25 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/20264/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2023 №918270800137 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 стаж роботи (служби): з 09.04.1979 по 25.05.1981 - в Радянській армії; з 30.11.1989 по 29.07.1996 у виконавчому комітеті Ємільчинської районної ради народних депутатів, на базі якого пізніше сформовано Ємільчинську районну державну адміністрацію; з 02.03.2007 по 05.08.2010 в Житомирській міській раді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з 29.05.2023 на пенсію державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», обчисливши розмір пенсії на підставі довідок від 25.05.2023 №129 та від 25.05.2023 №130, виданих Міністерством культури та інформаційної політики.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Житомирській області про переведення на пенсію державного службовця за віком, однак отримав відмову з посиланням на порушення умов Порядку №622, а саме: станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивача становить 14 років 11 місяців 17 днів, тому права на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" позивач не має, оскільки відсутній відповідний стаж роботи на посадах - 20 років. Крім того, позивачу не враховано до стажу державної служби періоди з 09.04.1979 по 25.05.1981 служби в радянській армії та з 30.11.1989 до 29.07.1996 на посаді завідуючого відділом культури райдержадміністрації. Рішення про відмову в переведенні на пенсію державного службовця за віком слугувало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
17.08.2023 на адресу суду від ГУ ПФУ в Донецькій області надійшов відзив на адміністративний позов вх. №56071/23. Відповідно до змісту відзиву відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_1 працював на посадах державних службовців, які передбачені ст.25 Закону №3723-ХІІ, а саме з 18.06.1992 по 21.09.1994 на посаді завідувача відділу культури Ємільчинської райдержадміністрації, з 12.01.1996 по 23.02.2005 на посаді заступника начальника управління культури обласної державної адміністрації, з 06.08.2010 по 18.03.2013 на посаді заступника голови облдержадміністрації, з 19.03.2013 по 05.03.2014 на посаді заступника Міністра культури України.
З огляду на зазначене, стаж державної служби станом на 01.05.2016 становить 14 років 11 місяців 17 днів.
Розділом XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених де категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для переведення ОСОБА_1 з 29.05.2023 на пенсію державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».
Таким чином, на думку відповідача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2023 №918270800137 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.
28.09.2023 на адресу суду від ГУ ПФУ в Житомирській області надійшов відзив на адміністративний позов вх. №66177/23. Відповідно до змісту відзиву відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що позивач звертався до Управління з заявою щодо переведення його на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів та за принципом екстериторіальності була передана до ГУ ПФУ в Донецькій області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву ОСОБА_1 та за результатами розгляду заяви прийнято рішення від 05.06.2023 №918270800137 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця за віком у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 не займав посаду державної служби та не має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу». Позивач не є особою, яка на день набрання чинності цим Законом мав не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу», а відтак не може вважатися особою, яка з досягненням пенсійного віку має право на перехід на пенсію державного службовця, передбачену ст.37 Закону №3723-ХІІ. Тобто, позивачем не дотримано всіх умов Порядку №622 для здійснення переведення на пенсію державного службовця за віком. Крім того, відповідач зазначає, що питання щодо розрахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перехід. Листом від 09.06.2023 №0600-0210-8/62055 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивачу про відмову у переведенні на інший вид пенсії.
Згідно з положеннями частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.01.2016 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
29.05.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою щодо переходу з призначеної пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу".
Після реєстрації заяви ОСОБА_1 та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 05.06.2023 №918270800137 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.12).
Підставою для винесення вказаного рішення слугувала відсутність у позивача станом на 01.05.2016 необхідно стажу роботи на посадах державної служби 20 років.
Крім того, позивачу не враховано до стажу державної служби періоди з 09.04.1979 по 25.05.1981 служби в радянській армії та з 30.11.1989 до 29.07.1996 на посаді завідуючого відділом культури райдержадміністрації.
Листом від 09.06.2023 №0600-0210-8/62055 ГУ ПФУ у Житомирській області повідомило позивача про зміст рішення (а.с.11).
Позивач вважає відмову у переведенні на інший вид пенсії протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульоване Законом України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Частиною 1 статті 90 Закону №889-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачай право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону №3723-ХІІ.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також згідно з пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для призначення особі пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII і розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Порядок №622), який застосовується починаючи з 01.05.2016.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугували посилання відповідачів на відсутність у позивача необхідно стажу 20 років на посадах державної служби станом на 01.05.2016 та не зарахування до стажу державної служби періоду служби в радянській армії з 09.04.1979 по 25.05.1981 та з 30.11.1989 до 29.07.1996 періоду роботи на посаді завідуючого відділом культури райдержадміністрації.
Суд відхиляє вказані вище доводи відповідачів та зазначає, що згідно з наявної у матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.13-18) ОСОБА_1 з 09.04.1979 по 25.05.1981 - проходив службу в Радянській армії.
Пунктом 4 Постанови КМУ від 03.05.1994 №283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" (далі - Порядок №283) закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Згідно з пунктом 4 Порядку №283 обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові те спеціальні звання.
