Справа № 420/19405/24
26 вересня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3719,76 грн., що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке було виплачено ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року у справі № 420/30557/23; стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) 3719,76 грн. грошову компенсацію для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке було виплачено ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року у справі № 420/30557/23 на його користь.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 травня 2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року у справі № 420/30557/23 військовою частиною НОМЕР_1 були виплачені кошти в сумі 16635,61 гривень. В ході вивчення довідки від 14.05.2024 року №42 було встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 з суми донарахованого грошового забезпечення було відраховано 309,98 гривень військового збору та 3719,76 гривень податку на доходи з фізичних осіб, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Від представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що Військовою частиною НОМЕР_1 проводився перерахунок допомоги на оздоровлення, які були йому виплачені в серпні 2015 року, серпні 2016 року, вересні 2017 року, та йому було сплачено 16635,61 грн. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року по адміністративній справі № 420/30557/23, а не виплачувалося саме грошове забезпечення, тому ця виплата не є грошовим забезпеченням та не пов'язана з виконанням обов'язків несення служби, а має характер разової виплати, здійсненої на підставі виконання рішення суду, відтак на неї не поширюються положення п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, а також положення Порядку № 44 щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, та ці норми права до виниклих правовідносин не застосовуються. У зв'язку із зазначеним військовою частиною НОМЕР_1 було правомірно утримано з нарахованої на виконання рішення суду 3719,76 грн. (18%) податку на доходи фізичних осіб, та законних підстав для здійснення нарахування та компенсації ОСОБА_1 суми податку на доходи фізичних осіб, не було, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що право на виплату донарахованого грошового забезпечення, яке було виплачене ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року у справі № 420/30557/23, позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , а тому має право на відшкодування утриманого сум податку на доходи з фізичних осіб в сумі 3719,76 гривень з донарахованого грошового забезпечення. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. Отже, поняття «грошове забезпечення», «одноразова грошова допомога при звільненні», «допомога для оздоровлення» та «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.
Ухвалою суду від 25 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) та наказом від 06.08.2021 року № 250-ОС був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с. 7).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року по справі № 420/30557/23, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) в частині вірного здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, яка була виплачена у серпні 2015 року, у серпні 2016 року, у вересні 2017 року, передбаченої ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із неврахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) допомоги на оздоровлення, яка була виплачена у серпні 2015 року, у серпні 2016 року, у вересні 2017 року, передбаченої ст.10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, з урахуванням раніше проведених виплат.
16 травня 2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) виплачено ОСОБА_1 кошти у розмірі 16635,61 грн. (а.с. 13).
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) від 14.05.2024 року № 42, на виконання рішення суду від 07 лютого 2024 року по справі № 420/30557/23, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 нараховано кошти у сумі 20665,35 грн., сума до виплати: 20665,35 грн. - 309,98 (1,5 % ВЗ) - 3719,76 (18 % ПДФО) = 16635,61 грн. (а.с. 19).
Листом від 04.06.2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) повідомлено, що враховуючи те, що виплата за рішеннями суду проведена за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за яким згідно вимог наказу № 333 здійснюються видати, які не пов'язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі в частині виконання судових рішень (як у безспірному, так і у добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу) щодо відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичними та фізичними особами згідно з рішенням суду, компенсація суми податку з доходів фізичних осіб не передбачена (а.с. 20-21).
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 за № 44 (далі - Порядок № 44).
Відповідно до п. 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Так, п. 3 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Згідно п. 4-5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Положеннями до п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З аналізу наведених норм вбачається, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, у відповідача наявний обов'язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року по справі № 420/30557/23, яке набрало законної сили.
Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв'язку з тим, що виплати здійснені відповідачем на виконання судового рішення не пов'язані з виконанням обов'язків є безпідставними, оскільки право на перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення, яка була виплачена у серпні 2015 року, у серпні 2016 року, у вересні 2017 року, позивач набув саме в зв'язку з проходженням служби. При належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань та виплаті позивачу допомоги на оздоровлення у день звільнення, грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року по справі №812/1048/17, від 25.06.2020 року по справі № 825/761/17.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3719,76 грн., що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке було виплачено ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року у справі № 420/30557/23.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3719,76 грн. (три тисячі сімсот дев'ятнадцять гривень 76 копійок), що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення, яке було виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року у справі № 420/30557/23.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук