23 вересня 2024 р. Справа № 902/237/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники сторін:
арбітражний керуючий Багінський А.О.
В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 902/237/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 05.06.2024 року, серед іншого, відкрито провадження у справі №902/237/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/237/24 арбітражного керуючого Багінського А.О. Призначено попереднє засідання у справі на 18.09.2024 року.
06.06.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
01.07.2024 року до суду від АТ "Акцент Банк" надійшла заява б/н та б/д (вх. № 01-36/699/24 від 01.07.2024) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 424 352,17 грн у справі № 902/237/24.
У зв'язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.07.2024 року було здійснено повторний автоматизований розподіл заяви АТ "Акцент Банк" про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, за результатами якого вказану заяву передано на розгляд судді Лабунської Т.І.
Ухвалою від 02.07.2024 року (суддя Лабунська Т.І.) призначено заяву АТ "Акцент Банк" б/н та б/д (вх. № 01-36/699/24 від 01.07.2024) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2024 року о 10:30 год.
05.08.2024 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
05.08.2024 року на підставі заяви судді Лабунської Т.І., згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище заяву АТ "Акцент Банк" б/н та б/д (вх. № 01-36/699/24 від 01.07.2024) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, передано на розгляд судді Тісецькому С.С.
Ухвалою від 06.08.2024 року заяву АТ "Акцент Банк" б/н та б/д (вх. № 01-36/699/24 від 01.07.2024 року) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, прийнято до свого провадження. Призначено заяву АТ "Акцент Банк" б/н та б/д (вх. № 01-36/699/24 від 01.07.2024 року) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, до розгляду в судовому засіданні на 23.09.2024 року - 10:30 год.
13.08.2024 року до суду від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшла заява б/н від 13.08.2024 року, до якої додано повідомлення № 01/20/902/237/24/2227 від 13.08.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів, в якому зазначено про часткове визнання заявлених вимог АТ "Акцент Банк".
Ухвалою від 20.09.2024 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Багінського А.О. б/н від 18.09.2024 року про участь в судових засіданнях у справі № 902/237/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Багінського А.О. у судовому засіданні, яке призначено на 19.11.2024 року о 10:00 год. та усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/237/24, в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судове засідання на визначену дату з'явився арбітражний керуючий. Заявник та боржник правом участі в судовому засіданні не скористались.
Натомість, 16.09.2024 року до суду від представника АТ "Акцент Банк" надійшло заперечення б/д № 20240610АВS000000002/06/09-24 на результати розгляду вимог кредитора.
В ході розгляду справи арбітражний керуючий визнав частково заявлені до боржника вимоги банку та підтримав позицію, викладену у поданому раніше до суду повідомленні про результати розгляду вимог кредиторів.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши арбітражного керуючого та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви, 11.11.2019 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою укладання кредитного договору (внутрішньобанківський № SAMABWFC10072989343) та отримання кредитної картки. Перебуваючи клієнтом Банку, ОСОБА_1 , на підставі вказаної заяви, 11.11.2019 року надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Також 11.11.2019 року ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка".
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписанням даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Боржник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви.
Банк на боргові зобов'язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
АТ "А-Банк" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно до п. 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, У разі виникнення прострочених зобов'язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної визначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної Заборгованості з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення Щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього
Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до п. 2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та / або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та інших зобов'язань за цим Договором.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за даним кредитним договором Боржник станом на 05.06. 2024 року має заборгованість в розмірі 259 898,62 грн., яка складається з наступного: 149 565, 96 грн. - заборгованість за кредитом; 110 332,33 грн. - заборгованість по відсоткам.
Розрахунок суми заборгованості додається. (Розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги.) Банківська виписка по карті також додається.
В подальшому, будучи клієнтом Банку та користуючись послугою Банку "Кредитна картка", Боржник скористався додатковою послугою Банку - "Швидка готівка".
Відповідно до умов даної послуги, Відповідач за допомогою сервісу "А24" уклав в електронній формі з Банком додатковий кредитний договір № ABH0CT155101076687 (N20.00.0000569139) від 22.01.2021 року на суму в розмірі 100 000,00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 50% на рік.
