Справа 359/2496/21
Провадження 2/359/1025/2024
25.09.2024 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Чирка С.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про захист прав споживачів,
23.09.2024 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Чирці С.С. у вищевказаній цивільній справі. Заява мотивована тим, що головуючий суддя Чирка С.С. розглянув його відвід від 16.09.2024 року із порушенням вимог ЦПК України.
Крім того, вважає що головуючий при розгляді даної справи не керується завданнями цивільного судочинства та не мотивує прийняті ним висновки.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов до наступного висновку.
За ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Підстави для відводу головуючого судді є надуманими, оскільки головуючий заявлений відвід від 16.09.2024 року розглянув у відповідності до вимог ЦПК України і при розгляді даної справи керується завданнями цивільного судочинства, як того вимагає ч.2 ст.2 ЦПК України.
Разом з цим, головуючий в даній справі ухвалюючи судові рішення завжди наводить мотиви їх прийняття.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19 вказав, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є неприйнятною будь-яка індивідуальна заява, подана згідно зі ст. 34, якщо суд вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання.
За п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
У силу вимог ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
На думку суду, подача ОСОБА_1 втретє 23.09.2024 відводу, після подачі ним двох необґрунтованих заяв про відвід головуючому судді Чирці С.С. протягом останніх 9 місяців переконливо свідчить про зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 і не сприяє завданню цивільного судочинстващодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ.
Крім того, суд враховує те, що інтервал між заявленими останніми відводами становить лише 8 днів (16.09.2024 та 23.09.2024) і ця обставина додатково свідчить про зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та враховуючи, що процесуальна поведінка позивача свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду поданого відводу.
Керуючись ст.ст. 2,44, 260-261 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чирки Станіслава Станіславовича від 23.09.2024 року залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення
Суддя Чирка С.С.