пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
24 вересня 2024 року Справа № 903/575/24
Суддя Господарського суду Волинської області Шум М.С. за участю секретаря судового засідання Сосновської Ю.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ"
про розстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 27.08.2024
у справі № 903/575/24
за позовом Волинської митниці Держмитслужби
довідповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ"
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів в розмірі 237 047,85 грн.
Представники сторін:
від позивача: Наумчик Р.П.
від відповідача (заявника): Розгон О.В.
рішенням Господарського суду Волинської області від 27.08.2024 позов було задоволено; визнано недійсною додаткову угоду №4 від 19.07.2021 до Договору від 18.01.2021 за №23.21/241-7, визнати недійсною додаткову угоду №7 від 17.09.2021 до Договору від 18.01.2021 за №23.21/241-7 , визнати недійсною додаткову угоду №8 від 25.10.2021 до Договору від 18.01.2021 за №23.21/241-7, визнати недійсною додаткову угоду №9 від 17.11.2021 до Договору від 18.01.2021 за №23.21/241-7; - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (вул.Єршова, буд. 11А, м. Луцьк, 43026, код ЄДРПОУ 42159289) на користь Державної митної служби України в особі Волинської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський район Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43958385) кошти в сумі 237 047,85 грн. та 15 627,72 грн. витрат по сплаті судового збору.
16.09.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 27.08.2024 в частині стягнення 237 047,85 грн.
Ухвалою суду від 18.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ" про розстрочку виконання рішення від 27.08.2024 суду прийнят до розгляду та призначено у судовому засіданні на 24 вересня 2024 року на 12:40 год.
23.09.2024 на адресу суду від Волинської митниці Держмитслужби надійшли заперечення щодо задоволення судом заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 27.08.2024.
Представник позивача (стягувача) в судовому засіданні 24.09.2024 просив суд в задовленні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 27.08.2024 відмовити повністю та додатково зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ" не навовдить правового обгрунтування та не дає жодних належних доказів, які ускладнюють виконання Господарського суду Волинської області від 27.08.2024.
Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні 24.09.2024 просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 27.08.2024 в частині стягнення 237 047.85 грн., на три місяці по 84 225.19 грн. починаючи з 05.10.2024 та 05.12.2024 у розмірі 68 597.47 грн. основної суми та 15 627.72 грн. витрат по сплаті судового збору. Додатково посилається на наявність обставин, які можуть ускладнити подальшу діяльність підприєсмства та може призвести до неможливості виконання функцій, покладених на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ" є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність Волинської області .
Крім зазначеного заявник вказує, що загальна сума заборгованості побутових споживачів електричної енергії перед ТОВ "ВЕЗ" станом на 01.08.2024 становить 267 732 000,00 грн.
Розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ" про розстрочення виконання рішення суду від 27.08.2024 у справі № 903/575/24, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на таке.
Згідно із нормами ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
За приписами ч.ч.1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами статті 86 ГПК України.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з статей 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
До заяви про розстрочення виконання рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ не додано жодних доказів , яким чином боржник намагається виконати рішення суду, а також доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем у майбутньому по зазначеному графіку платежів
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків.
Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання саме на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. Ризики від власної господарської діяльності відповідача не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості.
Незадовільний фінансовий стан, який не підтверджений жодними доказами, не є підставою для розстрочення виконання рішення.
Господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки як для відповідача (боржника) при виконанні рішення у встановлений строк, так і для позивача (стягувача) при затримці виконання рішення.
При цьому, обов'язковими умовами розстрочення виконання рішення суду мають бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Боржник при зверненні до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду в даній справі не надав жодних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки його виконання.
Суд зазначає, що скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення. При цьому, фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.
Доказів реальної можливості виконати рішення суду у справі за умови надання розстрочення виконання боржником не надано, згоди стягувача на розстрочення виконання рішення суду не отримано.
В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Суд звертає увагу на те, що надання відстрочення/розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі"Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, пункт 74).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які на його думку ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що наведені доводи є необґрунтованими (не додано жодних доказів), не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 ГПК України, тому відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ" про розстрочення виконання рішення суду у справі №903/575/24 на три місяці по 84 225.19 грн. починаючи з 05.10.2024 та 05.12.2024 у розмірі 68 597.47 грн. основної суми та 15 627.72 грн. витрат по сплаті судового збору
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ухвалив:
у задоволенні заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ" про розстрочення виконання рішення суду від 27.08.2024 у справі №903/575/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.09.2024
Суддя М. С. Шум