Договір підписано за допомогою простого електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Подача заявки на кредит здійснюється Клієнтом у відділенні Банку або самостійно через сайт. Банк надає Клієнту паспорт споживчого кредиту, а Клієнт підтверджує ознайомлення з паспортом кредиту в порядку, передбаченому законодавством. Банк приймає рішення про видачу Кредиту на підставі оцінки кредитоспроможності позичальника. У разі прийняття позитивного рішення, Банк надає Позичальнику кредит, розмір якого не перевищує 100 000 грн., шляхом зарахування коштів на карту Позичальника, емітовану АТ "Акцент-Банк". Термін, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу, період сплати платежів та інші істотні умови визначені в Заяві Позичальника (далі - Заява), шляхом підписання якого Клієнт і Банк укладають Кредитний договір (далі - Договір). Кредит надається в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені в Заяві терміни. Розмір річної відсоткової ставки дорівнює дванадцяти місячним процентним ставкам. Датою укладення Договору є дата, зазначена в "Заяві позичальника".
АТ "Акцент-Банк" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (перерахував на кредитну картку) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Позичальник зобов'язується: Використовувати кредит на цілі, зазначені в Заяві; Погашати кредит в порядку і строки відповідно до Заяви; Сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до Заяви та діючих Умов та Тарифів. Повну оплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту; Оплатити Банку винагороду у строки та в розмірі, які встановлені Тарифами, Заявою і діючими Умовами.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення, але пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та/або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та інших зобов'язань за цим Договором.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за даним кредитним договором, Відповідач станом на 05.06.2024 року має заборгованість в розмірі 164 454,08 грн., яка складається з наступного: 86 787,13 грн. - заборгованість за кредитом; 17 666, 95 грн. - заборгованість за процентами.
Розрахунок суми заборгованості та меморіальний ордер додаються. (Розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги.).
Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд визнати кредиторські вимоги АТ "А-Банк" до ОСОБА_1 в сумі 424 352,17 грн., а саме:
- заборгованість за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10072989343) від 11.11.2019 року станом на 05.06.2024 року в розмірі 259 898,62 грн, яка складається з наступного: 149 565, 96 грн. - заборгованість за кредитом, 110 332,33 грн. - заборгованість по відсоткам;
- заборгованість за кредитним договором N20.00.0000569139 (АВН0СТ155101076687) від 22.11.2021 року станом на 05.06.2024 року в розмірі 164 454,08 грн., яка складається з наступного: 86 787,13 грн. - заборгованість за кредитом, 77 666,95 грн. - заборгованість за процентами.
Арбітражний керуючий Багінський А.О. у повідомленні № 01/20/902/237/24/2227 від 13.08.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів, заявлені вимоги АТ "Акцент Банк" до боржника визнає частково, з посиланням на таке.
Так, арбітражним керуючим/керуючим реструктуризацією 19.06.2024 року було отримано заяву кредитора АТ "А-Банк" про визнання кредиторських вимог АТ "А-Банк" до ОСОБА_1 в сумі 424 352,17 грн, а саме:
- заборгованість за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10072989343) від 11.11.2019 року станом на 05.06.2024 року в розмірі 259 898,62 грн, яка складається з наступного: 149 565,96 грн. - заборгованість за кредитом; 110 332,33 грн. - заборгованість по відсоткам;
- заборгованість за кредитним договором ABH0CT155101076687 (N20.00.0000569139) від 22.01.2021 року станом на 06.02.2024 року в розмірі 164 454,08 грн., яка складається з наступного: 86 787,13 грн - заборгованість за кредитом; 77 666,95 грн - заборгованість по відсоткам.
А також судовий збір сплачений за подання даної заяви кредитора у розмірі 6 056,00 грн.
Ознайомившись із заявою да додатками АТ "Акцент-Банк" арбітражний керуючий дійшов наступного висновку:
Як зазначає кредитор, 11.11.2019 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору (внутрішньобанківський SAMABWFC10072989343) та отримання кредитної картки. Перебуваючи клієнтом Банку, ОСОБА_1 , на підставі підписаної ним Анкети-Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 11.11.2019 року надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У заяві кредитора зазначається порушення зобов'язань Боржника за даним кредитним договором станом на 05.06.2024 року заборгованість становить 259 898,62 грн, яка складається з наступного: 149 565,96 грн. - заборгованість за кредитом; 110 332,33 грн. - заборгованість по відсоткам.
