ЄУ № 712/4313/24
Провадження №2/712/1860/24
Іменем України
25 вересня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Стеценко О.С., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна,
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить здійснити поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.04.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
25.09.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому він просить поновити строки на подання відзиву.
У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити клопотання та поновити строк на подачу відзиву.
Представник позивача заперечив проти задоволення цього клопотання, оскільки не доводено поважності причин його пропуску.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.04.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Судом встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подачу відзиву з дня вручення ухвали.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем безпосередньо у приміщенні суду 24.06.2024, про що свідчить власноручна відмітка відповідача.
Отже, відповідач повинен був звернутися з відзивом не пізніше 09.07.2024.
Як зазначено вище, відзив подано 24.09.2024, тобто з пропуском строку.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22 жовтня 1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27 лютого 1980 року).
У пунктах 93-96 ВП ВС у постанові від 19.01.2023 у справі № № 140/1770/19 зазначила, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників … судочинства та своєчасного виконання ними передбачених … певних процесуальних дій. Інститут строків … сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників … процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
У справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.
Суд вважає, що відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу про поважність причини пропуску строку на звернення з відзивом. Крім того, відповідачем взагалі не наведено жодної причини, за якої він пропустив строк для звернення із відзивом.
За таких обставин, підстав для поновлення строку на подання відзиву не вбачається.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, відзив ОСОБА_4 слід залишити без розгляду.
Крім того, на адресу суду надійшли клопотання ОСОБА_4 про призначення судової авто-товарознавчої та судової оціночно-будівельної експертиз.
З цього приводу суд зазначає таке.
Згідно із ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Заявником клопотання про призначення експертизи подані через підсистему «Електронний суд», однак доказів направлення клопотань іншим учасникам справи не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_4 про призначення судової авто-товарознавчої та судової оціночно-будівельної експертиз слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 127, 189, 193, 194, 260, 261 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення з відзивом.
Відзив ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Клопотання ОСОБА_4 про призначення судової авто-товарознавчої та судової оціночно-будівельної експертиз повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 26.09.2024.
Суддя: О.С. Стеценко