Справа № 592/2048/24
Провадження № 2/591/837/24
26 вересня 2024 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Полякової А.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №592/2048/24 за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім'єю та перебування на утриманні,-
У лютому 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що з квітня 2011 року проживала з ОСОБА_4 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, проживали у будинку, який належить на праві власності позивачці. Вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, спільні грошові кошти витрачались на потреби сім'ї. Питання щодо ведення спільного господарства вирішувалися ними спільно. 01.09.2022 ОСОБА_4 був мобілізований до лав ЗСУ. 27.04.2023 за місцем проживання позивачки на ім'я матері ОСОБА_4 прийшло сповіщення про його загибель. У травні 2023 року позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу оформлення одноразової грошової допомоги, на звернення отримала усну відповідь про необхідність встановлення у судовому порядку факту проживання із загиблим військовослужбовцем однією сім'єю та перебування на його утриманні. ОСОБА_4 працював та отримував заробітну плату, родина жила за рахунок його доходів. Дохід позивачки складався із пенсії по втраті годувальника, позивачка на час спільного проживання з ОСОБА_4 не працювала, займалась веденням домашнього господарства.
Просить встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , починаючи з квітня 2011 року по 27 квітня 2023 року, а також встановити факт перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_4 до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У відзиві на позовну заяву представник відповідача Міністерства оборони України заперечував проти позову. Зазначив, що заявницею не надано доказів на підтвердження наявності/відсутності її доходів та доходів померлого чоловіка для співвідношення їх розміру та встановлення факту утримання. Просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив Міністерства оборони України представник позивача зазначила, що позивачкою надано усі наявні у неї докази щодо підтвердження майнового стану, про витребування судом інформації про доходи померлого чоловіка заявлене відповідне клопотання.
У відзиві на позовну заяву представник ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначив, що в матеріалах справи відсутні відомості про доходи чоловіка заявника та докази систематичної грошової допомоги заявнику її чоловіком на протязі їх життя, а тому слід відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.03.2024 справу передано за підсудністю до Сумського районного суду Сумської області. Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 22.04.2024 справу передано за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13.05.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 17.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала із зазначених підстав.
Представники відповідачів Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_4 у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У заявах по суті справи просили розгляд справи здійснювати без участі їх представників. Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась. Відзиву на позовну заяву не подала.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідно до довідок від 08.08.2023 та від 17.08.2022, виданих старостою старостинського округу №3 Миколаївської селищної ради Сумскького району Сумської області ОСОБА_4 був зареєстрований за однією з позивачкою адресою: АДРЕСА_1 . У довідці від 17.08.2022 він вказаний як співмешканець матері ( ОСОБА_2 ) (а.с. 11-12).
Відповідно до довідки від 19.07.2017, яка була видана Луциківським старостатом виконкому Миколаївської селищної ради Білопільського району ОСОБА_4 , будинок, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , опалюється за допомогою пічного опалення (а.с. 13)
Будинок за адресою АДРЕСА_1 належить позивачці на праві власності (а.с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 загинув (а.с. 10,11).
Відповідно до сповіщення від 01.05.2023 солдат ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі н.п. Кузьмине Луганської області. Сповіщення адресоване матері ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , направлене за адресою проживання позивачки - АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Як вбачається з інформації з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування станом на 01.06.2023 позивачка отримувала доходи (зі сплатою ЄСВ) востаннє у квітні 2009 року.
Відповідно до довідки Білопільського Об'єднаного управління ПФУ в Сумській області позивачка у періоді з грудня 2022 по березень 2023 року отримувала пенсію по втраті годувальника у розмірі 2300 грн., з квітня по травень 2023 року - в розмірі 2520 грн (а.с. 16).
Відповідно до копії трудової книжки позивачки у листопаді 2021 року її було звільнено з розбои за згодою сторін з ТОВ «Брук Буд», у періоді з 23.11.2021 по 12.05.2022 вона отримувала допомогу по безробіттю. Подальші записи у трудовій книжці про працевлаштування позивачки відсутні (а.с. 17-20).
Позивачкою надано виписку АТ КБ «ПриватБанк» по її особовому рахунку за період з 01.09.2022 по 25.04.2023, з якої вбачається, що у період з жовтня 2022 по 24.04.2023 на картку позивачки регулярно надходили грошові перекази у розмірах від 7035 грн. до 60050 грн (а.с. 23-24).
Відповідно до інформації, наданої ГУ ДПС в Сумській області доходи ОСОБА_4 у 2022 році склали 366 574,03 грн., за перше півріччя 2023 року - 248777,72 грн.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який є сином позивачки, пояснив, що вітчим ОСОБА_4 проживав з ними з 2011 року. ОСОБА_4 працював, мати вела домашнє господарство. Після того, як ОСОБА_4 був призваний за мобілізацією, мати з ним продовжувала спілкування, коли ОСОБА_4 приїздив у відпустку, він проживав у них (востаннє у лютому 2023 року). Незадовго до смерті у телефонній розмові ОСОБА_4 говорив, що як приїде, планує укласти шлюб з ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що є матір'ю першого чоловіка позивачки, який помер у 2010 році. Після смерті сина у позивачки залишилось троє дітей - онуків свідка. ОСОБА_4 проживав з позивачкою з 2011 року, утримував сім'ю та виховував дітей позивачки. Позивачка з ОСОБА_4 жили як чоловік та дружина. Він був працевлаштований, вона вела домашнє господарство. Після мобілізації приїздив у відпустку у лютому 2023 року.
Свідок ОСОБА_7 , яка є подругою позивачки, у судовому засіданні пояснила, що позивачка з ОСОБА_4 з 2011 року проживали однією сім'єю у будинку, який належить позивачці. Він був членом сім'ї, вони вели спільне господарство, разом виховували дітей. ОСОБА_4 працював та забепечував родину.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17.
Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо.
З досліджених доказів та пояснень свідків вбачається, що ОСОБА_4 та позивачка проживали спільно однією сім'єю та вели спільне господарство, з 2017 року він був зареєстрований у будинку, власницею якого є позивачка. Позивачка не працює, отримує пенсію по втраті годувальника, розмір якої був незначний. Розмір доходів ОСОБА_4 значно перевищував розмір доходів позивачки, тому отримання інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування позивачки на утриманні ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що характер допомоги, яку надавав ОСОБА_4 позивачці носив постійний характер: тобто така допомога була неодноразовою, надавалася систематично, протягом певного періоду часу і померлий виконував обов'язок щодо утримання позивачки як члена сім'ї.
За змістом ст. ст.12,13,81ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності надані суду і безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про те, що заявницею надані належні та допустимі докази на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу та перебування її на утриманні чоловіка.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім'єю та перебування на утриманні задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 починаючи з квітня 2011 року по 27 квітня 2023 року.
Встановити факт перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_4 до дня його смерті - 27.04.2023 року
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.09.2024.
Суддя О.О. Ніколаєнко