про залишення позовної заяви без руху
26 вересня 2024 р. № 400/8881/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2019 № 0204932-5006-1405 та від 07.04.2020 № 0144848-5005-1405,
23 вересня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 31.10.2019 № 0204932-5006-1405 та від 04.07.2020 № 0144848-5005-1405, якими позивачці було визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018-2019 роки в розмірі 125214,76 гривні.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку, що вона подана після закінчення строків, установлених законом.
Так, предметом позову в цій справі є податкове-повідомлення рішення, щодо якого платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), та які були прийняті після 26.11.2020.
Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Водночас Верховний Суд у вищезазначеній постанові зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20.
Поряд з цим, у постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд також наголосив на тому, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховним Судом від 27.07.2021 у справі № 580/3400/20.
Оскаржувані позивачкою податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем до 26.11.2020, а саме: 31.10.2019 та 04.07.2020. Платниця податку не використовувала процедуру досудового вирішення спору. З часу зміни правової позиції Верховного Суду щодо строків оскарження податкових повідомлень-рішень минуло більше 1095 днів.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що процесуальних строк звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 31.10.2019 № 0204932-5006-1405 та від 04.07.2020 № 0144848-5005-1405 визначається частиною другою статті 122 КАС України, а саме: становить шість місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивачка стверджує, що зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями вона ознайомилась 02.08.2024, коли її представник ознайомився з матеріалами справи № 400/6782/21 щодо стягнення з неї податкового боргу на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень.
Матеріали адміністративної справи № 400/6782/21, як вказує позивачка, містяться:
копія конверту (поштове відправлення № 5400140413310), яким на адресу ОСОБА_1 направлялося податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 № 0204932-5006-1405, з відміткою пошти про його повернення за закінченням терміну зберігання (аркуші справи 16, 17);
копія конверту (поштове відправлення № 5400138397250), яким на адресу ОСОБА_1 направлялося податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 № 0144848-5005-1405, з відміткою пошти про його повернення за закінченням терміну зберігання (аркуші справи 13, 14, 15).
Вказані поштові відправлення контролюючий орган надсилав на ту ж поштову адресу, яку позивачка вказала в цій позовній заяві як місце свого проживання.
Відповідно до абзацу другого пункту 42.5 статті 45 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відтак вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачці у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, тобто:
05.11.2019 - податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 № 0204932-5006-1405;
23.07.2020 - податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 № 0144848-5005-1405.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачка повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідно 05.11.2019 і 23.07.2020. І саме з цих дат підлягає обчисленню строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а не з 02.08.2024, як вважає позивачка.
Таким чином, позивачка звернулась з цим позовом із значним порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Заяву про поновлення пропущених строків звернення до адміністративного суду позивачка не подала.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак позивачка повинна подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Оскільки позовна заява та додані до неї документи подані до суду в електронній формі через електронний кабінет, і відповідач зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або в її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд проводитиме розгляд матеріалів справи в електронній формі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 18, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Розглядати матеріали справи в електронній формі.
3. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/8881/24.
4. Роз'яснити позивачці, що:
відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву;
позивач має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина одинадцята статті 44 КАС України).
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
6. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук