26 вересня 2024 р. № 400/6775/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про:
- визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати пенсії із обмеженням максимального розміру, починаючи з 16.09.2019 року;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70% суми грошового забезпечення, зазначеного у відповідній довідці про грошове забезпечення, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 16.09.2019 року та без обмеження строку таких виплат, незалежно від зміни розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації тощо з урахуванням проведених виплат;
- визнання протиправними дій щодо виплати пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 без урахування індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» відповідно;
- зобов'язання перерахувати та виплачувати пенсію з 01.03.2022 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами) незалежно від зміни розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації тощо, враховуючи індексацію пенсії з 01.03.2022, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексацію пенсії з 01.03.2023, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», індексацію пенсії з 01.03.2024, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262). Відповідач при нарахуванні пенсії обмежив її виплату десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
07.08.2024 р. відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що оскільки після проведення перерахунку з згідно Постанов № 118, 168, 185 розмір пенсії Позивача перевищив максимальний, то виплата пенсії проводиться в межах максимального розміру пенсії. На сьогодні законодавче регулювання питання щодо обмеження розмірів пенсій призначених за Законом № 2262, для зазначеної категорії осіб відсутнє. За таких обставин, підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Позивачу призначена пенсія з 16.06.2019 року, а отже враховуючи вищевикладене, для проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром немає підстав. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив службу в органах Служби безпеки України та з 16.06.2019 р. отримує пенсію за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення. З дати призначення виплату пенсії обмежено десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон № 2262. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Статтею 2 Закону № 3668-VІ (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 року № 911-VIII, від 06.12.2016 року № 1774-VIII) визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011 р.
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних правовідносинах передбачено ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та ст. 2 Закону № 3668-VI.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 р. ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 р. у справі № 620/1285/19, від 09.02.2021 р. у справі № 1640/2500/18.
Внесені Законом від 06.12.2016 р. № 1774-VIII зміни до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, яка визнана неконституційною і втратила чинність (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Отже, у цій частині позовні вимоги також слід задовольнити.
З матеріалів справи суд встановив, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 (далі - Постанова № 118), від 24.02.2023 р. № 168 (далі - Постанова № 168) та від 23.02.2024 р. № 185 (далі - Постанова № 185) відповідачем нараховано індексації за 2022, 2023 та 2024 роки відповідно. Однак розмір пенсії позивача обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Постановою № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Постановою № 168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст.968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Постановою № 185 установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Суд звертає увагу, що право на соціальний захист є комплексним гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке, за загальним правилом, має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави) та за жодних умов не може бути скасоване, а його обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (постанова Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 640/9677/20).
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Отже, виконання вимог закону, в тому числі щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов'язком відповідача.
Суд зазначає, що правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
Тому зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрати актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.
Водночас за обставин цієї справи відповідні зміни у законодавстві, зокрема положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ та статті 2 Закону № 3668-VI не змінились.
Верховний Суд вже висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону № 2262. Водночас згідно з ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Крім того, суд враховує, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних правовідносинах наведені положення пункту 2 Постанови № 118, Постанови № 168 та Постанови № 185 щодо підвищення пенсій з 01.03.2022 р., з 01.03.2023 р. та з 01.03.2024 р. відповідно "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом" суперечить приписам Закону № 2262 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, які є спеціальними (пріоритетними), а тому підлягають застосуванню відповідачем.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам ч.2 ст.19 Конституції України.
Окрім цього, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 р. у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 р. у справі № 160/1088/19).
Аналогічна правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 р. у справі № 520/2098/19.
При цьому, на думку суду, обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України.
У постанові від 16.12.2021 р. у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Наведені висновки Верховного Суду також мали б бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.03.2022 р., з 01.03.2023 р. та з 01.03.2024 р.
Суд звертає увагу, що незважаючи на наявність у Постановах № 118, № 168 та № 185 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини 7 статті 43 Закону № 2262 Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам ч.2 ст.19 Конституції України.
Отже, відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, вимога позивача про здійснення виплати пенсії є похідною від вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії. Здійснення перерахунку матиме наслідком виплату відповідної суми різниці. Окрім того, виплата позивачу сум перерахунку є обов'язком відповідача, який він має виконувати в силу закону. Слід також зазначити, що право позивача на отримання сум недоплаченого розміру пенсії, яка має бути нарахована відповідачем у результаті здійснення перерахунку на виконання рішення суду, відповідачем ще не порушено. Отже, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача сплати різницю є передчасною.
Вимоги позивача про виплату пенсії без обмеження максимальним розміром незалежно від зміни розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації тощо, направлені на майбутнє та не можуть бути задоволені. Судовому захисту підлягає лише порушене право.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що оскільки за правилами ч. 3 ст. 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 р. у справі № 815/3522/17, від 24.01.2019 р. у справі № 338/879/17, від 18.08.2021 р. у справі № 592/10230/17.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для часткового задоволення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надав квитанції про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн, відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 1211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати пенсії із обмеженням максимального розміру, починаючи з 16.09.2019 року; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70% суми грошового забезпечення, зазначеного у відповідній довідці про грошове забезпечення, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 16.09.2019 року та без обмеження строку таких виплат, незалежно від зміни розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації тощо з урахуванням проведених виплат; визнання протиправними дій щодо виплати пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 без урахування індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» відповідно; зобов'язання перерахувати та виплачувати пенсію з 01.03.2022 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами) незалежно від зміни розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації тощо, враховуючи індексацію пенсії з 01.03.2022, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексацію пенсії з 01.03.2023, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», індексацію пенсії з 01.03.2024, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням раніше виплачених сум, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 із обмеженням максимального розміру, починаючи з 16.09.2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70% суми грошового забезпечення, зазначеного у відповідній довідці про грошове забезпечення, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 16.09.2019 року, з урахуванням проведених виплат.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 після нарахування індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» відповідно.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2022 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами), враховуючи індексацію пенсії з 01.03.2022, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексацію пенсії з 01.03.2023, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», індексацію пенсії з 01.03.2024, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
6. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 26.09.2024 р.
Суддя Н. В. Лісовська