25 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/15746/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахуванням до стажу державної служби періодів його служби у лавах збройних сил з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року та роботи в митних органах з 22 квітня 1993 року по 19 липня 2024 року, неврахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25 липня 2024 року № 7.19-1/22/10/6081 та № 7.19-1/22/10/6082 та непереведення його на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 серпня 2024 року № 063550001619 "Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 ", яким відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 26 липня 2024 року, з врахуванням до стажу державної служби періодів служби у лавах збройних сил з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року та роботи в митних органах з 22 квітня 1993 року по 19 липня 2024 року, а також з врахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25 липня 2024 року № 7.19- 1/22/10/6081 та № 7.19-1/22/10/6082.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про безпідставність відмови пенсійного органу у переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV) на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (надалі - Закон № 889-VІІІ), оскільки для цього, як вважає позивач, є усі підстави: загальний страховий стаж, стаж на посадах в керівних органах державної служби, необхідний вік та інвалідність ІІ групи. Натомість пенсійним органом безпідставно не зараховано період проходження служби в митних органах до стажу на посадах в органах державної служби, який на підставі пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (надалі - Порядок № 283), зараховується до стажу державної служби.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Відповідачі позов не визнали.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві на позовну заяву вказує на те, що підстави для переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (надалі - Закон № 3723-ХІІ) відсутні, оскільки за результатом розгляду наданих документів встановлено, що ОСОБА_1 з 22 квітня 1993 року присвоєно спеціальне звання інспектора Державного таможеного комітету України, а з 01 вересня 1994 року переведено на посаду заступника начальника митного посту Овруцької митниці, а тому немає підстав для зарахування цього періоду до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Натомість стаж позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, за період роботи з 11 березня 2013 року по 31 грудня 2013 року склав 00 років 03 місяці 20 днів, а тому рішення відповідача від 02 серпня 2024 року № 063550001619 є обґрунтованим. З таких підстав просить відмовити у позові.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області також просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що дії органу Пенсійного фонду щодо відмови у переведенні на інший вид пенсії є правомірними та вмотивованими. Відповідач вважає, що відсутні підстави для зарахування до стажу позивача періодів роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ), оскільки позивачу з 24 червня 1997 року присвоєно персональне звання Інспектор митної служби 1 рангу, 24 червня 1999 року присвоєно персональне звання Радник митної служби III рангу, 01 квітня 2004 року присвоєно спеціальне звання Інспектор митної служби 4 рангу, 25 червня 2005 присвоєно спеціальне звання Інспектор митної служби 3 рангу, 28 листопада 2006 року присвоєно спеціальне звання Радник митної служби III рангу, з 01 січня 2014 року присвоєно спеціальне звання Радник податкової та митної справи III рангу, з 01 липня 2020 року присвоєно спеціальне звання Радник митної служби III рангу. Також відповідач зазначає, що особи, які станом на 01 травня 2016 року (дату набрання чинності Законом № 889-VII) не мають необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, права на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, з урахуванням вимог, визначених у пунктах 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VII, не мають. Доводи позивача про те, що станом на 01 травня 2016 року він працював на посаді, яка відноситься до категорії посад державної служби, відповідач вважає безпідставними, оскільки відповідно до записів трудової книжки станом на 01 травня 2016 року позивач працював в Житомирській митниці ДФС на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення "Вільча" митного поста "Північний", якому присвоєно спеціальне звання Радник податкової та митної справи III рангу, що не відноситься до відповідних категорій посад державної служби. Згідно з доданими до заяви від 26 липня 2024 року документами позивач станом на 01 травня 2016 року не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Розглянувши доводи та заперечення сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує з 01 червня 2020 року пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 26 липня 2024 року про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 26 липня 2024 року розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 серпня 2024 року № 063550001619 відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію відповідно до Закону № 889-VII. Зазначене рішення відповідача обґрунтовано тим, що згідно з пунктами 10 і 13 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. Оскільки ОСОБА_1 з 22 квітня 1993 року присвоєно спеціальне звання інспектора Державного таможеного комітету України, а з 01 вересня 1994 року переведено на посаду заступника начальника митного посту Овруцької митниці, відсутні підстави для зарахування цього періоду до стажу відповідно до Закону № 889-VII. Період роботи на державній службі з 11 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року - 00 років 03 місяці 20 днів.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує таке.
З 01 травня 2016 року набув чинності Закон № 889-VII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Частиною першої статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Правовий аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.
Тобто до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З аналізу викладених вище норм висновується, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 687/545/17, а також у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі № 120/10479/23.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, після 01 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Таким чином, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.
