Справа № 761/29925/24
Провадження № 2/761/8973/2024
26 вересня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, стягнення грошової компенсації, визнання особистої власності,-
В серпні 2024 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.08.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно було конкретизувати позовні вимоги, надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема докази існування спірного рухомого майна, придбання такого майна у шлюбі та перебування його у відповідача, надати звіт про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та надати докази сплати судового збору у відповідному розмірі до оцінки майна. Після виправлення недоліків уточнену позовну заяву з доказами потрібно було надати для суду та у відповідності до кількості учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу 05.09.2024 року доставлено копію ухвали Шевченківського районного суду м. Києва 19.08.2024 року на електронну адресу, яка зазначена позивачем в позовній заяві.
25.09.2024 до суду надійшли документи на виконання вимог даної ухвали, які наслані засобами поштового зв'язку 20.09.2024 року, тобто з порушенням встановленого десятиденного строку.
Ст. 126 ЦПК України передбачає, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, із заявою про поновлення пропущеного строку позивач не звертається.
Позивач в заяві на усунення недоліків зазначає, що ухвалу суду від 19.08.2024 р. він отримав 16.09.2024 р. Між тим, доказів цього суду не надано.
За таких обставин, позивачем було пропущено строк для усунення недоліків позовної заяви, при цьому, клопотань про його поновлення від останнього не надходило, а тому, відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається позивачу.
При цьому, варто зазначити, що вимоги ухвали суду від 19.08.2024 року позивачем не були виконані в повному обсязі, оскільки доказів придбання спірного майна у шлюбі (фіскальних, товарних чеків) та перебування його у відповідача не надано.
Згідно ч. 1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Між тим, звертаючись до суду з клопотанням про витребування доказів не зазначено вжитих позивачем заходів для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо строку для усунення недоліків не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 185, 353-355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, стягнення грошової компенсації, визнання особистої власності, -вважати неподаною і повернути позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя: Осаулов А.А.