Справа № 420/20584/24
25 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести нарахування та виплату грошового забезпечення додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести нарахування та виплату грошового забезпечення додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн.
02.07.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали справи в порядку письмового провадження, суд встановив, що спірним в рамках розгляду даної справи є питання щодо права позивача на нарахування та виплату грошового забезпечення - додаткової винагороди у розмірі 100000,00 гривень під час лікування за квітень, травень та червень місяці 2024 р. включно.
Дослідивши докази, які позивач додав до позовної заяви, суд встановив лише докази на підтвердження обставин щодо перебування на стаціонарному лікуванні з 06.03.2024 року по 19.04.2024 року.
Разом з тим, позивачем не додано жодних доказів на підтвердження перебування на стаціонарному лікуванні за період травень-червень 2024 року.
Таким чином, суд вважає за необхідне витребувати у позивача докази на підтвердження обставин щодо перебування на стаціонарному лікуванні за період травень-червень 2024 р.
Крім того, 15.07.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, зокрема, що починаючи з 19.05.2024 року, позивач вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , оскільки не прибув у розташування підрозділу після завершення відпустки для лікування, наданої на підставі довідки ВЛК від 18.04.2024. Пунктом 3 резолютивної частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.05.2024 № 2456, виплату грошового забезпечення позивачу призупинено з 19.05.2024. Станом на дату подання цього відзиву позивач до військової частини НОМЕР_1 не повернувся, документів для оформлення відпустки не надав, поважність причин відсутності на військовій службі не підтвердив.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем до суду не надано.
Отже, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.05.2024 № 2456 та/або докази на підтвердження обставин щодо самовільного залишення позивачем військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 3. ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Приписами ч. 4 ст. 9 КАСУ визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
З урахуванням того, що судом витребувані документи, підготовка яких займе певний час, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі з метою дотримання процесуальних прав осіб, що приймають участь у справі, а також надання сторонам можливості бути обізнаними, про докази, які наявні у спірних правовідносинах та не надані відповідачем по справі, як того вимагає закон (ст. 162 КАСУ).
З огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, з метою забезпечення принципу рівності сторін по справі та забезпечення справедливого балансу, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження по справі.
Статтею 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі: направлення судового доручення щодо збирання доказів до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Положення цієї норми передбачає обов'язок суду зупинити провадження у разі об'єктивної неможливості розгляду справи.
При цьому, ця норма також передбачає умову - коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
На думку суду, витребування зазначеного рішення становить об'єктивну неможливість розгляду справи без отримання цих доказів.
Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено є прогалина в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі № 420/20584/24 до отримання витребуваних доказів на підставі п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін.
Керуючись ст.ст. 80, 236 КАС України, суд,-
1.Витребувати у ОСОБА_1 докази на підтвердження обставин щодо перебування на стаціонарному лікуванні за період травень-червень 2024 року.
2. Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.05.2024 № 2456 та/або докази на підтвердження обставин щодо самовільного залишення позивачем військової частини НОМЕР_1 .
3.Витребувані докази по справі надати до суду до 16 жовтня 2024 року.
4.Зупинити провадження по справі № 420/20584/24 до моменту отримання витребуваних доказів.
Ухвала в частині витребування доказів не належить до окремого оскарження.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала в частині зупинення може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу прийнято в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Оксана БОЙКО