Справа №:755/16390/24
Провадження №: 2-о/755/635/24
"26" вересня 2024 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заяво в порядку окремого провадження про встановлення факту смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганськ, який помер в місті Луганськ ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вивчивши матеріали спільної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на предмет дотримання правил підсудності та звернення до належного суду, суддя приходить до наступних висновків.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК).
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначені статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України.
Виходячи з положень частини першої статі 317 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки . Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно . Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Разом з тим, суд зазначає, що на сьогоднішній день законодавець не дає чіткого визначення, що таке родина та родинні відносини. Однак, найкраще визначення цих понять міститься в роз'ясненнях щодо практичного застосування окремих вимог нормативно-правового акта Національного банку України від 03 квітня 2008 року №13-121/1456-4193, в якому зазначено, що, виходячи з вимог Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.
Звертаючись до суду, заявником ОСОБА_1 не долучено доказів, які мали підтвердити ступінь родинних зв'язків між заявником та особою, відносно якої підлягає встановленню факт смерті, доведення цих обставин є обов'язковим в розумінні положень частини першої статі 317 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки заява про встановлення факту смерті фізичної особи може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси).
Слід звернути увагу заявника, що долучена до заяви ксерокопія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де батьками записані - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не може слугувати беззаперечним доказом повнорідного родичів за походженням, тобто заявником та ОСОБА_2 , за відсутності підтверджуючих відомостей з офіційних джерел (Витягів з актових записів органів реєстрації актів цивільного стану інше) стосовно підстав зміни ОСОБА_3 свого прізвище даного при народжені на прізвище « ОСОБА_6 », згідно паспорта громадянина України.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. (ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України)
З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали заяви, судом встановлено, що заяву подано особою, яка не надала суду належні документи родинних зв'язків заявника з особою, відносно якої просить встановити факт смерті, - що є підставою для повернення заяви заявнику відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Із зазначеного слідує, що повернення позовної заяви у відповідності до ст. 185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача (заявника) на повторне звернення до суду із позовом після усунення обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись статями 2, 58, 60, 185, 317, 260, 261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, - повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. (ч.7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України)
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua