25 вересня 2024 р.Справа №356зп-24/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову,
23.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявник) про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, Генеральному штабу Збройних Сил України, військовій частині НОМЕР_1 , іншим військовим частинам, суб'єктам владних повноважень вчиняти дії щодо переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за межі військової частини НОМЕР_1 з метою проходження військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі про оскарження дій (бездіяльності) щодо мобілізації та зобов'язання вчинити певні дії. Також, заявник просить заборонити приведення до присяги військовослужбовця ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі про оскарження дій (бездіяльності) щодо мобілізації та зобов'язання вчинити певні дії.
Зазначена заява про забезпечення позову подана заявником до пред'явлення адміністративного позову.
В якості осіб, що можуть отримати статус учасника справи (відповідача), заявник вказує Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ), Міністерство оборони України (ідентифікаційний код: 00034022), Головнокомандувача Збройних Сил України (ідентифікаційний код: не зазначено), Генеральний штаб Збройних Сил України (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_5 ).
Заява мотивована тим, що 16.09.2024 ОСОБА_1 прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що є інформація в Журналі обліку відвідувачів. Попри наявне право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, про що заявник повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 та надав Повідомлення про бронювання військовозобов'язаного, 17.09.2024 його було мобілізовано та доставлено в учбовий центр військової частини НОМЕР_1 . З наказом про призов на військову службу та про зарахування до особового складу військової частини заявника не ознайомлювали, копію не надавали. Заявник вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо його призову на військову службу з огляду на те, що він є заброньованим за підприємством ПрАТ «СУХА БАЛКА» та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з 07.08.2024 по 07.08.2025. Зазначені протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_2 та наказ про призов на військову службу буде оскаржувати до суду, про що готує відповідний позов.
Заявник переконаний, що будь-яке рішення у справі не поновить порушені права, про які ним наголошено, без вжиття заходів забезпечення позову. Зазначає, що приведення його до присяги, а також переведення солдата ОСОБА_1 до іншої частини або іншого підрозділу, зміна місця дислокації та підпорядкування зроблять неможливим виконання рішення суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024, проведеного 23.09.2024 об 11:46 год., визначено склад суду для розгляду вказаної заяви, головуючий суддя Сластьон А.О.
Вказану заяву було передано судді Сластьон А.О. для розгляду 23.09.2024.
Розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано те, що про очевидність ознак протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_2 свідчать обставини, за яких на військову службу по мобілізації призвана особа, яка не підлягала призову на військову службу під час мобілізації.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1) частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
У заяві про забезпечення позову зазначено, що ОСОБА_1 є заброньованою особою за підприємством ПрАТ «СУХА БАЛКА» (ідентифікаційний код: 00191329), на посаді (за професією) - начальник дільниці. Відповідно до результату бронювання за заявою через електронний портал «ДІЯ» №20240807-109838 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з 07.08.2024 по 07.08.2025.
На підтвердження зазначених обставин заявник надав Повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за підписом Генерального директора ПрАТ «СУХА БАЛКА». З тексту зазначеного повідомлення вбачається, що бронювання здійснювалося за заявою через електронний портал «ДІЯ».
Механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов'язаних засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, передбачений Порядком бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 №650 (надалі - Порядок бронювання).
Відповідно до п. 19 Порядку бронювання військовозобов'язаний вважається заброньованим та йому надається відстрочка з моменту переведення військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі (п.21 Порядку бронювання).
За заявою працівника в електронній формі, поданою засобами Порталу Дія, може формуватися витяг про бронювання військовозобов'язаного (далі - витяг), який є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Суд не заперечує того, що військовозобов'язані, які заброньовані за підприємством на період мобілізації та на воєнний час, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому, разом з наданням заяви про забезпечення позову заявником не надано суду належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є переведеним на спеціальний військовий облік, а, відтак, є заброньованим та має право на відстрочку.
На момент розгляду клопотання в матеріалах справи відсутній витяг з наказу Мінекономіки на підтвердження обставин бронювання ОСОБА_1 за підприємством у зв'язку з чим представником заявника направлено адвокатський запит від 19.09.2024 б/н до ПрАТ «Суха Балка», копію якого надано до суду.
Також, в матеріалах справи відсутній військово-обліковий документ в електронній формі з інформацією про надання заявнику відстрочки та/або витяг про бронювання військовозобов'язаного, сформований в електронній формі засобами Порталу Дія.
З огляду на викладені вище обставини на момент розгляду даного клопотання не є очевидними ознаки протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_2 в розумінні п.2) ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України як самостійної підстави забезпечення позову.
Натомість, правомірність та оцінка оскаржуваних дій ІНФОРМАЦІЯ_2 та виданого ним наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
На переконання суду, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача у справі може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому, суд звертає увагу, що у заяві про забезпечення позову не зазначено про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав заявника в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки заявником не надано до заяви доказів беззаперечної його відправки до військової частини або іншого військового формування на військову службу за мобілізацією.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову представником заявника не отримано відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит від 18.09.2024 №б/н щодо надання копії наказу про призов та проходження військової служби ОСОБА_1 .
Щодо твердження заявника про те, що прийняття ним присяги, переведення до іншої частини або іншого підрозділу, зміна місця дислокації та підпорядкування солдата ОСОБА_1 зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову без відповідного обґрунтування зазначених ризиків.
При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття заходів забезпечення шляхом заборони переміщення ОСОБА_1 за межі військової частини НОМЕР_1 з метою проходження ним військової служби в Збройних Силах України.
Також, представником заявника не наведено обґрунтувань щодо неможливості виконання рішення суду в разі приведення ОСОБА_1 до присяги.
Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до його подання, а тому відмовляє у задоволенні такої заяви.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Бузинарської Діани Миколаївни про забезпечення позову до подачі позовної заяви, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 25.09.2024.
Суддя А.О. Сластьон