печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33863/24-к
пр. 1-кс-29664/24
04 вересня 2024 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала клопотання, адвоката: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/15695/18 від 30.11.2018 року в рамках кримінального провадження № 12018100070004084 від 18.10.2018 року,-
Адвокат ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва №758/15695/18 від 30.11.2018 в рамках кримінального провадження №12018100070004084 від 18.10.2018 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:04:004:0267, яка перебуває у власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , в частині застосування заборони: ОСОБА_4 або особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися вищезазначеним об?єктом нерухомості; заборону органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб?єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеної земельної ділянки.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11.10.2019 у справі № 758/11435/19 клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 задоволено та скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 30.11.2018 у справі № 758/15695/18 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:04:004:0267, площею 0,1308 га за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 . Заборона, обмеження розпоряджатися або користуватися майном на яке накладено арешт є заходом забезпечення кримінального провадження, які можуть бути застосовані у разі їх передбачення (п.4 ч.5 ст. 173 КПК України) під час розгляду слідчим суддею, судом питання про накладення арешту на майно. Згідно договору купівлі-продажу № 374 від 07.09.2018, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:04:004:0267, площею 0,1308 га за адресою: АДРЕСА_1 (доказ права власності у додатку до даного клопотання). Разом з тим, вказаною ухвалою не було скасовано накладені на майно заборони.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. На адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання за її відсутності, вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. На адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечував.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та представника органу досудового розслідування, на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100070004084 від 18.10.2018 року.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора України.
В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/15695/18 від 30.11.2018 року накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:04:004:0267, яка перебуває у власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 . Вказаною ухвалою також заборонено ОСОБА_4 або особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися вищезазначеним об?єктом нерухомості; заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб?єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеної земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 11.10.2019 у справі №758/11435/19 скасовано арешт накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:04:004:0267, площею 0,1308 га за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 .
Згідно ч. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.
Так, з матеріалів клопотання встановлено, що під час виконання ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва №758/15695/18 у захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 виникли обставини, що вимагали роз'яснення обсягу скасування арешту із майна встановленого ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва у справі №758/11435/19 від 11.10.2019. У зв'язку з чим, адвокатом було подано заяву про роз'яснення рішення суду. В задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A № 98).
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення захисту права власника майна на мирне володіння, користування та розпорядження належним йому майном, клопотання про скасування арешту майна, в частині встановлених рішення суду заборон, підлягає задоволенню.
При цьому, не підлягають задоволенню вимоги клопотання про скасування ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва №758/15695/18 від 30.11.2018, оскільки вказане є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції та не може бути предметом розгляду при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, при розгляді якого слідчий суддя лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту майна.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/15695/18 від 30.11.2018 в рамках кримінального провадження № 12018100070004084 від 18.10.2018 року - задовольнити частково.
Скасувати накладені ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/15695/18 від 30.11.2018 року в рамках кримінального провадження № 12018100070004084 від 18.10.2018 року заборону ОСОБА_4 або особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися вищезазначеним об?єктом нерухомості та заборону органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб?єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеної земельної ділянки.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1