"26" вересня 2024 р. Справа № 363/4891/24
26 вересня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , що подана представником позивача - адвокатом Майко М.В. до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Вишгородська державна нотаріальна контора Вишгородського району Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
24.09.2024 року адвокат Майко М.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом у якому просила взнати причину пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини поважною та визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 ЦПК України - завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений у ст. 13 ЦПК України, вимагає від суду розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 55 Конституції України - права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Реалізація особою права на звернення до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ЦПК України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
При цьому право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.
Так, згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України - позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Отже, позовна заява повинна бути підписана або безпосередньо позивачем, або його представником, із зазначенням хто саме підписав позовну заяву.
Досліджуючи матеріали позовної зави, суд встановив, що вказана позовна заява складена та подана в інтересах позивача - адвокатом Майко М.В., в той же час суд встановив відсутність підпису адвоката Майко М.В., що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , на позовній заяві.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України - позовна заява повертається, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки позовна заява не підписана ані позивачем, ані його представником, позовну заяву слід повернути особі, яка її подала.
Згідно вимог ч. 6 ст. 185 ЦПК України - про повернення позовної зави суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України - повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. А відтак позивач має право повторно звернутись з вищевказаним позовом у встановленому законом порядку.
При цьому слід звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Таким чином, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону, заявники мають право повторного звернення до суду із заявою.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 293, 294 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , що подана представником позивача - адвокатом Майко М.В. до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Вишгородська державна нотаріальна контора Вишгородського району Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу/представнику позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Дьоміна