Даний спір розглядався судами першої та апеляційної інстанцій, справа № 130/3391/23.
16.04.2024 року Вінницький апеляційний суд виніс постанову, в якій апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції частково задовольнив. А саме: відмовив в задоволенні позовних вимог АТ "Акцент-Банк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками в розмірі 89 618,59 грн., а заборгованість за тілом кредиту в сумі 149 565,96 грн. залишив без змін, а отже, стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк".
Даною постановою Вінницький апеляційний суд відмовивши в задоволені позову в частині стягнення відсотків встановив факт того, що підписання Паспорту споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка "Зелена", з огляду на його правову природу (це не частина кредитного договору, а спосіб повідомлення позикодавця кредитором про наявні пропозиції кредитування), його зміст, не є підтвердженням досягнення між Банком та позичальником умов кредитування, в тому числі і щодо процентної ставки.
З огляду на вищезазначене, керуючись даною постановою та ч.1 ст. 18 ЦПК України, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, вимоги кредитора до включенню до реєстру вимог кредиторів заборгованості по відсоткам є незаконними.
Отже, в цій частині заяви кредитора з вимогами до боржника арбітражний керуючий визнає частково вимоги АТ "Акцент Банк" до боржника в сумі 149 565,96 грн.
22.01.2021 року Боржник скористався додатковою послугою Банку - "Швидка готівка", та за допомогою сервісу "А24" уклав в електронній формі з Банком додатковий кредитний договір ABH0CT155101076687 (N20.00.0000569139) на суму в розмірі 100 000,00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 50% на рік.
У заяві кредитора зазначається порушення зобов'язань за кредитним договором ABH0CT155101076687 від 22.01.2021 року станом на 05.06.2024 року в розмірі 164 454,08 грн., яка складається з наступного: 86 787,13 грн - заборгованість за кредитом; 77 666,95 грн - заборгованість за процентами.
Відповідно до п. 2.6.3. Умови використання кредиту "Швидка готівка" (Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку), а саме: п. 16 Юридичні особливості. 8. В разі наявності заборгованості у Клієнта із сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості Позичальник сплачує пеню.
У Постанові ВС від 15.06.2020 р. справа № 138/240/16-ц, провадження № 61-14987св19, вказано, що у разі, якщо сторони договору визнали безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов'язання саме виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, то така зміна не залежить від волевиявлення однієї зі сторін та не надає банку право звернутися з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту у порядку, визначеному частиною другою статті 1050 ЦК України. В результаті ВС зробив висновок, що При цьому, у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків, які були нараховані банком після закінчення строку кредитування, слід відмовити за їх необґрунтованістю, оскільки таке право кредитодавця припинилося після зміни строку виконання зобов'язань на підставі пункту 9.2 кредитного договору.
Згідно з розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101076687 від 22.01.2021 року, наданим позивачем, боржником ОСОБА_1 останній платіж було здійснено 21.02.2022 р., отже відлік 90 днів розпочався з 22.02.2022 р., а 91 день, з дати якого кредитна заборгованість вважається простроченою, настав 23.05.2022 р.
Відтак, заборгованість за процентами припиняється нараховуватися 22.05.2022 р., а отже становить - 8 317,10 грн. (заборгованість за процентами по 30.04.2022 р.) + 3 736,67 грн. (заборгованість за процентами за всі дні в травні) /31 * 22 (дні в травні, за які має бути нарахована заборгованість за процентами) = 8 317,10 грн. + 2 651,83 грн. = 10 968,93 грн.
Таким чином, на думку арбітражного керуючого заборгованість по кредитному договору (заборгованості за договором № ABH0CT155101076687 від 22.01.2021 року) ОСОБА_1 складає 97 604,4 грн. (86 787,13 грн - заборгованість за кредитом + 10 968,93 грн. заборгованість за процентами - 151,66 грн. сплачені кошти 22.06.2022 р.).
