25 вересня 2024 року Справа № 160/20099/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) питання стосовно зупинення провадження у справі №160/20099/24 за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
24.07.2024 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати противоправними дії Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ,яке не розглянуло мій рапорт на звільнення з військової служби датований 25.05. 2024 року і винести рішення;
- зобов'язати оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розглянути рапорт від 25.05. 2024 року на звільнення з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інваліда 3 групи ( рапорт від 25.01. 2024 року).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 було залучено до справи як відповідача - 2: Військову частину НОМЕР_1 .
28.08.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року витребувано від Військової частини НОМЕР_1 :
- копію наказу про переведення ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_2 до Військової частини НОМЕР_3 ;
- копію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2024;
- копію припису від 18.04.2024 №1322;
- копію заяви з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 отримано Військовою частиною НОМЕР_1 на її електронну адресу, про що свідчить довідка наявна у матеріалах справи - 09.09.2024.
Відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами частин 2-5 статті 79 цього Кодексу, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до частин 1, 3, 7 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Положеннями частин 1 та 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі та підстави, за наявності яких суд має право зупинити провадження у справі.
Водночас у частині 3 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено умови, за наявності яких суд не може зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Однак законодавцем не передбачено як підставу для зупинення провадження у справі витребування доказів. А тому, суд вважає, що в даному випадку слід застосувати правила аналогії закону.
Згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відтак, враховуючи положення частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність прямої заборони щодо зупинення провадження на час витребування доказів, з метою реалізації прав сторін щодо надання доказів на обґрунтування своїх вимог і заперечень та для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за можливе зупинити провадження у справі.
Керуючись статтями 7, 236, 243, 248, 250, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати наступну інформацію стосовно ОСОБА_1 :
- копію наказу про переведення ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_2 до Військової частини НОМЕР_3 ;
- копію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2024;
- копію припису від 18.04.2024 №1322;
- копію заяви з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зупинити провадження у справі до надання доказів Військовою частиною НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя К.І. Ремез