження № 2/761/4315/2024
26 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Покотило Марини Борисівни про закриття провадження у зв'язку із відмовою позивача від позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та спростування інформації, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена справа.
До судового засідання представником позивача було подано до суду заяву про закриття провадження по справі на підставі ч. 3 ст. 206 ЦПК України.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причин неявки не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.ст.49 ч.2 п.1, 206 ч.1 ЦПК України позивач протягом усього часу судового розгляду може відмовитися від позову, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
На підставі ст.ст.206 ч.3 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст.255 ч.1 п.4 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову та відмова прийнята судом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.206, ч.2 ст.256 ЦПК України позивач попереджений про наслідки відмови від позову.
Приписами ст.12 ч.4 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, саме по собі подання заяви про відмову від позову не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, що не містить обмежень у його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Підстав для неприйняття відмови позивача від позову судом не встановлено.
Як вбачається з матеріалів справи, повноваження представника позивача договором про надання правової (правничої) допомоги не обмежуються.
А відтак, беручи до уваги, що відповідно до вимог процесуального законодавства подати заяву про відмову від позову позивач має на будь-якій ст адії процесу, враховуючи, що позивач скористався своїм правом, суд приймає відмову позивача від позову, оскільки вона не суперечить закону і не порушує чиїх-то прав та охоронюваних законом інтересів та вважає за необхідне в зв'язку з цим закрити провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 206, 255-261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Покотило Марини Борисівни про закриття провадження у зв'язку із відмовою позивача від позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та спростування інформації - задовольнити.
Провадження по цивільній справі №761/42527/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та спростування інформації - закрити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: