465/7313/24
2-о/465/354/24
про залишення без руху
"25" вересня 2024 р.
Суддя Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання, за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , -
Представник ОСОБА_1 - адвокат Саламаха Н.В. звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання, за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали заяви, приходжу до висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною другою статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.4 ст.42, ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ст.46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Як вбачається з поданої заяви, представник заявника зазначає заінтересованою особою ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Разом з тим, згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Львівським міським управлінням юстиції 19.04.2006, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, станом на момент звернення до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання, ОСОБА_3 вже досяг повноліття та здатний особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, а тому повинен бути зазначений окремо, як заінтересована особа.
Окрім цього, за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до змісту п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Ч.5 цієї статті визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відтак, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печатки), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
В порушення даних норм стороною заявника надано до суду частину копій документів, які належним чином не завірені, оскільки обмежено лише відтиском на копіях печатки "Копія, згідно з оригіналом", датою засвідчення копії та підпису, однак не містить прізвища та ініціалів особи, яка засвідчила вказані копії документів.
Відтак, з заяви вбачається, що вищевказаних вимог закону щодо порядку подання письмових доказів та вищевказаних вимог, передбачених ст.175 ЦПК України, заявником не виконано.
Окрім цього, пунктом 9 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається зі змісту заяви про встановлення факту постійного проживання вищевказаних вимог закону заявником (її представником) не виконано.
Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
З матеріалів заяви вбачається, що заявником надано один примірник заяви та доданих до неї документів для суду та один примірник заяви та доданих до неї документів для заінтересованої особи.
Разом з тим, у випадку зазначення ОСОБА_3 . заінтересованою особою, заявнику слід надати ще один примірник заяви та доданих до неї документів для останнього.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.1, 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175 і 177 цього кодексу, усунувши вищевказані недоліки позовної заяви, така вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відтак, вважаю, що заяву про встановлення факту постійного проживання необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, надавши строк для їх усунення п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 175, 177, 185, 293, 294, 315, 318 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання, за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення заявнику ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Марків Ю.С.