Номер провадження 2/754/3288/24
Справа №754/5435/24
Іменем України
26 вересня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
судді Саламон О.Б.
за участю секретаря судового засідання Рябенка В.О.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Києва в особі Київської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лисенко Ольга Олександрівна про визначення додаткового строку для подачі заяви для прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Євтушенко А.І. звернувся до суду з позовом до Територіальної громади м.Києва в особі Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за померлим батьком. 21.12.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 відмовлено на підставі п.1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат». При цьому, 20.03.2022 позивач був мобілізований до лав ЗСУ і по теперішній час перебуває на військовій службі, що об'єктивно заважало йому у визначений ЦК України строк звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Позивач вважає, що пропустив строк з поважної причини, тому за захистом своїх законних прав звернувся до суду.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 17.04.2024 відкрито провадження по вказаній справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано у Приватного нотаріуса Київсього міського нотаріального округу Лисенко О.О. ( АДРЕСА_2 ) належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
20.06.2024 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі посилаючись на викладене у позові, просили його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
Приватний нотаріус - Лисенко О.О. просила розглядати справу у її відсутність, при цьому надано до суду копію спадкової справи після померлого ОСОБА_2 .
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При здійсненні правосуддя (ст. 5 ЦПК) суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено наступні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17.02.2024 Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 167.
ОСОБА_2 є рідним батьком позивачу ОСОБА_1 .
Родинні зв'язки між позивачем та померлим ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 17.01.1970 РАГС м. Кривого Рогу, актовий запис 155.
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, видане відділом приватизації державного житлового фонду Ватутінської районної держадміністрації, зареєстроване в реєстрову книгу за № 3382 від 14.10.1993 та Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Прядко Т.А., зареєстроване в реєстрі за № 5-334 від 14.02.2000.
21.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 відмовлено на підставі п.1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат».
З матеріалів спадкової справи, яка надійшла на запит суду вбачається, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , не має.
Згідно довідки № 48 від 15.01.2024, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у Військовій частині НОМЕР_3 з 20.03.2022 і до сьогоднішнього дня.
20.03.2022 позивач був мобілізований до лав ЗСУ і по теперішній час перебуває на військовій службі, що об'єктивно заважало йому у визначений ЦК України строк звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1233 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним,неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261 - 1265 ЦК України.
Статтею 1258 ЦК України визначено черговість спадкування за законом, зокрема: «1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Разом з тим, за змістом ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї
Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви для прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Цим же пунктом передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 565/1145/17 (Постанова від 26.06.2019 року).
На виконання вимог ст. 81 ЦПК України, позивачем надано докази на підтвердження поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини, відповідачем не надано доказів, які б спростовували ці обставини.
Так, позивач обгрунтовує причину пропущення строку звернення із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини тим, що був мобілізований до лав ЗСУ і по теперішній час перебуває на військовій службі, що об'єктивно заважало йому у визначений ЦК України строк звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
Таким чином, суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини та наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Відтак, оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, суд вважає, що для прийняття спадщини достатнім є тримісячний строк з моменту набрання законної сили цим рішенням.
Керуючись ст. ст. 1217, 1218, 1265, 1272 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Києва в особі Київської міської ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лисенко Ольга Олександрівна про визначення додаткового строку для подачі заяви для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_2 , терміном на три місяці.
Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач - Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лисенко Ольга Олександрівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2
Повний текст рішення складено 27.09.2024.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон