23.09.2024 Справа № 940/1023/24
Провадження по справі № 1-кс/940/178/24
23 вересня 2024 року слідчий суддя Тетіївського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12024111300000069 від 21.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дібрівка Тетіївського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
встановив:
Старший слідчий слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області з клопотанням, в якому просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , строком на два місяці.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділення відділення поліції №3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12024111300000069 від 21.08.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за фактом умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
У ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що 21.08.2024 близько 13 год. ОСОБА_5 , перебуваючи на ґрунтовій дорозі неподалік вул. Центральна в с. Дібрівка Білоцерківського району Київської області, умисно заподіяв поліцейському офіцеру громади відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді поверхневої травми голови, садна правого передпліччя, забою правої кисті та правої стопи шляхом наїзду автомобілем марки «HONDA», моделі «CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 », у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
22.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
На переконання старшого слідчого, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а також наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні старший слідчий слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Начальник Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2024 року за № 12024111300000069, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
У цьому кримінальному провадженні 22 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
На переконання слідчого судді, оголошена ОСОБА_5 підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, є обґрунтованою, в розпорядженні старшого слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні відомості, які вказують на наявність ознак вказаного кримінального правопорушення.
Водночас, необхідно зазначити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, обґрунтовуючи клопотання, старший слідчий посилалась на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, оцінюючи ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи старшого слідчого про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Отже, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.
З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 усе ж може переховуватися від органу досудового розслідування.
Крім того, має місце ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об'єктивної картини вчинення злочину може впливати на свідків.
При встановленні наявності ризику впливу на свідка слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілих та дослідження їх судом.
Разом з тим, слідчий суддя вважає переконливими доводи прокурора про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, який обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, неодноразово був учасником конфліктних ситуацій, які сам же й провокував.
Отже, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень старшого слідчого про наявність у підозрюваного ОСОБА_5 наміру перешкодити ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. При цьому, як встановлено під час розгляду клопотання, підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання і з часу вчинення кримінального правопорушення і дотепер не переховується від органів досудового розслідування.
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність передбачених статтями 181, 194 КПК України обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Однак, оскільки в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відтак, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першою вимогою до слідчого, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;не відлучатися із с. Дібрівка Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Керуючись статтями 176-178, 179, 181, 193-194,196, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12024111300000069 від 21.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дібрівка Тетіївського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до слідчого, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
3) не відлучатися із с. Дібрівка Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу - 2 (два) місяці, тобто до 23.11.2024.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали слідчого судді буде виготовлено та оголошено о 12 год. 00 хв. 26 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1