Справа № 361/9556/24
Провадження № 2-зз/361/49/24
26.09.2024
26 вересня 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Бражник Н.М., вивчивши матеріали клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Троян Оксани Олександрівни про скасування заходів забезпечення позову, -
Адвокат Троян О.О. від імені та в інтересах ОСОБА_1 подала до суду зазначене клопотання.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями клопотання передано на розгляд судді Бражник Н. М.
Перевіривши матеріали клопотання та долучених до нього документів, суддя встановила наступне.
При прийнятті до провадження заяви, поданої відповідно до ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу І Глави 10 «Забезпечення позову».
Так, статтею 151 ЦПК України, передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником, визначені вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Вимоги ст. 151 ЦПК України підлягають виконанню заявниками і під час оформлення клопотання в порядку ст. 158 ЦПК України.
З огляду на ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Так, 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким внесено ряд змін до процесуальним Кодексів.
Зокрема, цей Закон передбачає обов'язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18 жовтня 2023 року для адвокатів. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (ч. 6ст. 14 ЦПК України).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Згідно із Законом України № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є обов'язковою для всіх юридичних осіб приватної форми власності, які беруть участь в цивільних та адміністративних справах.
Тобто, представник заявника - ОСОБА_2 , як адвокат зобов'язана зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
У клопотанні представник заявника не зазначила, чи має електронний кабінет та не вказала відомостей, які б дали суду змогу перевірити наявність у неї, як у адвоката електронного кабінету.
Крім того, представник заявника усупереч п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК України не зазначила повні відомості про заявника: реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відтак, враховуючи, що представником заявника не у повному обсязі зазначені відомості про заявника усупереч п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, сама представник заявника, як адвокат не надала суду відомості щодо реєстрації електронного кабінету, клопотання подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України.
На підставі викладеного суддя дійшла висновку про наявність підстав для повернення клопотання відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, що не позбавляє права заявника, його представника повторно звернутися із аналогічним клопотанням після усунення недоліків, що стали підставою для його повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 272, 353 ЦПК України,
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Троян Оксани Олександрівни про скасування заходів забезпечення позову - повернути представнику заявника.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Бражник