Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2864/24
Провадження № 1-кс/376/518/2024
про застосування запобіжного заходу
"23" вересня 2024 р. м. Сквира, Київської області
Сквирський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Руде Село, Володарського району, Київської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, одруженого, військовослужбовця призваного за мобілізацією, стрілльця-санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України, -
До суду звернулася слідча СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_4 (надалі - слідчий) з клопотанням, що погоджено з процесуальним керівником про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні слідчого відділення ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111260000274 від 09.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до поданого клопотання, підставами звернення до суду стало те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання строком до семи років, раніше не судимий, не має роботи та міцних соціальних зв'язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на учасників кримінального провадження та вчинити інший злочин, що свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України та свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити з урахуванням змін внесених доповненим клопотанням.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник просили суд обрати більш м'який запобіжний захід, оскільки наміру переховуватися від слідства та суду, продовжувати займатися злочинною діяльністю, впливати на свідків та потерпілу у справі не має, у той же час щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті поклалися на розсуд суду.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3. недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і подане слідчим СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області клопотання відповідає вимогам ст.ст. 179, 184 КПК України.
21.09.2024 о 11 год. 51 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
21.09.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Із повідомлення про підозру вбачається, що 03.12.2022 ОСОБА_5 , призвано на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, обіймаючи посаду стрільця-санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Відповідно до «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України - зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси.
Відповідно до Положення про дозвільну систему (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 з наступними змінами) до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, серед іншого належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м за секунду, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали та речовини.
Згідно з Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622 завданнями органів поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 м за секунду (далі - пневматична зброя) і холодної зброї (арбалети, луки з зусиллям натягу тятиви більше ніж 20 кг, мисливські ножі тощо (далі - холодна зброя), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі - пристрої), та патрони до них , основних частин зброї бойових припасів до зброї і охолощеної зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.
Однак, у порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21 вересня 2024, під час несення військової служби на території Донецької області, маючи умисел на зберігання та придбання бойових припасів, зброї та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання від них суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи на території вищевказаної області, за невстановлених досудовим слідством обставин, придбав гранату РГД 5 з запалом - 1 шт., патрони калібру 5,45 в кількості - 432 шт., патрон калібром 7,62 в кількості - 1 шт., автомат АК 74 системи Калашникова з маркуванням «4238547 в кількості - 1 шт., які в подальшому без передбаченого законом дозволу почав зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Усвідомлюючи, що вказані речі є вогнепальною зброєю, бойовими припасами, та становлять підвищену загрозу для суспільства, всупереч встановленому Законом порядку, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, ОСОБА_5 , зберігав їх у житловому будинку за місцем проживання до моменту вилучення працівниками поліції.
Так, 21.09.2024, в період часу з 06 години 50 хвилин по 11 годину 51 хвилину, на підставі ухвали слідчого судді Сквирського районного суду - справа №376/2783/24, проведено обшук території приватного домоволодіння, а саме будинку і всіх його складових, господарських споруд та прилеглих територіях, за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено і вилучено гранату РГД 5 з запалом - 1 шт., патрони калібру 5,45 в кількості - 432 шт., патрон калібром 7,62 в кількості - 1 шт., автомат АК 74 системи Калашникова з маркуванням «4238547 в кількості - 1 шт.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. ст. 263 КК України, ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув?язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Для узятих під варту військовослужбовців додатком 12 «Про гауптвахту» до Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України та Порядком тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 03.11.2020 № 394 (далі - Порядок), визначено окремий порядок та умови їх тримання у спеціальному приміщенні - гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що є установою військового типу.
Утримання військовослужбовців, до яких застосовано попереднє ув?язнення на гауптвахті обумовлене необхідністю забезпечення умов утримання військовослужбовців, як то право носіння військової форми. дотримання розпорядку дня, військової дисципліни, роздільне утримання один від одного різної категорії військовослужбовців, належне забезпечення харчуванням відповідно до встановлених норм, тощо.
Крім того, із такими військовослужбовцями в обов?язковому порядку проводиться соціально-психологічна робота, спрямована на формування та збереження навичок військової служби, нейтралізацію негативного впливу умов ізоляції на особистість, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо посадових осіб гауптвахти та варти, інших військовослужбовців, а також до себе, усвідомлення провини за вчинений злочин.
Таким чином, законодавством встановлено імперативні вимоги тримання військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, на гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Окрім того вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваним не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б вказували на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які приймаються до уваги при обранні запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 вагомість наявних доказів вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного (не працює офіційно), існують ризики вчинення іншого злочину і можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Окрім того, підозрюваний має статус військовослужбовця, а тому враховуючи зазначене слідчий суддя вважає, що утримання ОСОБА_5 у спеціалізованій військовій установі гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних силах України, буде найбільш доцільним.
Також, суд вважає, визначити строк дії даної ухвали - шістдесят днів.
Виходячи з вищевказаного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176- 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 202, 376 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і утримувати на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визначити 19 листопада 2024 року датою закінчення строку дії даної ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1