Справа № 724/3129/24
Провадження № 2-з/724/7/24
26 вересня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Ковальчук Т.М.
за участі:
секретаря судового засідання: Федонюка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хотин Чернівецької області заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»; ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою,
12 вересня 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Голубов Сергій Геннадійович, звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»; ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою(справа № 724/3129/24).
17 вересня 2024 року ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області відкрито провадження по справі.
23 вересня 2024 року представником позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано до суду заяву про забезпечення позову, яка згідно протоколу передачі судової справи від 24.09.2024 передана судді Ковальчук Т.М.
Заявник заяву обгрунтовує тим, що позивачем ОСОБА_2 подано позов до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»; ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою. Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 206618,05 грн, моральну шкоду у розмірі 25000 грн, судові витрати у розмірі 8088,03 грн, всього 239706,08 грн. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на три земельні ділянки, що розташовані на території Подвірненської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок у сукупності складає 45012,84 грн, що є нижчою ніж сума 239706,08 грн., яка заявлена позивачем як вимога про стягнення з відповідача. Відповідачем ОСОБА_3 з часу нанесення матеріальної шкоди позивачу (02.11.2023) не вжито будь-яких заходів та дій стосовно відшкодування завданої шкоди позивачу.
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_3 має можливість переоформити належні їй земельні ділянки на іншу особу, тому необхідним та співмірним видом забезпечення позову буде заборона вчиняти будь -які дії щодо цих земельних ділянок.
На підставі зазначеного представник позивача просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 , іншим фізичним та юридичним особам, у тому числі органам і суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав вчиняти будь - які дії щодо відчудження у будь -який спосіб (передачу, переоформлення, передачі в заставу та інше) земельних ділянок: площею 0,3865 га кадастровий номер 7323085500:02:005:0331; площею 0,1173 га кадастровий номер 7323085500:02:006:0482; площею 0,6511 га кадастровий номер 7323085500:02:001:0087, до виконання рішення суду по цивільній справі.
Суддя, перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ч. 1 ст.153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
За правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 р. №4-рп/2011, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Цей інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які мають свідчити про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не має призвести до невиправданого обмеження майнових прав відповідача та за своєю логікою має бути миттєвим і дієвим.
Судом встановлено та з матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом позову в даній справі є стягнення, зокрема, з ОСОБА_3 , витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля позивача та супровідних витрат за завдану майнову шкоду в розмірі 239 706,08 грн, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02.11.2023 року на перехресті доріг Р63 с. Данківці с. Вартиківці КПП «Сокиряни» та Т2610 м. Хотин КПП «Мамалига», за участю траспортного засобу «Mercedes-Benz Vito», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mercedes-Benz Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 квітня 2024 року по адміністративній справі № 720/355/24 ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан», відповідно до полісу №215208355, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 160 000 грн.
12 вересня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої, просить стягнути з ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» суму недоплаченного страхового відшкодування у розмірі 79842,94 грн., та з ОСОБА_3 стягнути різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) і розміром вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні у розмірі 206618,05 грн, моральну шкоду у розмірі 25 000 грн та стягнути з відповідачів судові витрати.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову представник позивача вказує, що відповідачу ОСОБА_3 на прав приватної власності належать земельні ділянки площею 0,3865 га з кадастровим номером 7323085500:02:005:0331; площею 0,1173 га з кадастровим номером 7323085500:02:006:0482; площею 0,6511 га з кадастровим номером 7323085500:02:001:0087, які розташовані на території Подвірненської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, та остання може переоформити їх на іншу особу.
Пунктом 4 Постанови N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України роз'яснив що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову у виді заборони вчинення будь-яких дій, суд, на підставі наданих позивачем доказів має дійти висновку про те, що такі дії реально може бути вчинено. Наявність ризику вчинення будь-якою особою дій, які в подальшому зможуть призвести до неможливості виконання відповідного судового рішення, має бути не ілюзорним, а підтверджуватись доказами, які б давали сторонньому незалежному спостерігачу зробити висновок про реальність такого ризику.
Крім того, у п. 9 Постанови N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник реальний спір, разом з тим, представник позивача в своїй заяві не зазначає в чому полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, що є основною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, заявником висловлене лише припущення про можливість переоформлення земельних ділянок, яке не підтверджено жодними доказами.
Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створить перешкоди до виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Враховуючи вищезазначене, відсутність належних та допустимих доказів, наданих представником позивача, які б вказували на можливість недобросовісних дій з боку відповідача ОСОБА_3 , а також на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, беручи до уваги при цьому вимоги розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 , іншим фізичним та юридичним особам, у тому числі органам і суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав вчиняти будь - які дії щодо відчудження у будь -який спосіб (передачу, переоформлення, передачі в заставу та інше) земельних ділянок: площею 0,3865 га кадастровий номер 7323085500:02:005:0331; площею 0,1173 га кадастровий номер 7323085500:02:006:0482; площею 0,6511 га кадастровим номер 7323085500:02:001:0087.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149-153, 353, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. М. Ковальчук