24 вересня 2024 року (17:00)Справа № 280/6979/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
25.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.07.2024 №083950018973;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу періоди його роботи з 01.08.2007 по 07.02.2012, з 01.05.2012 по 05.02.2017 та з 08.02.2006 по 07.02.2007 на посаді просочувальника паперу та тканини у ВАТ «Запоріжтрансформатор» до його пільгового стажу за Списком №2, та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 28.06.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 28.06.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Проте, рішенням від 05.07.2024 №083950018973 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку із відсутністю пільгового стажу роботи. Зазначає, що згідно довідки від 30.05.2024 №1/09-23-297/9, виданої ПАТ «ЗТР», позивачу підтверджується його робота повний робочий день при п'ятиденній робочій неділі у ВАТ «Запоріжтрансформатор» у період з 22.11.2001 по 11.08.2017 у різних цехах заводу на посаді просочувальника паперу та тканини. Зазначена посада відноситься до Списку №2 шкідливих підприємств та виробництв. Окрім цього, відомості по спеціальному стажу у довідці ОК-5 також повністю підтверджують факт зайнятості у шкідливих умовах праці за Списком №2 (код підстави для обліку стажу - ЗП3013Б1) у спірні періоди. З посиланням на постанову Верховного суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 26.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
12.08.2024 до суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 37383), в якому зазначає, що рішенням № 083950018973 від 05.07.2024 відмовлено позивачу у призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 згідно довідки № 1/09-23-297/9 від 30.05.2024 (яка потребує перевірки) не зараховано: період роботи з 01.08.2007 по 07.02.2012 на посаді просочувальника паперу та тканини у трансформаторному цеху № 1, оскільки в переліках посад, якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, трансформаторний цех № 1 не зазначений; період роботи з 01.05.2012 по 05.02.2017, оскільки в Переліку посад, якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, цех з виготовлення ізоляції та упаковки не зазначений. З урахуванням наведеного, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
28.06.2024 позивач звернувся ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 05.07.2024 №083950018973 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.13-14).
У рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 30 років 03 місяців 25 днів. Пільговий стаж за списком №2 становить 05 років 05 місяців 05 днів. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 згідно довідки № 1/09-23-297/9 від 30.05.2024 не зараховано: період роботи з 01.08.2007 по 07.02.2012 на посаді просочувальника паперу та тканини у трансформаторному цеху № 1, оскільки в переліках посад, якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, трансформаторний цех № 1 не зазначений; період роботи з 01.05.2012 по 05.02.2017, оскільки в Переліку посад, якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, цех з виготовлення ізоляції та упаковки не зазначений.
Не погоджуючись з не призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок №637) визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядок №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній відповідних записів.
Так, у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 містяться записи про період спірний період роботи з 01.08.2007 по 07.02.2012 та з 01.05.2012 по 05.02.2017, на посаді просочувальника паперу та тканини у ВАТ «Запоріжтрансформатор» (записи №№ 23-26, а.с.15-21).
Суд зауважує, що записи у трудовій книжці позивача містять відомості щодо характеру роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.
Довідкою № 1/09-23-297/9 від 30.05.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, між іншого підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день при п'ятиденної робочої неділі у ВАТ «Запоріжтрансформатор» у період з 01.08.2017 по 30.04.2012 на посаді просочувальник паперу та тканини у трансформаторному цеху №1, у період з 01.05.2012 по 11.08.2017 на посаді на посаді просочувальник паперу та тканини у цеху з виготовлення ізоляції та упаковки, що передбачено Списком №2, розділ 15, підрозділ «а», код 2160000а - 17428, підстава: постанова КМУ від 11.03.1994 №162 та Списком №2, розділ 15, підрозділ «а», позиція 15а, підстава: постанова КМУ від 16.01.2003 №36. Підстава для видачі довідки: накази про проведення атестації робочого місця: №284 від 14.11.1994, №47 від 08.02.2001, №129 від 08.02.2007, №138 від 08.02.2012, №104 від 06.02.2017 (а.с.5).
Суд вважає неприйнятною позицію відповідача щодо необхідності перевірки уточнюючої довідки про підтвердження пільгового характеру роботи №1/09-23-297/9 від 30.05.2024, оскільки основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №569/16691/16-а, від 20.02.2020 у справі №415/4914/16-а, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 16.06.2020 у справі №682/967/17 та від 19.06.2020 у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 у справі № 560/1399/19.
Відтак, посилання відповідача на необхідність перевірки довідки, що підтверджує пільговий характер роботи за спірні періоди роботи суд вважає безпідставним, оскільки робота позивача згідно списку робіт, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 підтверджується трудовою книжкою, яка містить відповідну інформацію.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, Затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а. При цьому Верховний суд відступив від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі №21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21- 519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Робочі місця позивача у періоди роботи з 01.08.2007 по 07.02.2012 та з 01.05.2012 по 05.02.2017 були атестовані відповідно до наказів №129 від 08.02.2007 та №138 від 08.02.2012, про що до трудової книжки позивача внесені відповідні відомості.
Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що відмовляючи зараховувати періоди роботи позивача з 01.08.2007 по 07.02.2012 та з 01.05.2012 по 05.02.2017 до пільгового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, ГУ ПФУ в Запорізькій області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Водночас, із заявлених позовних вимог вбачається, що позивач не погоджується із неврахуванням відповідачем до його пільгового стажу також періоду роботи з 08.02.2006 по 07.02.2007.
Разом з цим, суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить відомостей про відмову у зарахуванні такого періоду та підстав такого не зарахування.
Проте, згідно з розрахунком стажу позивача за формою РС-право (а.с.12) відповідачем зараховано зазначений період роботи з 08.02.2006 по 07.02.2007 до загального страхового стажу (а.с.12).
Беручи до уваги те, що відповідачем у спірному рішенні не надано оцінки щодо періоду роботи позивача з 08.02.2006 по 07.02.2007 та не наведено підстав не зарахування до пільгового стажу за Списком №2, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача розглянути питання щодо зарахування ОСОБА_1 до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №2 період роботи з 08.02.2006 по 07.02.2007 у ВАТ «Запоріжтрансформатор».
При цьому, суд зазначає, що записи у трудовій книжці підтверджують пільговий характер роботи позивача у період роботи з 08.02.2006 по 07.02.2007, а тому такий період має бути зарахований до його пільгового стажу за Списком №2 на підставі записів, що містяться у трудовій книжці позивача.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 05.07.2024 №083950018973, зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи позивача з 01.08.2007 по 07.02.2012, з 01.05.2012 по 05.02.2017 на посаді просочувальника паперу та тканини у ВАТ «Запоріжтрансформатор», розглянути питання щодо зарахування ОСОБА_1 до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №2 період роботи з 08.02.2006 по 07.02.2007 у ВАТ «Запоріжтрансформатор» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з наступного дня після досягнення пенсійного віку, починаючи з 28.06.2024.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 05.07.2024 №083950018973.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди його роботи з 01.08.2007 по 07.02.2012, з 01.05.2012 по 05.02.2017 на посаді просочувальника паперу та тканини у ВАТ «Запоріжтрансформатор», розглянути питання щодо зарахування до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №2 період роботи з 08.02.2006 по 07.02.2007 у ВАТ «Запоріжтрансформатор» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, починаючи з 28.06.2024.
В задоволені інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.09.2024.
Суддя Ю.В. Калашник