Отже, арбітражний керуючий частково визнає вимоги конкурсного кредитора АТ "Акцент Банк" на суму 149 565,96 грн. (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10072989343) + 97 604,4 грн (заборгованості за договором № ABH0CT155101076687 від 22.01.2021 року) = 247 170,36 грн.
У запереченні представника АТ "Акцент Банк" б/д № 20240610АВS000000002/06/09-24 на результати розгляду вимог кредитора, окрім іншого, зазначено наступне.
Відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами складають кредитний договір № Б/Н від 11.11.2019 року) в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором Оферти.
Банком, станом на час укладання договору, на виконання відповідних положень Закону України "Про захист прав споживачів", надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законом не встановлений обов'язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів" є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів.
Своїм підписом під ретельно прочитаним кредитним договором позичальник підтвердив факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві, в тому числі й постанові правління НБУ № 168 від 10.05.2007, і саме це є доказом обізнаності позичальника з усіма умовами кредитування на момент підписання кредитного договору.
Для уникнення сумнівів щодо використання Умов і Правил потрібно використати позицію Верховного Суду щодо природи даних відносин та дійсності Умов і Правил, що викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2018 року по справі №202/19403/13-ц, постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року по справі №705/6051/15-ц та постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі №265/7652/15-ц.
Таким чином, Боржник сам погодився як з Умовами та Правилами надання банківських послуг, так і з необхідністю самостійного ознайомлення на сайті банку з їх оновленими версіями.
Наявна у позивача заборгованість нарахована у відповідності до умов кредитування, які складаються із Анкети-Заяви, Тарифів та Умов і Правил (актуальна копія яких була додана до позову).
Щодо процентів, кредитор зазначає, що до матеріалів справи додано не тільки Тарифи з сайту Банку (як зазначив суд), а Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка "3елена", в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого.
Договір підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року по справі №524/5556/19 (стосовно підпису), дана судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Також ст. 8 Закону - Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Щодо розрахунку заборгованості та банківської виписки, кредитор зазначає, що на підтвердження вірності розрахунку надає до суду банківську виписку (яка є первинним бухгалтерським документом відповідно до ЗУ "Про бухгалтерський облік"), де в тому числі відображено використання Боржником кредитного ліміту.
Також надає довідку про видачу картки та довідку про встановлення/зміну кредитного ліміту, та звертає увагу суду, що ініціатором встановлення/зміни кредитного ліміту може бути як Банк, так і сам клієнт, та заборгованість виникла в результаті витрачання кредитних коштів, а встановлення кредитного ліміту є лише можливістю їх використання (відповідно до всіх умов договору), а не обов'язком клієнта.
Що ж стосується заперечень арбітражного керуючого по кредиту "Швидка готівка" АВН0СТ155101076687 (N20.00.0000569139) від 22.01.2021 року, то варто зазначити наступне. Не зрозуміло чому арбітражний керуючий зазначає про дострокове стягнення кредиту через 90 днів після прострочення платежу.
Так, в договорі передбачено, що через 90 днів заборгованість вважається простроченою. Так, в судовій практиці зазначено, що, якщо сторони в договорі визнали, що зміна строку виконання може виникати не лише у разі направлення вимоги про дострокове стягнення, а і у разі виникнення у позичальника простроченої заборгованості.
Але де ж у кредитному договорі між сторонами є погодження про зміну строків виконання у разі визнання заборгованості простроченою, немає такого, тому і застосовуватись відповідна судова практика не може.
Арбітражним керуючим не обґрунтовано фактично свої заперечення, хоча це його обов'язок.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 06.06.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Акцент Банк" б/н та б/д (вх. № 01-36/699/24 від 01.07.2024) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, надійшла до суду 01.07.2024 року (здана на відправку до служби кур'єрської доставки 19.06.2024 року), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
За змістом п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За змістом п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою. Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 11.11.2019 року між ОСОБА_1 та АТ "Акцент-Банк" підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку.
Також, ОСОБА_1 , 11.11.2019 року підписано електронним підписом Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка", за змістом якого визначено, серед іншого, наступне: типи кредитного продукту: картка "Універсальна", картка "Універсальна Gold", картка "Зелена"; тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту - до 50 000 грн., до 100 000 грн, до 200 000 грн.; строк кредитування - 240 місяців; мета отримання кредиту - на споживчі цілі; базова процентна ставка - 3,9 % в місяць (46,8 % річних), 3,7 % в місяць (44,4 % річних), 3,7 % в місяць (44,4 % річних).
Слід зазначити, що згідно п. 1.3. статуту Акціонерного Товариства "Акцент-Банк", затвердженого позачерговими Загальними зборами учасників протокол № 2/2020 від 17.07.2020 року (копія долучена до заяви), скороченим найменуванням Банку є АТ "А-Банк".
Крім цього, згідно матеріалів справи, Боржник користувався кредитним лімітом за кредитним договором б/н (внутрішньобанківський № НОМЕР_2 ) від 11.11.2019 року, що підтверджується Випискою по картці клієнта - ОСОБА_1 за період з 11.11.2019 року по 05.06.2024 року.
Відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості за договором б/н від 11.11.2019 року, укладеного між АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 , за період з 11.11.2019 року по 31.05.2024 року, станом на 05.06.2024 року загальна сума заборгованості становить 259 898,62 грн, яка складається з наступного: 149 565,96 грн. - заборгованість за кредитом; 110 332,33 грн. - заборгованість по відсоткам.
Поряд з цим, як встановлено судом, що в грудні 2023 року АТ "А-Банк" звернулось до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення станом на 22.10.2023 року заборгованості за кредитним договором б/н від 11.11.2019 року в розмірі 239 184,55 грн., з яких: 149 565,96 грн. - заборгованість за кредитом; 89 618,59 грн. - заборгованість по відсоткам (Справа № 130/3391/23).
Так, рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25.01.2024 року у справі № 130/3391/23 позов АТ "А-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 16.04.2024 року у справі № 130/3391/23 рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25.01.2024 року в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за відсотками та розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Відмовлено в задоволенні позовних вимог АТ "Акцент-Банк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками в розмірі 89 618,59 грн.
Так, ухвалюючи вказану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ "А-Банк" посилалося на те, що 11.11.2019 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
На підтвердження своїх вимог АТ "А-Банк" надало копію анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, копію паспорта споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка", копію витягу Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та розрахунок заборгованості.
Проте, надані позивачем документи не підтверджують умови кредитування в частині визначення розміру та порядку сплати процентів, оскільки із зазначених вище документів, підписаним відповідачем є лише Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яка не містить умов кредитування. В анкеті-заяві зазначена особиста інформація заявника: паспортні дані, ідентифікаційний податковий номер, місце проживання, реєстрації та контактний телефон.
Відомостей про бажаний тип картки та кредитний ліміт, розмір процентів за користування кредитом, розмір пені та штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту, тощо в анкеті-заяві не зазначено.
Отже, сама по собі підписана Анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
До позовної заяви долучено витяг з Умов і правил надання банківських послуг, які не підписані відповідачем (далі Умови і правила).
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви Умови і правила розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, тому вони не можуть братися до уваги з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, висновки якої зводяться до того, що позивач зобов'язаний письмово проінформувати споживача фінансових послуг про умови кредитування, а надані позивачем не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети.
Витяг з тарифів також не містить підпису відповідача.
Таким чином, банком не доведено узгодження з позичальником відсоткової ставки за користування кредитом, а вимог про стягнення відсотків відповідно до ставки, встановленої законом, позивач не заявляє та не обґрунтовує такий розмір відсотків з наведенням відповідних розрахунків, а тому вимога про стягнення відсотків за користування кредитом, а також їх нарахування за весь період користування позиченими коштами є неправомірною.
У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19) висловлено таку позицію: "Виписка за картковим рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами".
Фактичне користування відповідачем коштами підтверджується наданою позивачем випискою (а.с. 29-41). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).
Банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік №578/5) згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання держоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
З розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, вбачається, що ОСОБА_1 , отримав та використовував кредитні кошти (знімав як готівку, так і здійснював розрахунки в магазинах), неодноразово вносив кошти на повернення отриманого у кредит, тобто активно використовував кредитні кошти.
Суд при розгляді справи повинен зберігати об'єктивність і неупередженість (ч. 5 ст. 12 ЦПК України), а докази судом мають оцінюватися у сукупності (ст. 89 ЦПК України), а тому, за сукупності доданих до позову доказів, зокрема анкети-заяви, виписки про рух коштів, розрахунку заборгованості, з яких вбачається численне користування кредитними коштами, здійснення дій по їх поверненню, тощо.
Відтак, з огляду на те, що в сукупності наявними письмовими доказами у справі доведено факт користування ОСОБА_1 , кредитними коштами та те, що вони відповідачем в добровільному порядку АТ "А-Банк" не повернуті, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 149 565,96 грн.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення із відповідача заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 89 618,59 грн., з огляду на наступне.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути проценти за користування кредитними коштами. Обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Паспорт споживчого кредиту та витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та правил надання батьківських послуг, які розміщені на сайті: https://a-bank/com/ua/green/tarrifs, як невід'ємні частини спірного договору.
Банк до позовної заяви додав Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна карта" (а.с.28), підписаний позичальником, стверджуючи, що це є доказом погодження відсоткової ставки, прав та обов'язків клієнта (позичальника) і банку, відповідальності сторін.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20 (провадження №61-14545сво20) зроблено висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
В зазначеній постанові Верховний Суд здійснив відступ від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (на яку посилається Банк у відзиві на апеляційну скаргу), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19, про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.
Отже з урахуванням правової позиції Верховного Суду, апеляційний судді йшов висновку, що підписання Паспорту споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка "Зелена", з огляду на його правову природу (це не частина кредитного договору, а спосіб повідомлення позикодавця кредитором про наявні пропозиції кредитування), його зміст, не є підтвердженням досягнення між Банком та позичальником умов кредитування, в тому числі і щодо процентної ставки.
За наведених обставин апеляційний суд не приймає до уваги наявний в матеріалах справи паспорт споживчого кредитування, як доказ конкретних умов укладеного між сторонами кредитного договору стосовно розміру відсоткової ставки за користування кредитом.
На вказану обставину суд першої інстанції уваги не звернув і не дав їй належної правової оцінки, хоча це має суттєве значення для справи.
Відтак, з огляду на наведене, судом апеляційної інстанції прийнято рішення про скасування в частині рішення суду першої інстанції та про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 89 618,59 грн.
Слід зазначити, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Вінницького апеляційного суду від 16.04.2024 року у справі №130/3391/23 набрала законної сили - 16.04.2024 року, а отже наразі є чинною.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
При цьому, як зазначено раніше, арбітражний керуючий Багінський А.О. у повідомленні № 01/20/902/237/24/2227 від 13.08.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів, заявлені вимоги АТ "Акцент Банк" до боржника по кредитному договору б/н від 11.11.2019 року визнав частково, в розмірі 149 565,96 грн. - заборгованість за кредитом, з урахування згаданої постанови суду у справі № 130/3391/23.
Суд, зауважує, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до кредиторської заяви Умови і правила розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву з метою укладання кредитного договору б/н (внутрішньобанківський № SAMABWFC10072989343) від 11.11.2019 року, тому вони не можуть братися до уваги з урахуванням згаданої вище правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, висновки якої зводяться до того, що позивач зобов'язаний письмово проінформувати споживача фінансових послуг про умови кредитування, а надані позивачем не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети.
Крім того, з урахуванням правової позиції Верховного Суду від 23.05.2022 року в справі № 393/126/20 щодо правової природи паспорту споживчого кредиту, суд зауважує, що підписання 11.11.2019 року паспорту споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка, з огляду на його правову природу (це не частина кредитного договору, а спосіб повідомлення позикодавця кредитором про наявні пропозиції кредитування), його зміст, не є підтвердженням досягнення між Банком та позичальником умов кредитування, в тому числі і щодо процентної ставки.
