25 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/30265/22
категорія 113070200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 08.11.2022 Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №341555, якою до позивача, на підставі ч.1 абзацу п'ятнадцятого ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що під час перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено документальний габаритно-ваговий контроль автомобіля марки VOLVO реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом/напівпричіпом реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким здійснювалось перевезення ячменю згідно ТТН №2409/1 від 24.09.2022 (а.с.34). За результатами перевірки складено акт №339839 від 25.09.2022 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого порушено абзац п'ятнадцятий ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від понад 10 відсотків але не більше 20% при перевезенні подільного вантажу. На підставі акта перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Житомирській області було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №341555 від 08.11.2022, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн, за порушення абзацу п'ятнадцятого ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає дії посадової особи відповідача щодо винесення постанови протиправними, накладення адміністративного-господарського штрафу необґрунтованим та безпідставним, а саму постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
21.02.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов за вх. №13913/23, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказав, що згідно матеріалів перевірки додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено, що навантаження на одиночну вісь склало 12,74 тони при нормативно допустимих 11,5 тон (відсоток перевищення 10,78%), чим порушено абзац п'ятнадцятий ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні подільного вантажу. Зазначене порушення знайшло своє відображення в акті №339839 від 25.09.2022. На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №339839 від 25.09.2022 начальником відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Житомирській області було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №341555 від 08.11.2022, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті 25.09.2022 згідно затвердженого графіку проведення рейдових перевірок (а.с.29) та на підставі направлення від 19.09.2022 №2009/к (а.с.30) було проведено документальний габаритно-ваговий контроль автомобіля марки VOLVO реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом/напівпричіпом реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ФОП ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
До матеріалів справи відповідачем надано також копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.33).
Перевіркою встановлено перевищення габаритно-вагових норм, що зафіксовано актом №339839 від 25.09.2022 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.31).
Зокрема встановлено, що навантаження на одиночну вісь склало 12,74 тон при нормативно допустимих 11,5 тон (відсоток перевищення 10,78%), чим порушено абзац п'ятнадцятий ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні подільного вантажу.
Факт зважування транспортного засобу підтверджується чеком зважування, складеним актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0072297 від 25.09.2022, який підписано водієм транспортного засобу, та довідкою посадової особи Укртрансбезпеки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.09.2022, в якому вказано результати вагового контролю: навантаження на осі, тонн: 1) 6,7; 2) 12,74; 3) 6,08; 4) 6,97; 5) 6,53, повна маса транспортного засобу: 39,02 тонн (на звороті а.с.31 - 33).
На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №339839 від 25.09.2022, підписаного посадовими особами Укртрансбезпеки та водієм транспортного засобу, було призначено розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 08.11.2022 у період з 10:00 до 12:00 про що повідомлено позивача (а.с.35).
Начальником відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Житомирській області було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №341555 від 08.11.2022, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн (а.с.36).
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ) визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з п.1 Положення про Державну Інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно з п.п.2 та 29 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (в редакції станом на день перевірки) (далі - Порядок №1567), відповідно до пунктів 2, 3, 4 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 15 Порядку №1567 вказано, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до п.16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Пункт 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Статтею 33 Закону України від 08.09.2005 №2862-IV "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст.29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Частиною 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 наведене визначення поняття "документальний габаритно-ваговий контроль" - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 також наведене визначення поняття "великовагові та великогабаритні транспортні засоби" - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Пунктом 6 Порядку №879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує, зокрема, на одинарну вісь 11,5 тн.
У спірному випадку навантаження на одиничну вісь перевищувало нормативно допустиме.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами".
Виходячи з аналізу норм пункту 22.5 Правил дорожнього руху, можна дійти висновку, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на осі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Одночасно законодавцем встановлено заборону можливості допуску транспортних засобів, що перевозять подільний вантаж для участі в дорожньому русі, якщо такі транспортні засоби мають перевищення зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху параметрів.
В контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, як вже встановлено судом, посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0072297 від 25.09.2022 (на звороті а.с.31).
Крім того, згідно приписів п.2.3 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний контролювати навантаження транспортного засобу та здійснювати контроль переміщення вантажу (в тому числі технічними засобами) під час руху транспортного засобу.
Таким чином, завантажуючи вантажний автомобіль, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним тощо.
Посилання позивача на можливість здійснення перерозподілу (вирівнювання) вантажу задля повторного зважування лише підтверджує відсутність контролю водія над переміщенням вантажу у транспортному засобі, що може становити небезпеку для учасників дорожнього руху внаслідок зміщення вантажу та порушення стійкості вантажного автомобіля.
При цьому перевізник має можливість перевозити вантаж не насипом, а із застосуванням тари чи контейнера, які унеможливлюють нерівномірність розподілу завантаження вантажу по транспортному обладнанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16.