Також, згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Наведене також кореспондується з нормами ст.2 Закону №3723-XII.
Враховуючи наведене, зазначений вище період проходження служби в Радянській армії має бути зарахований, до стажу державної служби позивача.
ГУ ПФУ в Донецькій області не врахувало запис у трудовій книжці ОСОБА_1 , про те, що з 30.11.1989 позивач призначений по переводу на посаду завідуючого відділом культури виконавчого комітету Ємільчинської районної ради народних депутатів. Пізніше на базі райвиконкому сформовано Ємільчинську районну державну адміністрацію і з 18.06.1992 позивач призначений по переводу на посаду завідуючого відділом культури райдержадміністрації на якій працював до 29.07.1996, з 02.03.2007 по 05.08.2010 працював на посаді начальника управління культури Житомирської міської ради.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (чинного до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до Переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, що є додатком до Порядку обчислення стажу державної служби, робота на посадах керівних працівників у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих. Радах народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах також зараховується до стажу державної служби.
Враховуючи наведене, зазначений вище період роботи позивача на керівній посаді у виконавчому комітеті Ємільчинської районної ради народних депутатів, на базі якого пізніше сформовано Ємільчинську районну державну адміністрацію має бути зарахований до стажу державної служби позивача.
Враховуючи наведене, зазначені вище періоди роботи в органах Ємільчинської районної ради народних депутатів, виконавчому комітеті Житомирської міської ради, а також час проходження служби в Радянській армії мають бути зараховані до стажу державної служби позивача.
Щодо наявності правових підстав для зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивача з 02.03.2007 по 05.08.2010 в органах місцевого самоврядування, а саме на посаді начальника управління культури Житомирської міської ради то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу держаної служби зараховується служба зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
04.07.2001 набрав чинності Закон України від 07.06.2001 №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-ІІІ).
Статтею 14 Закону №2493-ІІІ визначено, що в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: сьома категорія в тому числі, посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Із копії трудової книжки позивача вбачається, що він з 02.03.2007 по 05.08.2010 працював на посаді начальника управління культури Житомирської міської ради, 02.03.2007 склав присягу посадової особи місцевого самоврядування та з 02.03.2007 йому присвоєно 7 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування.
Таким чином, згідно з приписами Прикінцевих та перехідних положень Закон №889-VIII, Закону №2493-ІІІ та Порядку №283 час роботи позивача в органах місцевого самоврядування, як начальника управління культури міської ради з 02.03.2007 по 05.08.2010 має бути зарахований до стажу державної служби.
Відповідно до ст.15 Закону №2493-III особам, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг.
Таким чином, посада на якій позивач перебував в органах місцевого самоврядування відноситься до 5 категорії посад державних службовців.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 13.05.2021 у справі №623/198/17 та від 29.09.2022 у справі №234/6967/17.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Зазначені обставини, на думку суду, вказують на безпідставність доводів відповідачів про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований, як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії держави службовця.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що займана позивачем посада завідуючого відділом культури виконавчого комітету Ємільчинської районної ради народних депутатів (у подальшому перейменованої на Ємільчинську районну державну адміністрацію) відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.
Таким чином, стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016 - день набрання чинності Законом України №889-VIII становив більше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Разом з тим, вирішуючи даний спір по суті, суд враховує те, що відповідачами у справі не ставиться під сумнів достовірність даних наведених в трудовій книжці позивача.
Оскільки на час набрання чинності Закону №889-VII, а саме станом на 01.05.2016 в силу перерахованих вище норм законодавства позивач працював на посадах державної служби понад 20 років, а станом на день звернення до відповідача із заявою від 29.05.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" мав стаж державної служби понад 20 років та досяг необхідного пенсійного віку, відтак, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії державного службовця за віком згідно з ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, приймаючи рішення від 05.06.2023 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з 29.05.2023 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" діяло протиправно, з огляду на що суд вважає за необхідне визнати протиправним вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та скасувати його.
Аналогічні правові висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 від 13.02.2019 та постанові Верховного Суду від 09.05.2023 у справі №560/928/20.
Також, зазначеної позиції притримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 18.04.2022 у справі №560/11381/21, від 03.02.2022 у справі №560/11984/21, від 05.05.2023 у справі №560/8448/22, від 09.11.2022 у справі №560/1192/22, від 28.09.2022 у справі №560/18279/21, від 05.05.2022 у справі №560/7727/21.
Щодо врахування довідок про складові заробітної плати, то суд вважає, що вимоги у цій частині передчасні, оскільки відповідачем на виконання рішення суду не розглянуто заяву про переведення позивача з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених вимог, а саме: у сумі 1073,60 грн з кожного.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул.Батюка, 8, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2023 №918270800137 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 стаж роботи (служби): з 09.04.1979 по 25.05.1981 - в Радянській армії; з 30.11.1989 по 29.07.1996 у виконавчому комітеті Ємільчинської районної ради народних депутатів, на базі якого пізніше сформовано Ємільчинську районну державну адміністрацію; з 02.03.2007 по 05.08.2010 в Житомирській міській раді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з 29.05.2023 на пенсію державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін