Справа № 761/34014/24
Провадження № 1-кс/761/22486/2024
18 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100000000593 від 14.05.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100000000593 від 14.05.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що СУ ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000593 від 14.05.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені слідством особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, 25.10.2021 на підставі фіктивного договору дарування приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 від 22.09.2012, набули у власність об'єкт нерухомості - квартиру, загальною площею 58,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснювалось іншим нотаріусом КМНО ОСОБА_5 .
У подальшому, 07.09.2023 на підставі договору купівлі-продажу у приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6 здійснено переоформлення квартири на псевдо добросовісного набувача громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріальна дія здійснювалась не від обдарованої особи - власника квартири ОСОБА_8 , а від її представника ОСОБА_9 , що діяв на підставі довіреності.
Також встановлено, що на об'єкт нерухомого майна - квартиру, загальною площею 58,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було посвідчено договір іпотеки приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10 , який посвідчено 24.11.2021 за реєстровим № 9762 між іпотекодержателем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та іпотекодавцем ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У той час представником іпотекодавця в даному правочині виступала ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка й підписувала документи в приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10
17.05.2024 на запит СУ ГУ НП у місті Києві Київський державний нотаріальний архів повідомив, що в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 міститься запис від 22.09.2012 за реєстровим № 1517-1519 про засвідчення вірності трьох копій на двох сторінках договору. Відповідно за 22.09.2012 відсутнє посвідчення будь-якого договору, де б стороно була ОСОБА_8
21.05.2024 на запит СУ ГУ НП у місті Києві приватний нотаріус КМНО ОСОБА_5 надав наступні документи в копіях, в яких зазначено хто приходив та реєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_13 , нею виявилася представник по довіреності громадянка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що діяла на підставі довіреності від 23.10.2021.
21.05.2024 за вих. № СЕД-50890-2024 направлено запит до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10 щодо договору іпотеки, який посвідчено 24.11.2021, іпотекодержателем якого був ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а іпотекодавцем була ОСОБА_14 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
22.05.2024 за вих. № 104/01-16 отримано відповідь від приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10 й надано належним чином завірені копії документів, на підставі яких було посвідчено договір іпотеки квартири АДРЕСА_2 , укладений 24.11.2021 за реєстром № 9762 між Іпотекодержателем ОСОБА_7 та Іпотекодавцем ОСОБА_14 . Копії документів до договору іпотеки надані на 42 аркушах.
26.06.2024 допитано в якості свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який під час надання відповідей на запитання, повідомив, що він ніколи не знав та не знає громадянку ОСОБА_8 , його товаришем є ОСОБА_7 , який попрохав про допомогу, так як потрапив у скрутну ситуацію, і йому швидко потрібно було придбати квартиру. У подальшому ОСОБА_9 погодився й від імені невідомої жінки, яка була ніби-то власницею квартири АДРЕСА_2 по її довіреності продав ОСОБА_7 квартиру. Де саме здійснювалася купівля-продаж, останній не повідомив, так як не пам'ятає, скільки грошових коштів отримав за квартиру відповів, що не знає, так як не приймав участі в цьому. Чи відбувалися попередні огляди квартири, не повідомив, так як також не знав про це. Всі документи на квартиру надавав нотаріусу ОСОБА_7
27.06.2024 допитано в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка під час надання відповідей на запитання, повідомила, що вона не знає власника квартири ОСОБА_15 й у 2012 році не була у м. Києві. У 2021-2023 році, ОСОБА_8 підписувала документи, що пов'язані з об'єктом нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Запропонував їй підробіток, який полягав у підписах документів - кум ОСОБА_16 . Також їй телефонував до здійснення підписання документів ОСОБА_7 , який наразі є в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником квартири. За дані послуги ОСОБА_8 отримала 100 доларів США.
11.07.2024 призначено почеркознавчу експертизу до Київського НДЕКЦ МВС України щодо виконання підписів та почерку від імені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 в наступних документах, а саме: договорі купівлі-продажу квартири від 07.09.2023, договору дарування квартири від 22.09.2012, довіреності від 12.08.2023.
