СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1327/24
ун. № 759/11260/24
26 вересня 2024 року Святошинський районний суду м. Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22024000000000442 від 17.05.2024 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_5 , обвинувачений - ОСОБА_6 , захисник - адвокат ОСОБА_7 ,
31.05.2024 до Святошинського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000442 від 17.05.2024 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення останнього у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність ризиків його переховування від суду, вчинення нового кримінального правопорушення.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили урахувати стан здоров'я обвинуваченого, який хворіє на тяжку хворобу, але в умовах СІЗО неможливо забезпечити його належного лікування.
Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, які згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яким передбачено покарання на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що обвинувачений суспільно-корисною працею не займається, міцних соціальних зв'язків не має, джерела його доходів суду не відомі, а тому існує ризик щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини.
Крім того, існує ризик щодо можливого вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки за матеріалами обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кількох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що на даній стадії судового провадження ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжних заходів стосовно обвинуваченого, не зменшились та не перестали існувати, та відносно обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Оскільки дане кримінальне провадження стосується особливо тяжкого злочину яке полягає у державній зраді вчиненої в умовах воєнного стану, колегія суддів, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення в цьому випадку розміру застави обвинуваченому ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст., 177, 178, 183, 194, 314-316, 615 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 24.11.2024 включно та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.
Ухвала діє до 24.11.2024 року включно та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3