26 вересня 2024 р. № 400/1810/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
третя особаІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), АДРЕСА_3 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення усіх видів грошового забезпечення на момент звільнення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не прийняття рішення про дострокове звільнення старшого лейтенанта за призовом ОСОБА_1 у запас за станом здоров'я на підставі пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення старшого лейтенанта за призовом ОСОБА_1 у запас за станом здоров'я на підставі пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Ухвалою від 09.04.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до висновків Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 він визнаний придатним до військової служби із протипоказанням служби у десантно-штурмових військах. Позивач рапортом від 03.02.2024 року звернувся до командування військової частини для вирішення питання про звільнення з військової служби, але на день звернення до суду рапорт по суті відповідачем не вирішений.
Відповідач відзив не адміністративний надав.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, цінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходить військову службу у Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до висновків Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 позивач визнаний придатним до військової служби із протипоказанням служби у десантно-штурмових військах.
03.02.2024 року позивач подав рапорт командуванню Військової частини НОМЕР_1 про вирішення питання щодо звільнення його з військової служби.
Будь-якого рішення по суті рапорту відповідач не прийняв, відповідей позивачу не надав.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до п. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Стату) про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Відповідно до п. 14 Статуту, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Відповідно до п. 115 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов'язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
У цьому випадку, суд констатує, що рапорт позивача 03.02.2024 року залишений відповідачем без розгляду, жодної відповіді про результат його розгляду він не отримав.
Таким чином, оскільки відповідачем не вирішено протягом строків визначених ст.20 Закону України «Про звернення громадян» рапорт позивача від 03.02.2024 року він допустив протиправну бездіяльність, та позов в цій частині належить задовольнити.
Що стосується зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення старшого лейтенанта за призовом ОСОБА_1 , у запас за станом здоров'я на підставі пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд зазначає наступне:
Зазначені вимоги є передчасними та фактично такими, що звернуті на майбутнє, адже їх вирішення безпосередньо залежить від результатів розгляду поданого позивачем рапорту, підготовки передбачених законодавством документів, направлення таких до уповноваженої особи щодо прийняття рішення про звільнення.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Зважаючи на відсутність порушення відповідачем прав (інтересів) позивача стосовно прийняття рішення про звільнення з військової служби, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), за участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_3 ) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту старшого лейтенанта за призовом ОСОБА_1 про дострокове звільнення у запас за станом здоров'я на підставі пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт старшого лейтенанта за призовом ОСОБА_1 про дострокове звільнення у запас за станом здоров'я на підставі пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та прийняте відповідне рішення.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26.09.2024 року.
Суддя О.В. Малих