03.09.2024 отримано висновок експерта № СЕ-19/111-24/40419-ПЧ, в якому зазначено, що Підпис від імені ОСОБА_9 , який розташований у графі «Продавець» договору купівлі-продажу квартири від 07.09.2023, що зареєстрований в реєстрі за № 2531 - виконаний ОСОБА_9 , 1995 року народження; Рукописний запис « ОСОБА_9 », який розташований у графі «Продавець» договору купівлі-продажу квартири від 07.09.2023, що зареєстрований в реєстрі за № 2531 - виконаний ОСОБА_9 , 1995 року народження; Підпис від імені ОСОБА_7 , який розташований у графі «Покупець» договору купівлі-продажу квартири від 07.09.2023, що зареєстрований в реєстрі за № 2531 - виконаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Рукописний запис « ОСОБА_7 » який розташований у графі «Покупець» договору купівлі-продажу квартири від 07.09.2023, що зареєстрований в реєстрі за № 2531 - виконаний ОСОБА_7 , 1994 року народження; Підпис від імені ОСОБА_8 , який розташований у графі «Підпис» довіреності від 12.08.2023, що нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_17 та виготовлена на спеціальному нотаріальному бланку НСН 361497 й зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій № 1327 - виконаний ОСОБА_8 , 1987 р.н.; Рукописний запис « ОСОБА_8 », який розташований у графі «Підпис» довіреності від 12.08.2023, що нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_17 та виготовлена на спеціальному нотаріальному бланку НСН 361497 й зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій № 1327 - виконаний ОСОБА_8 , 1987 р.н.
21.08.2024 допитано в якості свідка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка під час надання показань повідомила, що вона є головою правління житлового будівельного кооперативу «Транзистор», який обслуговує будинок АДРЕСА_3 ). Так, у четвертому під'їзді на першому поверсі у квартирі АДРЕСА_4 , що є трьох кімнатною, проживав з 16.04.1974 року та був зареєстрований за вищевказаною адресою громадянин ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та його онук ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Після смерті ОСОБА_15 у 2021 році ОСОБА_18 зателефонував невідомий чоловік, який повідомив, що він знаходиться на вулиці біля будинку разом з ОСОБА_19 , вийшовши на вулицю, ОСОБА_18 побачила двох невідомих чоловіків та ОСОБА_19 , які почали задавати останньому запитання хто ж проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не зрозумівши мети зустрічі, вони пішли у невідомому напрямку. У подальшому через приблизно два роки, а саме 30.10.2023 до ОСОБА_18 , як до голови правління ЖБК «Транзистор» завітав новий власник квартири АДРЕСА_2 , який представився ОСОБА_7 , разом з ще двома особами й вони ОСОБА_18 повідомили, що ОСОБА_7 07.09.2023 придбав вищевказану квартиру. У відповідь ОСОБА_18 сказала, що там же зареєстрований онук - ОСОБА_19 й на квартирі рахується великий борг за комунальні послуги - понад 100 000 гривень. Після чого, юрист на ім'я ОСОБА_20 повідомив, що це питання можна врегулювати. Також ОСОБА_18 сказала, що до неї ніхто не звертався з приводу боргів та реєстрації осіб у зазначеній вище квартирі, й запитала, яким чином ОСОБА_7 придбав дану квартиру на підставі договору купівлі-продажу. У відповідь ні ОСОБА_7 , ні інші нічого не повідомили й пішли у невідомому напрямку. У подальшому на адресу ЖБК «Транзистор» надійшло звернення ОСОБА_7 та копія договору купівлі-продажу квартири, в якому останній просить, щоб всі комунальні послуги надсилалися на його адресу та з його ім'ям, а також надати довідку про заборгованість комунальних послуг по вищевказаній квартирі та про невиставлення йому боргу як новому власнику. Після вказаного звернення ОСОБА_7 не писав та не приїжджав. На разі у квартирі АДРЕСА_2 , ніхто не проживає.
Згідно листа КП КМР «КМ БТІ» квартира АДРЕСА_2 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, на квартиру АДРЕСА_2 , яка є власністю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у кримінальному провадженні № 12023100000000429 - накладено арешт Київською міською прокуратурою.
Постановою слідчого від 27.08.2024 у даному кримінальному провадженні вищезазначене нерухоме майно у відповідності до ст. 98 КПК України визнано речовим доказом.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
Прокурор, про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився, при цьому звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність. Неявка прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна, в силу ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе здійснити без повідомлення власника майна.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000593 від 14.05.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
27.08.2024 постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_21 , квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 58,8 кв.м., визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що нерухоме майно, зазначене прокурором у клопотанні цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для його арешту.
При цьому, відповідно до положень ч.12 ст.170 КПК України - не допускається заборона використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме на: квартиру АДРЕСА_2 , без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.
Заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам проводити щодо вказаного майна будь-які реєстраційні дії.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя