Справа № 703/4807/24
2/703/1557/24
26 вересня 2024 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про перехід розгляду цивільної справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надання строку на примирення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
встановив:
В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою від 05 вересня 2024 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
20 вересня 2024 року до суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просить здійснити перехід розгляду цивільної справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та про надання строку на примирення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Клопотання про надання строку на примирення на термін 5 місяців відповідач обґрунтовує тим, що вона з початку укладення шлюбу і по даний час прикладає зусилля щодо збереження шлюбу. Він зацікавлений у збереженні їхньої сім'ї, вважає, що у них немає підстав для розірвання шлюбу.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відповідач обґрунтовує тим, що від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей, розірвання шлюбу призведе до позбавлення дітей повноцінної сім'ї, в якій вони зможуть отримати повноцінне виховання, розірвання шлюбу пагубно вплине на емоційний стан дітей. В зв'язку з тим, що йому необхідний строк для примирення, просить здійснити перехід розгляду цивільної справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
25 вересня 2024 року до суду надійшли заперечення позивача ОСОБА_2 , у яких позивач зазначила, що в своїй позовній заяв ОСОБА_2 чітко зазначила що не бажає надання судом строку на примирення, оскільки будь-якого примирення з відповідачем бути не може. Такі дії відповідача вважає, що затягують розгляд справи для власних інтерсів, не пов'язаних із збереженням сім'ї. Щодо розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, то позивач заперечує щодо такого порядку розгляду справи, оскільки надання сторонами будь-яких пояснень не вплине на позицію позивача щодо необхідності розірвання шлюбу, а також небажання зустрічатися з відповідачем будь де.
Суд, ознайомившись із поданими клопотаннями та запереченнями до нього, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.
Призначаючи справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження суд виходив з того, що відповідно до положень ст.274 ЦПК України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та є малозначною з огляду на ціну позову.
Згідно з ч.ч.5,7 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч.6 ст.279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд звертає увагу, що заявлене відповідачем клопотання взагалі не обґрунтоване та не містить належних підстав, тобто, у ньому не вказано які саме обставини (зокрема, складність справи, її значення для сторін, обсяг та характер доказів тощо) зумовлюють необхідність проведення судового засідання та що об'єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одне лиш посилання на необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін в зв'язку з необхідністю надання строку на примирення, не може бути підставою для задоволення відповідного клопотання.
Суд наголошує, що спрощене провадження як з викликом, так і без виклику сторін, спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.
Так, за змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно з частинами 1-3 статті 83 ЦПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом указаних приписів закону відповідач має право реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов'язки, передбачені законом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, виклавши свою правову позицію, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у поданих заявах.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц від 18 травня 2018 року).
Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін слід залишити без задоволення.
Також, суд враховує, що статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).
Закріплена у статті 111 СК України норма права є диспозитивною, тому суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду у справі про розірвання шлюбу суд зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок щодо застосування статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком».
Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року по справі № 206/3459/16-ц (провадження № 61-21621св17).
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 березня 2023 року у справі № 127/16963/22-ц, провадження № 61-203св23.
Із урахуванням вказаних норм матеріального і процесуального права, враховуючи заперечення позивача ОСОБА_2 , яка категорична заперечувала проти надання строку на примирення, а також відсутність об'єктивних обставин, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін, суд дійшов висновку щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. 260, 261 ЦПК України,
постановила:
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про перехід розгляду цивільної справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надання строку на примирення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.В. Крива