До набрання чинності Законом № 889-VIII стаж державної служби обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (надалі - Порядок № 283; постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до записів трудової книжки від 22 квітня 1993 року серії НОМЕР_1 позивач в період з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року проходив службу в лавах Збройних сил.
Також у трудовій книжці позивача містяться записи, зокрема:
- 22 квітня 1993 року прийнятий на роботу виконуючим обов'язки інспектора Овруцького митного посту;
- 01 липня 1993 року переведений інспектором Овруцького митного посту;
- 31 серпня 1994 року - звільнений з роботи по переводу в Овруцьку митницю;
- 01 вересня 1994 року - прийнятий на роботу по переводу заступником начальника митного поста;
- 09 червня 1995 року склав Присягу державного службовця;
- 19 липня 2024 року припинено державну службу та звільнено з займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" припинивши дію контракту про проходження державної служби.
Частиною п'ятою статті 36 Закону № 889-VIII передбачено, що особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця.
Позивач 09 червня 1995 року склав Присягу державного службовця.
Отже, з 09 червня 1995 року по 19 липня 2024 року працював у митних органах.
Відповідно до статті 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Частиною першою статті 588 Митного кодексу України визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Пенсійне забезпечення працівників митних органів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом. Посадовим особам митних органів у період роботи в таких органах пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються.
Аналогічні положення й щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
Отже, період з 09 червня 1995 року (з дня складання Присяги державного службовця) до 19 липня 2024 року (до припинення позивачем державної служби та звільнення з займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу") слід зарахувати до стажу державної служби, а щодо зарахування періоду роботи в митних органах з 22 квітня 1993 року по 08 червня 1995 року слід відмовити, оскільки посади за цей період не відносяться до відповідних категорій посад державної служби.
Щодо зарахування до стажу державної служби періоду проходження військової служби в лавах Збройних сил з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 № 2232-XII, відповідно до якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Так само й пунктом 3 Порядку № 283 передбачено, що час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, включається до стажу державної служби.
Такі висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 686/8090/17.
Таким чином, період проходження позивачем військової служби підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Визначаючись щодо обраного позивачем способу захисту та зобов'язання пенсійного органу перевести його на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ з 26 липня 2024 року, суд виходить з такого.
Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до частини першої якої призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною п'ятою статті 45 Закону 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
На виконання цих норм Закону № 1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
У розділі ІІ Порядку № 22-1 визначено документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Зокрема, згідно з пунктами 2.23, 2.24 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. При призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру" для визначення розміру пенсії за нормами Закону для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.
У пункті 4.2 Порядку № 22-1 передбачено вчинення ряду дій працівником структурного підрозділу пенсійного органу при прийманні документів, зокрема: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до пенсійного органу в установленому порядку. Відповідно, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Суд зазначає, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів для призначення пенсії. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати документи, подання яких визначено нормативно-правовими актами для призначення пенсії, яким не надана була оцінка під час судового розгляду, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії, зокрема обраховувати та встановлювати наявний та достатній стаж. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України
Оскільки спірним питанням, поставленим га вирішення суду у цій справі, є зарахування конкретних періодів роботи позивача до стажу державної служби, у цій справі судом надавалась оцінка лише тим обставинам та доводам, які були покладені відповідачем в основу рішення щодо відмови у зарахуванні конкретно цих періодів до такого стажу, проте предметом судової перевірки у цій справі не є дотримання інших умов для призначення пенсії позивача, які є обов'язковими для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Оскільки вирішенню питання щодо призначення пенсії передує встановлення дотримання визначених законом необхідних умов, що віднесено до компетенції та повноважень пенсійного органу, суд дійшов висновку про необхідність покласти на відповідача обов'язок повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням якого від 02 серпня 2024 року № 063550001619 відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію відповідно до Закону № 889-VII.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо повторного розгляду заяви позивача про переведення з 26 липня 2024 року на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення цієї пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 липня 2024 року у справі № 240/16372/23.
Відтак, звернені позовні вимоги до іншого відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, задоволенню не підлягають, а тому позов слід задовольнити частково.
Зважаючи на відсутність понесених позивачем судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вулиця Ольжича, будинок 7, місто Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, будинок 3, місто Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 серпня 2024 року № 063550001619 "Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 ", яким відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу державної служби ОСОБА_1 періоди служби у лавах Збройних сил з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року та роботи в митних органах з 09 червня 1995 року по 19 липня 2024 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 26 липня 2024 року, з врахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25 липня 2024 року № 7.19- 1/22/10/6081 та № 7.19-1/22/10/6082, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько