печерський районний суд міста києва
757/37773/24-к
1-кс-32827/24
05 вересня 2024 року
м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 366 КК України, щодо притягнення ОСОБА_3 , завідомо невинного, до кримінальної відповідальності, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення та іншою фальсифікацією (вих. № 372 від 09.08.2024). Заявник просив зобов'язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести протягом доби відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати досудове розслідування, вручити йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки та витяг з ЄРДР.
Від представника Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 надійшли заперечення, з яких вбачається, що заява ОСОБА_3 направлена до Дніпропетровської обласної прокуратури, під юрисдикцією якої знаходиться місце вчинення вказаного можливого правопорушення, для розгляду та прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, про що проінформовано заявника листом № 09/1/2-65983вих-24 від 14.08.2024.
ОСОБА_3 в засідання не з'явився. У скарзі просив про розгляд справи без його участі.
Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з'явився. В поданих запереченнях представник також просив розглядати справу без його участі.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення(злочину), наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення (злочин) є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення (злочину). Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Скаржником підтверджено, що 09.08.2024 до Офісу Генерального прокурора була направлена заява ОСОБА_3 вих № 372 від 09.08.2024 про вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з листа заступника начальника другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідування публічного обвинувачення в обласних прокуратурах ОСОБА_6 заява ОСОБА_3 направлена для розгляду до Дніпропетровської обласної прокуратури, про що заявника повідомлено листом від № 09/1/2-65983вих-24 від 14.08.2024.
Наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 № 125 затверджено Інструкцію про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчиненні правопорушення (далі - Інструкція).
Згідно з п. 3.7 Інструкції, за заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, що не підслідні органам прокуратури, але надійшли на розгляд прокуратур обласного рівня чи Генеральної прокуратури України керівники структурних підрозділів апаратів організовують роботу щодо скерування їх відповідно до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня за територіальною юрисдикцією.
Пунктом 5 Глави 2 Розділу I Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, визначено, що облік кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, проводиться за територіальним принципом їх вчинення (юрисдикцією місця вчинення кримінального правопорушення) або за визначенням прокурора відповідного рівня згідно з вимогами статті 218 КПК України.
Крім того, відповідно до п. 1 Розділу 2 Положення, облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли прокурору або органу досудового розслідування, органу дізнання або виявленими з інших джерел обставинами, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених частиною п'ятою статті 214 КПК України.
Отже, направлення службовими особами Офісу Генерального прокурора вказаної заяви про вчинене кримінальне правопорушення за територіальним принципом узгоджується з вищезазначеними вимогами закону та наказом Генерального прокурора № 125 від 03.12.2012 р. та свідчить про вчинення службовими особами дій, направлених на дотримання прав заявника щодо прийняття заяви про кримінальне правопорушення та подальшого внесення по ній відомостей до ЄРДР.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що оскільки заява про кримінальне правопорушення направлена до Дніпропетровської обласної прокуратури, то за будь-яких обставин, за відсутності заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, службові особи Офісу Генерального прокурора на час розгляду скарги позбавлені можливості внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відтак, відсутня бездіяльність, на яку посилається скаржник, оскільки Офіс Генерального прокурора діяв у межах чинного законодавства та наданих йому повноважень і на виконання вимог вищезазначених наказів Генеральної прокуратури України, а також з урахуванням положень ст. 216 КПК України (підслідність) та ст. 218 КПК України (місце проведення досудового розслідування).
Отже, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Частиною 2 ст. 132 КПК України встановлено, що слідчим суддею, повноважним розглядати питання, віднесені до його компетенції на стадії досудового розслідування, є слідчий суддя місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що узгоджується з нормами кримінального процесуального закону.
Заявник оскаржує бездіяльність щодо не внесення відомостей до ЄРДР саме уповноваженими особами Офісу Генерального прокурора, водночас, з матеріалів справи вбачається, що заяву про вчинення кримінального правопорушення скеровано до Дніпропетровської обласної прокуратури.
Керуючись ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5