Справа № 420/4441/24
26 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплату при звільненні ОСОБА_3 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування, визначеними розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України на 2023 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона проходила військову службу за контрактом в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військовій частині НОМЕР_2 ) та наказом начальника загону від 24 листопада 2023 року №691-ОС її було звільнено та в подальшому виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Військовою частиною НОМЕР_2 було нараховано грошову компенсацію за належне, але не отримане речове майно. Маючи сумніви щодо правильності нарахування та виплати вказаної компенсації, позивачка звернулася до відповідача з вимогою надати довідку про вартість речового майна, що належало до видачі, право на яке позивачка набула при проходженні військової служби, та вимагала здійснити нарахування компенсації за недоотримане речове майно без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу. Відповідач повідомив про відсутність підстав для такого нарахування, оскільки це суперечить наказу МВС № 1132 від 31.10.2016 року.
Позивач наголосила, що при нарахуванні та виплаті відповідної компенсації слід керуватися Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року №178 як актами вищої юридичної сили (в порівнянні з відомчим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 року №1132), чого відповідачем не було дотримано.
Вважаючи, що здійснене відповідачем нарахування компенсації вартості неотриманого речового майна суперечить приписам постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою від 14.02.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходила військову службу за контрактом в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військовій частині НОМЕР_2 ) та наказом начальника загону від 24 листопада 2023 року №691-ОС звільнена з військової служби за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини): один з подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 3 частини 5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас ЗС України.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.11.2023 року № 695-ОС старшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.11).
Відповідачем при проведенні розрахунку з позивачкою було нараховано останній грошову компенсацію за належне, але не отримане речове майно.
Маючи сумніви щодо правильності нарахування та виплати вказаної компенсації, позивачка звернулася до відповідача з заявою від 25.01.2024 року, в якій просила надати довідку про вартість неотриманого речового майна, а також нарахувати та виплатити грошову компенсацію за належне, але неотримане речове майно відповідно до Постанови КМ України від 13.03.2016 року № 178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, а також за цінами предметів обмундирування, визначеними Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 1 січня 2024 року.
Відповідач листом від 30.01.2024 року надав запитувану ОСОБА_1 довідку та повідомив позивачку про відсутність підстав для нарахування грошової компенсації без застосування пропорції часу, оскільки це суперечить пункту 10 розділу І Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом МВС України № 1132 від 31.10.2016 року (а.с.13).
Згідно вказаної довідки про вартість майна, що належить до видачі старшому лейтенанту ОСОБА_1 №80, сума компенсації вартості неотриманого позивачем речового майна, що підлягає до видачі згідно наказу, складає 67618,06 грн (а.с. 14-16).
Не погодившись з порядком нарахування зазначеної компенсації, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною 1 ст.9-1 Закону № 2011-ХІІ, зокрема, передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до наведеної норми Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України Постановою від 16 березня 2016 року № 178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).
Пунктами 2, 3 Порядку № 178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
За приписами пункту 5 Порядку № 178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідно до пункту 7 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
Відповідно до пункту 292 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.
Організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, курсантів вищих військових навчальних закладів, військовослужбовців, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів (далі - військовослужбовці), ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період визначає Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року N 1132 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2016 р. за № 1536/29666.
Вказана Інструкція № 1132 була чинною на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, а отже підлягає застосуванню судом при вирішенні даної справи.
Згідно пункту 10 Інструкції № 1132, на який посилається відповідач у своєму листі, речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Аналіз норм статті 9-1 Закону № 2011-XII, п.292 Положення № 1115/2009, а також пунктів 2, 3 Порядку № 178, в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби свідчить, що позивач має право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна при звільненні з військової служби.
При цьому, механізм реалізації військовослужбовцями гарантованого їм частиною першою статті 9-1 Закону №2011-XII права Кабінетом Міністрів України був визначений лише з набранням чинності 22 березня 2016 року Постанови КМУ від 16 березня 2016 року № 178.
Гарантоване статтею 9-1 Закону №2011-XII право військовослужбовця на отримання речового майна або компенсації його вартості є майновим правом, яке підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як встановлено судом, позивач просила здійснити їй нарахування компенсації вартості за неотримане речове майно за цінами на предмети речового майна станом на 1 січня 2023 року. Однак відповідач жодних пояснень з цього приводу у листі від 30.01.2024 року не навів, тверджень позивача щодо застосування ним цін за минулі роки не спростував.
Суд зауважує, що застосування закупівельних цін за минулі роки на речове майно при виплаті грошової компенсації замість належного до видачі речового майна є таким, що не відповідає вимогам пункту 5 Порядку №178, яким визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.
Таким чином, відповідачем порушено право позивача на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату, тобто 2023 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №815/5826/16, від 23 серпня 2019 року у справі №2040/7697/18 та від 14 листопада 2018 року у справі №809/1488/16, від 28 січня 2021 року по справі №520/1190/2020.
Також суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача щодо застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання предметів речового майна до дати підписання наказу про виключення позивача зі списків особового складу частини, оскільки приписами Порядку № 178 не передбачено такого механізму розрахунку суми грошової компенсації, натомість закріплено обов'язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи із закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.
Тому суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідно до приписів ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Зважаючи на невідповідність п.10 Інструкції № 1132 в частині застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання предметів речового майна до дати підписання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини, приписам Порядку № 178, який має вищу юридичну силу, суд застосовує до спірних правовідносин норми Порядку № 178, які не містять зазначених обмежень, що були застосовані відповідачем при визначення розміру компенсації вартості речового майна позивачу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведені позивачем, у той час як відповідач доводи позивача не спростував, а тому позов підлягає повному задоволенню.
Від сплати судового збору позивач звільнена, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_3 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування, визначеними розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України на 2023 рік.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк тридцять днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів