Номер провадження 1-кп/754/1038/24
Справа№754/10782/24
Вирок
Іменем України
27 вересня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :
судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференеції в залі суду кримінальне провадження відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
13.09.2023 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст.186ч.2,70ч.4 КК України на 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком 3 роки.
19.01.2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст..125ч.1,71 КК України на 5 років 15 днів позбавлення волі.
31.01.2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст.125ч.2 КК України у виді штрафу 1700грн.
06.03.2024 Дніпровським районним судом м. Києва за ст..125ч.1,70ч.4 КК України на 5 років 15 днів позбавлення волі.
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185ч.4 КК України,
Судом визнано доведеним, що 19.06.2024 року приблизно о 03.00год., обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на першому поверсі у під'їзді №4, житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив через дверну решітку, яка була зачинена на навісний замок, велосипед марки «Ardis» біло-салатового кольору та велосипед марки «Tecno Bike» червоно-сірого кольору, після чого, в нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, який введено з 05.30год. 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та який неодноразово продовжувався, останній раз - Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 строком на 90 діб.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, перебуваючи на першому поверсі під'їзду №4, житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , маючи при собі заздалегідь заготовлений, невстановлений досудовим розслідуванням предмет, шляхом перекусу ланцюга на якому знаходився навісний замок дверної решітки підвалу та в подальшому відчинивши двері, проник до підвального приміщення, звідки викрав велосипед марки «Ardis» біло-салатового кольору, вартістю 2440 грн. 00 коп. та велосипед марки «Tecno Bike» червоно-сірого кольору, вартістю 1766 грн. 67 коп., що належать потерпілому ОСОБА_5 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоду на загальну суму 4206 гривень 67 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, фактичні обставини справи, кількість та вартість викраденого не оспорював та підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.
Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд, роз'яснивши у чіткій і конкретизованій формі зміст та суть даної норми, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, що усвідомлюють правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, що їх позиція є добровільною та істинною, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст.185ч.4 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинення ним злочинів, обставини справи, дані про його особу, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 судом визнано - щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, суд призначає останньому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі, яке він з врахуванням особи і тяжкості скоєного злочину має відбувати в ізоляції від суспільства. При цьому правових підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
З врахуванням того, що ОСОБА_4 був засуджений 06.03.2024 року за ст.125ч.1,71 КК України до 5 років 15 днів позбавляння волі, та після постановляння вироку але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд при призначенні покарання керується вимогами ст.71 КК України.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.185ч.4 КК України і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.03.2024 року за ст.125ч.1 КК України, та остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді п'яти років трьох місяців позбавлення волі.
На підставі ст..72 КК України вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 31.01.2024 року виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 22.07.2024 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Речові докази: металеві частини ланцюга знищити, інші речові докази передати законному володільцю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 4922грн.32коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя: