Справа № 724/2285/24
Провадження № 2-о/724/186/24
27 вересня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
за участі секретаря судового засідання: Писанюк Я.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хотинська міська рада Дністровського району Чернівецької області про встановлення юридичного факту, -
До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хотинська міська рада Дністровського району Чернівецької області про встановлення юридичного факту.
В обґрунтування заяви представник заявника ОСОБА_2 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Хотин Чернівецької області помер ОСОБА_3 , у віці 57 років. Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, включаючи житловий будинок у АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи на який на даний час відсутній.
Вказує, що заявник ОСОБА_1 проводив похорони ОСОБА_3 та на день його смерті проживав разом із покійним із 2014 року. Відповідно до норм цивільного законодавства ОСОБА_1 як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини - являється спадкоємцем померлого ОСОБА_3 за законом четвертої черги.
Зазначає, що маючи намір прийняти спадщину, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Мартинюка В.А. за консультацією про порядок оформлення спадщини. Однак нотаріус повідомив заявника ОСОБА_1 , про те, що оскільки він не був зареєстрований із покійним ОСОБА_3 на день його смерті, йому необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на день його смерті. Самостійно довести факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини в заявника немає можливості. Без встановлення вказаного факту заявник не має змоги успадкувати майно померлого.
Враховуючи вищенаведене представник просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 починаючи із 2014 року до дня смерті останнього, тобто більше як п'ять років до відкриття спадщини.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 02.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги заяви підтримали та просили їх задовольнити. 27.09.2024 до суду надійшла заява від представника заявника в якій він просить проводити судове засідання у його та заявника відсутності.
Представник заінтересованої особи Хотинської міської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій не заперечує щодо задоволення заяви та встановлення факту.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки виданої виконкомом Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області від 21.08.2020 року ОСОБА_4 проводив похорон ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім цього, відповідно до довідки виданої виконкомом Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області від 10.07.2024 року ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони проживали разом з 2014 року за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили, що заявник ОСОБА_7 проживав разом з ОСОБА_3 з 2014 року по момент смерті останнього. Вказані особи жили разом та вели спільне господарство.
Як вбачається із листа приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Мартинюка В.А. № 78/01-16 від 10.11.2021, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 не була подана до нотаріальної контори заява про прийняття спадщини вчасно, до шести місяців. З померлим ОСОБА_3 на день його смерті ОСОБА_8 не був зареєстрований та постійно не проживали разом з ним, то ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду по питанню встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, або встановлення постійного проживання разом зі спадкодавцем на день його смерті.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 77730557 від 23.07.2024 вбачається, що відсутня інформація щодо спадкових справ після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно до частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За правилами, встановленими в пункті 3.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
В той же час, у постанові від 28 квітня 2021 року, справа № 204/2707/19, Верховний Суд зазначив, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним.
Відповідно до пункту 23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Проте само по собі встановлення факту, що має юридичне значення факт, не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити факт, що має юридичне значення.
Також, передбачено, що відповідно до частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд вправі розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Метою встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини є необхідністю реалізації права на оформлення спадкового майна тому, що такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Обставини проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 підтверджуються вищенаведеними належними та допустимими доказам, а саме показами свідків та письмовими доказами в матеріалах справи.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, взявши до увагу заяву заінтересованої особи, суд приходить до висновку, що заявник постійно проживав зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини слід задовольнити.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.5, 13, 76-89, 263-265, 293-296, 315, 352,354 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хотинська міська рада Дністровського району Чернівецької області про встановлення юридичного факту - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) разом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 починаючи із 2014 року до дня смерті останнього, тобто більше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27.09.2024 року.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