Таким чином, кредитором не доведено узгодження з позичальником відсоткової ставки за користування кредитом, а тому вимога про стягнення відсотків за користування кредитом, а також їх нарахування за весь період користування позиченими коштами є неправомірною.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини, зокрема, ті, що були встановлені постановою Вінницького апеляційного суду від 16.04.2024 року у справі № 130/3391/23, враховуючи положення закону та судову практику, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги АТ "Акцент Банк" до боржника по кредитному договору б/н (внутрішньобанківський № SAMABWFC10072989343) від 11.11.2019 року, підлягають частковому визнанню, в розмірі 149 565,96 грн. - заборгованості за кредитом.
В частині вимог про визнання 110 332,33 грн. заборгованості по відсоткам по кредитному договору б/н (внутрішньобанківський № НОМЕР_2 ) від 11.11.2019 року слід відмовити, за наведених вище підстав.
Щодо вимог про визнання заборгованості за кредитним договором N20.00.0000569139 (АВН0СТ155101076687) від 22.11.2021 року, суд зазначає наступне.
Так, 22.01.2022 року між ОСОБА_1 (підписано електронним підписом) та АТ "Акцент-Банк" підписано Заяву клієнта № АВН0СТ155101076687 наступного змісту: Вид кредиту - кредит. Тип кредиту - беззалоговий. Мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг. Сума кредиту - 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок). Строк кредиту - 60 місяців. Процентна ставка (фіксована) - 50 %.
Номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту НОМЕР_3. Рахунок для внесення платежів - НОМЕР_4.
ОСОБА_1 діє на підставі особистого волевиявлення, просить надати йому в АТ "А-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) кредит за Послугою "Швидка готівка" на умовах, зазначених вище.
Погоджується з тим, що ця Заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк" при наданні банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить Кредитний договір.
Підписанням цієї Заяви підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк", Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Також, ОСОБА_1 , 22.01.2022 року підписано електронним підписом Паспорт споживчого кредиту за програмою "Швидка готівка".
На виконання умов вказаного договору, Банком було перераховано на рахунок боржника грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № T.R.16456641.26095.74027 від 22.01.2022 року.
Водночас, як вказано у кредиторській заяві, в зв'язку з порушенням боржником умов договору, в останнього, згідно наданого розрахунку станом на 05.06.2024 року рахується заборгованість за період з 22.01.2021 року по 05.06.2024 року в загальному розмірі 164 454,08 грн., з яких: 86 787,13 грн. - заборгованість за кредитом; 17 666, 95 грн. - заборгованість за процентами.
Так, згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк", п. 2.6.3. Умови використання кредиту "Швидка готівка", згідно якого: послуга "Швидка готівка" - це кредит, який надається шляхом зарахування коштів на картку клієнта на певний строк.
Швидка готівка" - послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит готівкою на строк, визначений у Заяві Клієнта, а Клієнт зобов'язується повернути суму Кредиту та сплатити проценти шляхом внесення щомісячних платежів (п.1).
Відсоткова ставки: за кредитною програмою "Лояльний" - 50% на рік, за кредитною програмою "№1" - 75% на рік, за кредитною програмою "№2" - 85% на рік, за кредитною програмою "№3" - 99% на рік (п.6).
Сплата по кредиту: щомісячно в період сплати, вказаний у Таблиці, перераховувати кошти за допомогою: мобільного додатку АВаnk24; каси будь-якого відділення А-Банку; будь-якого банку України за реквізитами (п. 9).
Реальна річна процентна ставка: від 64,3% до 162,3% (п. 11).
Обов'язки Клієнта: Погашати кредит в порядку та терміни відповідно до Заяви (2.1.). Сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до Заяви. Повну оплату процентів та комісій (в т.ч. пені) за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту (2.3). У разі прострочення зобов'язань, Клієнт надає згоду Банку залучати колекторські компанії та передавати таким компаніям (в т.ч. новому кредитору) персональні дані, інформацію про укладення цього Договору, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір, з метою взаємодії з Клієнтом, інформування його близьких осіб, представників, спадкоємців та, за потреби, інших третіх осіб про необхідність виконання Клієнтом зобов'язань за цим договором (2.4) (п. 14).
Нарахування відсотків і винагород здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування Кредитом - 360 днів на рік. Відсотки розраховуються щомісяця за період з першої дати поточного Періоду оплати включно до дати, коли Кредит стає простроченим. Дата погашення Кредиту в розрахунок не включається. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дня повного погашення суми Кредиту, якщо інше не зазначено в Заяві (пп. 6 п. 16).
В разі наявності заборгованості у Клієнта із сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості Позичальник сплачує пеню (пп. 8 п. 16).
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101076687 від 22.01.2021 року, боржником останній платіж було здійснено 21.02.2022 року в сумі 4 599,18 грн.
Відтак, з огляду на положення пп. 6, 8 п. 16 Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк", відлік 90 днів розпочався з 22.02.2022 року, а 91 день, з дати якого кредитна заборгованість вважається простроченою, настав 23.05.2022 року.
Враховуючи наведене, нарахування відсотків припиняється 22.05.2022 року, а отже заборгованість по відсоткам згідно кредитного договору № ABH0CT155101076687 від 22.01.2021 року становить 10 968,93 грн. (8 317,10 грн. - заборгованість по 30.04.2022 року) + 2 651,83 грн. заборгованість по 22.05.2022 року (3 736,67 грн. - заборгованість за травень 2022 року / 31*22 (дні в травні, за які має бути нарахована заборгованість за відсотками).
Крім того, згідно розрахунку заборгованості, боржником 22.06.2022 року було також сплачено 151,06 грн. відсотків.
Таким чином, враховуючи положення пп. 6, 8 п. 16 Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк" та здійснені боржником проплати згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №ABH0CT155101076687 від 22.01.2021 року становить 97 604,40 грн., з яких: 86 787,13 грн - заборгованість за кредитом, 10 817,27 грн. заборгованість за процентами (10 968,93 грн. за мінусом 151,66 грн. сплачених 22.06.2022 року відсотків).
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, беручи до уваги положення пп. 6, 8 п. 16 Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк", суд дійшов висновку, що заявлені вимоги АТ "Акцент Банк" до боржника по кредитному договору N20.00.0000569139 (АВН0СТ155101076687) від 22.11.2021 року підлягають частковому визнанню, в розмірі 86 787,13 грн. - заборгованості за кредитом та 10 817,27 грн. заборгованість за процентами.
В частині вимог про визнання 66 849,68 грн. заборгованості по відсоткам по кредитному договору N20.00.0000569139 (АВН0СТ155101076687) від 22.11.2021 року слід відмовити, за наведених вище підстав.
Водночас, станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Акцент Банк" за згаданими вище кредитними договорами не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на наведені обставини та положення закону у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви АТ "Акцент Банк" б/н та б/д (вх. № 01-36/699/24 від 01.07.2024) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/237/24, та визнання заявлених грошових вимог у розмірі 247 170,36 грн., з яких: 149 565,96 грн. заборгованості за кредитом за договором б/н від 11.11.2019 року (внутрішньобанківський SAMABWFC10072989343); 97 604,40 грн заборгованості за договором № ABH0CT155101076687 від 22.01.2021 року (86 787,13 грн - заборгованість за кредитом, 10 817,27 грн. заборгованість за процентами), з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву б/н та б/д (вх. № 01-36/699/24 від 01.07.2024) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, частково.
2. Визнати грошові вимоги АТ "A-Банк" (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074; код ЄДРПОУ 14360080) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 247 170,36 грн., з яких: 149 565,96 грн. заборгованості за кредитом за договором б/н від 11.11.2019 року (внутрішньобанківський SAMABWFC10072989343); 97 604,40 грн заборгованості за договором № ABH0CT155101076687 від 22.01.2021 року (86 787,13 грн - заборгованість за кредитом, 10 817,27 грн. заборгованість за процентами) - друга черга задоволення вимог кредиторів; а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/237/24.
3. В решті заявлених кредиторських вимог відмовити.
4. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Багінському А.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/237/24.
5. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Багінському А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Акцент-Банк" - 14360080@mail.gov.ua.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи