25 вересня 2024 року
м. Київ
справа №160/33174/23
адміністративне провадження № К/990/35585/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі № 160/33174/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024.
Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2024, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 позов задоволено.
У травні 2024 відповідачем вперше подано апеляційну скаргу на рішення від 22.03.2024, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору.
19.06.2024 до суду надійшло клопотання з вимогою про відкриття апеляційного провадження. Клопотання обумовлено тим, що скаржником сплачено належну суму судового збору за подання апеляційної скарги.
При розгляді даного клопотання, суд апеляційної інстанції зазначив, що податковим органом невірно розраховано ставку судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, а відтак скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Повторна подана апеляційна скарга на рішення від 22.03.2024, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 повернута заявнику. Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, про відсутність права представника звертатися до суду від імені скаржника, як у порядку представництва (довіреності) у справі незначної складності (малозначної справи), так і у порядку самопредставництва (закону, статуту, положення, трудового договору/контракту).
18.07.2024 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно звернулось з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024, апеляційна скарга податкового органу залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На виконання вимог наведеної ухвали, відповідачем до суду було подано заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги, яка обгрунтована посиланням на те, щопервісна апеляційна скарга подана у строки, встановлені процесуальним законодавством, проте повернута з підстав несплати судового збору, що, на той час, було зумовлено відсутністю коштів для проведення оплати судового збору.
Приймаючи до уваги те, що підстави, наведені заявником апеляційної скарги для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.07.2024 визнано неповажними, а також те, що інші зазначені відповідачем обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі № 160/33174/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва М.М. Гімон