Щодо надання можливості розподілити вантаж рівномірно по осям, що надало б змогу привести у відповідність габаритно-вагові параметри, то Верховний Суд у постанові від 08.08.2023 у справі №320/513/20 зазначив, що відповідна можливість, встановлена Порядком №879, є правом власника великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, тобто є мірою його свободи, яка може бути реалізована ним за власним волевиявленням.
Верховний Суд зауважив, що Порядок №879 не містить жодних застережень щодо кореспондуючого обов'язку уповноваженого органу вчинити активні дій для реалізації цього права власником великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази активного волевиявлення з боку позивача для реалізації відповідного права, як і доказів того, що відповідачем не надано такої можливості.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові у частині визначення розміру застосованої нею санкції, суд зазначає, що Законом України від 11.09.2019 №54-ІХ внесено ряд змін до Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами: абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; абзац 15 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вже встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки VOLVO реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом/напівпричіпом реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , власником та автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 , було встановлено, що перевищення габаритно-вагових норм становить понад 10%.
Оскільки параметри великовагового транспортного засобу перевищили нормативно допустимі вагові параметри, і відповідно Закону №2344-ІІІ, ст.33 Закону України від 08.09.2005 №2862-IV "Про автомобільні дороги", Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, дозвіл на рух такого вантажу взагалі не видається, так як перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху більше 2 відсотків. Чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому може лише бути застосована відповідальність у вигляді адміністративно - господарських санкцій.
Плата за проїзд не звільняє особу від відповідальності за порушення вимог щодо граничних вагових параметрів транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами, а є компенсацією руйнування автомобільних доріг України. Тобто, нарахування позивачу плати за проїзд транспортного засобу, який має порушення вагових параметрів, не звільняє від відповідальності, визначеної, зокрема абзацом п'ятнадцятим ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.
Відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. Здійснюючи перевезення сипучого вантажу, перевізниками повинно враховуватись, що під час руху по дорозі можливе пересипання вантажу та зміна ваги по осям, попри це перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження. Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу , та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
Відповідно до пункту 4 абзацу другого Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2% (враховуючи сипучість вантажу). Тобто, передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. Встановлено, що у даному випадку перевищення навантаження становило більше 2%. Тому суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що треба враховувати ту обставину, що ним перевозився сипучий вантаж, який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. Перевізник, зважаючи на особливості і характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
На позивача, як перевізника покладено обов'язок (додатковий тягар) при прийнятті для перевезення товару розміщувати його таким чином, щоб при його транспортуванні (в русі) за умови ймовірного зміщення/переміщення предмету перевезення в будь-якому випадку не порушувалися нормативи навантаження на кожну вісь окремо.
В протилежному випадку відповідальність лежить саме на перевізнику, в якого завжди є вибір: або отримувати (завантажувати) для транспортування товар (сипучий/рухомий) майже до граничних величин дозволених/ допустимих нормативів з можливим ризиком порушення положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху; або утриматися від навантаження транспортного засобу до граничних величин дозволених/допустимих нормативів, надаючи достатній запас вільної ваги для уникнення перевищення ваги на осі при ймовірному зміщенні предмету перевезення в русі.
Крім того, є очевидним значне перевищення навантаження на одиночну вісь на 12,74 тони. Чинне законодавство допускає можливість відхилення від нормативно-вагових параметрів, але не більш як на 2%, що в тому числі, є деякою допустимою похибкою для можливих випадків незначного зміщення предмету перевезення. У даному випадку відхилення становить 10,78%.
Суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно визначено розмір штрафу за допущене позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт абзац п'ятнадцятий ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.
Посилання позивача на відсутність методики здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів не є підставою для звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових параметрів.
Отже, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом позивача габаритно-вагових норм, суд не вбачає порушень при прийнятті постанови відповідача про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Матеріали перевірки про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складені за формою, встановленою додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 "Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів". Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Факт зважування транспортного засобу підтверджується чеком зважування та складеним актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0072297 від 25.09.2022 та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.09.2022 (на звороті а.с.31 - а.с.32).
У свою чергу, позивачем не було надано жодного доказу на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом.
Акт проведення перевірки №339839 від 25.09.2022, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0072297 від 25.09.2022, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.09.2022 містять зміст виявленого порушення, дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, місце та час проведення перевірки та дозволяють в сукупності із дослідженими обставинами та наданими доказами перевірити правомірність підстав притягнення позивача до відповідальності за оспорюваною постановою.
Отже, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом позивача габаритно-вагових норм, суд не вбачає порушень при прийнятті постанови відповідача про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Корольова, 12, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін