про повернення позовної заяви
"10" листопада 2010 р. № 32/1346-10
Суддя Грабован Л.І. розглянувши позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол”, Одеська область, Комінтернівський район;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський ливарний завод”, м. Одеса
про стягнення 5657,21 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Лєкол” звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський ливарний завод” про стягнення заборгованості у сумі 5657,21 грн., що виникла за договором про надання послуг зв'язку №690/0705 від 27.05.2005р.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол” підписана в.о. директора товариства -гр. ОСОБА_1. Однак, до вказаної заяви не додано належного документу, що підтверджує статус гр. ОСОБА_1. в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол” та підтверджує наявність повноважень для підписання позовної заяви.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Так, позивач звернувся до суду для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 5657,21 грн., що виникла за договором про надання послуг зв'язку №690/0705 від 27.05.2005р. Однак, оригіналу або належним чином засвідченої копії вказаного договору до заяви не додано. Крім того, не додано доказів, які підтверджують виконання договору з боку позивача (надання послуг зв'язку), обґрунтованого розрахунку заявленого боргу з вказівкою на період його виникнення, вид заборгованості (основний борг чи штрафні санкції).
Також, відповідно до ч.31 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З платіжного доручення №1145 від 02.08.2010р., наданого позивачем на підтвердження сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вбачається, що оплата витрат здійснена на розрахунковий рахунок №31217259700008, тоді як згідно додатку до листа Головного управління державного казначейства України в Одеській області №06.2-13/97-3662 від 18.06.2010р. рахунок для сплати витрат інший, а саме №31213264700008.
Враховуючи викладене, суд не приймає вказаний документ як належний доказ сплати позивачем витрат н інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Також суд звертає увагу позивача, що згідно ч.2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, тоді як додані до позову документи не засвідчені належним чином.
Враховуючи вищевикладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол” про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський ливарний завод” заборгованості у сумі 5657,21 грн. підлягає поверненню позивачу без розгляду на підставі п.п. 1, 3, 10 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд звертає увагу позивача, що 05.05.2010р. господарським судом винесено ухвалу підготовчого засідання суду у справі №32/41-10-1480, у якій зобов'язано кредитора подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський ливарний завод” у офіційний друкований орган та докази публікації надати суду; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський ливарний завод” призначено арбітражного керуючого Ільєнок Людмилу Сергіївну.
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський ливарний завод” опубліковано у газеті „Урядовий кур'єр” №98 від 02.06.2010р.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують; вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно п. 54 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і ГПК України не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Керуючись п.п. 1, 3, 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол” про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський ливарний завод” заборгованості у сумі 5657,21 грн. повернути позивачу без розгляду.
2. Видати позивачу довідку для повернення коштів з Державного бюджету України відповідно до п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93р. №7-93.
Додаток: позовна заява на 2-х арк. з додатком на 27-ми арк.
Суддя