м. Вінниця
26 вересня 2024 р. Справа № 120/8430/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - військова частина, відповідач ), у якому просив:
- визнати протиправними дій щодо не нарахування додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану " в повному обсязі за лютий 2022 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану " за лютий 2022 року з розрахунку 30 000 грн. щомісячно з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 24.02.2022 р. по день фактичної виплати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка вказує, що їй не виплачено за лютий 2022 р. додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. Зокрема на думку позивачки має бути виплачено винагороду за лютий 2022 р. в розмірі 30 000 грн., а не за 5 днів, як здійснив відповідач. Окрім того враховуючи, що винагороду за лютий 2022 р. виплачено не в повному обсязі наявні підстави для виплати компенсації у зв'язку із порушенням строків виплати їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 24.02.2022 р. по день фактичної виплати.
Не погоджуючись із діями відповідача позивачка звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду без виклику учасників справи. Поновлено строк звернення до суду.
24.07.2024 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що за лютий 2022 р. позивачці нараховано винагороду за 5 днів тобто на період дії воєнного стану. Відтак, враховуючи, що воєнний стан діяв не весь лютий 2022 р. відповідно відсутні підстави для нарахування за весь місяць.
Розглянувши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову , виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно із Інструкцією “Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 р. за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168, у пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Із процитованого видно, що винагорода в розмірі 30 000 грн. виплачується щомісячно тільки на період дії воєнного стану, тобто сума винагороди залежить від часу дії воєнного стану.
Суд вказує , що «щомісячно» передбачає виплату кожного місяця, а не виплату за весь місяць, як зазначає позивачка.
Суд вважає помилковим тлумачення позивачкою, норми п.1 постанови №168 щодо наявності обов'язку виплатити додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. за весь лютий 2022 р., адже воєнний стан введено з 24.02.2022 р., відповідно, в лютому 2022 р. термін дії воєнного стану складав 5 днів. А отже за лютий 2022 р. винагорода підлягала виплаті лише за період дії воєнного стану, тобто за 5 дів.
При цьому, як видно із матеріалів справи та не заперечується жодною із сторін, позивачці виплачено додаткову винагороду за 5 днів лютого 2022 р.
Відтак, суд доходить висновку, що додаткова винагорода за 2022 рік виплачена позивачці у відповідності до норма чинного законодавства, відтак відсутні підстави для визнання протиправними дій щодо не нарахування додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану " в повному обсязі за лютий 2022 року. Як наслідок не підлягає задоволенню й вимога про зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану " за лютий 2022 року з розрахунку 30 000 грн. щомісячно з урахуванням виплачених сум.
Враховуючи, що вимога про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 24.02.2022 р. по день фактичної виплати, пов'язана із тим, що на думку позивачки їй не виплачено винагороду за весь лютий 2022 р., така також не підлягає задоволенню, оскільки винагорода за спірний період виплачена.
Враховуючи вище наведене, на думку суду, діяв в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відповіді та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -
в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Повний текст рішення сформовано 26.09.2024 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна