Справа № 202/4944/24
Провадження № 2/202/3475/2024
(заочне)
27 вересня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мариніна О.В.
при секретарі Жупій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,-
КП «Дніпроводоканал» ДМР через свого представника ОСОБА_4 звернулось до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачі є споживачами послуг водопостачання та водовідведення, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 та відповідачі в порушення законодавства у сфері житлово-комунальних послуг в період з серпня 2015 по січень 2024 року включно ухилялись від оплати за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, в результаті чого, за ними, по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 31.01.2024 року, утворилась заборгованість, яка в загальній сумі становить 18530,16 гривень. Враховуючи наведене, просить солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача суму боргу за задані послуги в розмірі 18530,16 гривень, а також витрати з оплати судового збору в розмірі 3028 гривень.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні до справи не подавались.
Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідачі не скористались.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, натомість через систему «Електронний суд» подала заяву в якій просить розглянути справу без її участі та зазначила, що проти заочного порядку вирішення справи не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надали, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем відповідно до державної програми забезпечення населення України надаються послуги з водопостачання і водовідведення в будинку АДРЕСА_2 , де зареєстровані відповідачі, а тому між Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та відповідачами встановились фактичні відносини з приводу надання зазначених послуг.
Згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 526 від 20 квітня 1995 року про розподіл плати за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», на ім'я відповідального квартиронаймача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до частини 1статті 2 Закону України від 24.06.2004 №1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Законує відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з пунктом 2статті 5 Закону №1875-ІVкомунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За правилами, встановленими пунктом 5 частини 2статті 7 Закону №1875-ІV, споживачі зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1статті 9 Закону №1875-ІV визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За змістом статті 22 Закону України від 10.01.2002 №2918-ІІІ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред'являються.
Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року №6-2951цс15.
Відповідно до розрахунку позивача, сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, згідно визначених у різні періоди відповідних тарифів, за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані відповідачі, складає 16707,96 гривень, що утворилась за період з серпня 2015 року по січень 2024 року.
Враховуючи встановлені обставини фактичного споживання послуг позивача, за відсутності доказів на спростування таких обставин і недоведеність зворотного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог стосовно заборгованості за надані послуги та наявність підстав для захисту прав позивача і присудження до стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача суми боргу за спожиті послуги в розмірі 16707,96 грн.
Вирішуючи решту заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з юридичної природи правовідносин, що виникли між сторонами, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача інфляційних втрат за період з 07.2018 року по 01.2022 в сумі 1616,60 гривень та трьох відсотків річних за цей же період в сумі 205,60 гривень.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 жовтня 2019 року по справі № 205/1460/15-ц, провадження № 61-13198св19.
За таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості, підлягають задоволенню, а тому на користь позивача з відповідачів в солідарному порядку підлягають стягненню заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення станом на 31.01.2024 року в розмірі 18530,16 гривень, з яких: 16707,96 гривень сума основного боргу за період з лютого серпня 2015 по січень 2024 року; 205,60 гривень сума 3% річних за період з 07.2018 року по 01.2022 року; 1616,60 гривень інфляційне збільшення за період з 07.2018 року по 01.2022 року.
Відповідно дост.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню також судовий збір в сумі 3028 гривень, тобто по 757,00 грн. з кожного, оскільки судовий збір віднесений до складу судових витрат, які не є зобов'язанням в розумінні ст.509 ЦК України та відсутні підстави для стягнення їх на підставі ст. 543 ЦК України в солідарному порядку.
Керуючись ст. ст.3,4,11-13,81,141,209,203-265,268,280,282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - невідомий на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305 п/р НОМЕР_4 в Акціонерному товаристві "Укрсиббанк" в м. Дніпропетровськ) суму заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційного збільшення в розмірі 18530 грн. 16 коп. (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять грн. 16 коп.), з них 16707 грн. 96 коп. - сума основного боргу, 205 грн. 60 коп. - сума 3% річних та інфляційне збільшення - 1616 грн. 60 коп.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - невідомий на користь на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 03341305, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21а, понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень, в річних частках, по 757,00 гривень з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. Маринін