Справа № 752/10514/24
Провадження № 2/752/5107/24
Іменем України
27 вересня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Тертій К.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Поряд. Ок. Управління та експлуатація нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 12676,79 грн. заборгованості з оплати за додаткові житлові послуги та обслуговування машиномісць підземного паркінгу, з яких:
-12453,66 грн. - заборгованість з оплати за додаткові житлові послуги та обслуговування машиномісць;
-119,05 грн.- інфляційне збільшення;
-104,08 грн. - 3% річних.
Посилається в позові на те, що відповідно до Протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Дипломат Хол» №9/19.3 від 03 квітня 2019 року ДП «Поряд. Ок. Управління та експлуатація нерухомості» є виконавцем додаткових послуг для співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Протоколом №20/17.12 загальних зборів співвласників від 02 січня 2021 року та відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, Додаткової угоди №1 від 04 січня 2021 року встановлено розмір ціни за додаткові житлові послуги.
З 01 травня 2019 року ціна послуги з управління будинку: квартири ( житлові приміщення) - 9,75 грн./1 кв.м., машиномісце (парко місце підземного паркінгу) - 9,87 за 1 кв.м.
З 04 січня 2021 року ціна послуги з управління будинку: квартири (житлові приміщення) - 11,71 грн./кв.м, машиномісце (паркомісце підземного паркінгу) 11,71 грн./ 1 кв.м.
Відповідно до інформації Управління (Центру) надання адміністративних послуг Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації на підставі прав на нерухоме майно, свідоцтво про право власності від 13 липня 2009 року САС №73558 власником квартири АДРЕСА_2 є відповідач - ОСОБА_1 .
Відповідач користується додатковими послугами за обслуговування квартири та машиномісць, однак систематично ухиляється від виконання рішень зборів співвласників та не сплачує надані послуги.
У зв'язку з цим за період часу з 01 березня 2023 року до 30 квітня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 12453,66 грн.
З урахуванням цього, просить стягнути суму заборгованості, та 119,05 грн. інфляційного збільшення та 104,08 грн. річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 17 травня 2024 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 20 травня 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до ст.178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У встановлений ухвалою строк від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 створено та діє Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дипломат Хол».
Відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Статтею 10 даного Закону визначено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, в тому числі:
1) питання про використання спільного майна;
2) визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;
3) прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.
Встановлено, що ДП «Поряд. Ок. Управління та експлуатація нерухомості» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за основними видами діяльності: комплексне обслуговування об'єктів (основий ).
Рішенням Загальних зборів ОСББ «Дипломат Хол» №9/19.3 від 03 квітня 2019 року ДП «Поряд. Ок. Управління та експлуатація нерухомості» визначено виконавцем додаткових послуг для співвлаників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
10 квітня 2019 року між позивачем, як управителем, та ОСББ «Дипломат Хол» укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
За умовами договору позивач, як управитель, зобов'язався надавати співвласникам будинку послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язалися оплачувати управителю послуги з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору.
Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Перелік житлово-комунальних послуг визначено статтею 5 Закону.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач вказав, що відповідач рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 12676,79 грн. яка складається з
-12453,66 грн. - заборгованість з оплати за додаткові житлові послуги та обслуговування машиномісць;
-119,05 грн.- інфляційне збільшення;
-104,08 грн. - 3% річних.
Вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 зазначеної заборгованості, обґрунтовані тим, що вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та машиномісця № НОМЕР_1 , а тому як власник цих об'єктів нерухомого майна повинна нести витрати на їх утримання.
Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували, що відповідач ОСОБА_1 є власником вищезазначеної квартири та паркомісця.
Крім того, відповідач за адресою: АДРЕСА_3 не зареєстрована.
З клопотанням про витребування доказів, які б підтверджували вищезазначену обставину, позивач до суду не звертався, а відповідно до приписів ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статей 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 322, 509, 526, 625 ЦК України,Законом України» Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України» Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Дочірнього підприємства «Поряд. Ок. Управління та експлуатація нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.В. Машкевич