Справа № 211/3462/24
Провадження № 2/211/1929/24
Іменем України
23 вересня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
при секретарі - Бірж Д.В.,
у відсутність сторін., розглянувши в місті Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі - АТ «ТАСКОМБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 07 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 7985666427, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 79019,53 грн., терміном на 48 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом в сумі 0,01 % річних від суми боргу, в розмірі 2,49 % на місяць від суми кредиту, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити за його використання відсотки на умовах договору. 17 грудня 2021 року права вимоги за Кредитним договором № 7985666427 від 07 жовтня 2021 року відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу № 171221, за яким первісний кредитор передав позивачу за плату належні йому права вимоги до ОСОБА_1 . Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на вимогу погасити борг, відповідач не виконала свого зобов'язання та після відступлення позивачу права грошової вимоги не виконала умови договору. Внаслідок неналежного виконання умов укладеного договору позичальник перед банком має заборгованість станом на 09 травня 2024 року в сумі 100211,15 грн., з яких: 74494,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 0,32 грн. - заборгованість за річними процентами, 25715,99 грн. - заборгованість за щомісячними процентами. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальній сумі 100211,15 грн. та витрати з оплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Ухвалою суду від 31 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання в чергове не з'явилась, відзиву на позов не подала, на адресу суду надсилались клопотання про відкладення розгляду справи, однак доказів поважності не з'явлення до суду не надала.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності відповідача суд враховує наступне.
Відповідно до статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні у разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні режимі відео конференції; необхідність витребування нових доказів; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи без її участі, дала особисті пояснення.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною другою статті 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Виходячи з вищенаведеного, суд враховує тривалість розгляду справи та те, що після призначення справи до розгляду по суті з травня 2024 року відповідач жодного разу не з'явилась в судове засідання, доказів поважності не з'явлення до суду не надані.
Суд враховує і те, що Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.
Судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.
Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача.
Враховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було підписано Кредитний договір № 7985666427.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно умов кредитного договору № 7985666427 від 07 жовтня 2021 року, позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 79019,53 гривень; строк користування - 48 місяців; річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,49 % від суми кредиту. Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 банківських днів від дня укладення договору.
Відповідно до п. 5.1. Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» позичальник зобов'язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти.
Згідно змісту п.5.8 Умов в разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.
Факт укладення 07 жовтня 2021 року Кредитного договору № 79856666427 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 підтверджується копією договору, до якого долучено Паспорт кредиту за № НОМЕР_1 , за яким ТОВ «ФК «ЦФР» надало відповідачу кредит за вищевказаних умов.
Видача відповідачу кредитних коштів у загальній сумі 79019,53 грн. підтверджується наданими позивачем документами: копіями платіжних інструкцій, копіями витягів з реєстру оплачених страховок.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Також судом встановлено, що 17 грудня 2021 року права вимоги за Кредитним договором № 7985666427 від 07 жовтня 2021 року відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу № 171221, за яким первісний кредитор, ТОВ «ФК «ЦФР», передав позивачу за плату належні йому права вимоги до ОСОБА_1 .
За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за Кредитним договором № 79856666427 від 07 жовтня 2021 року, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до АТ «ТАСКОМБАНК».
Як передбачено частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Частиною 1 статті 1081 ЦК України визначено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Так відповідач належним чином зобов'язання по поверненню кредитних коштів та процентів не виконала, в результаті виникла заборгованість за Кредитним договором № 7985666427 від 07 жовтня 2021 року, право вимоги за яким, на підставі Договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року, перейшло до АТ «ТАСКОМБАНК». Загальна сума заборгованості відповідача перед АТ «ТАСКОМБАНК» за вказаним кредитним договором станом на 09.05.2024 року становить 100211,15 грн., з яких: 74494,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 0,32 грн. - заборгованість за річними процентами, 25715,99 грн. - заборгованість за щомісячними процентами.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 березня 2018 року у постанові № 444/9519/12 припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Післяспливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У свою чергу, позивачем надано копію повідомлення-вимоги про дострокове повернення кредиту і процентів з доказами направлення вимоги відповідачу за місцем її реєстрації.
Таким чином сскільки позивач пред'явив відповідачці передбачену п.5.8 Умов вимогу-повідомлення про дострокове повернення кредиту і процентів 13.10.2023 року ,яку відправив поштою 20.10.2023 року, а тому з часу пред'явлення вимоги вважається, що строк виплати настав, відтак не мав права нараховувати і стягувати проценти після пред'явлення до позичальника вимоги.
З огляду на викладене нарахування позивачем заборгованості з процентів за період з 21.10.2023 року по 09.05.2024 року у розмірі 11805,54 грн ( 1967,59 грн.+ 1967,59 грн. + 1967,59 грн. + 1967,59 грн. + 1967,59 грн. + 1967,59 грн. ) є неправомірним.
Тому з розміру нарахованих відповідачу до стягнення процентів у розмірі 25715,99 грн. підлягає відрахуванню 11805,54 грн. за період з 21.10.2023 року по 09.05.2023 року, що складає суму заборгованості по щомісячним процентам 47222,16 грн. З врахуванням сплачених відповідачкою 33311,71 грн. процентів ,стягненню підлягає 13910,45 грн. заборгованості по щомісячним процентам.
Отже стягненню з ОСОБА_1 підлягає 74494,84 грн заборгованість по тілу кредиту, 0,32 грн., заборгованість за річними процентами, 13910,45 грн., заборгованість по щомісячним процентам, а всього стягненню підлягає заборгованість у розмірі 88405,61 грн.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
При розгляді справи, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволених позовних вимог на 88,22% (88405,61 грн. х 100 % : 100211,15 грн.) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 2671,30 грн.. (88,22% х 3028,00 грн. : 100%).
Керуючись статтями 525, 526, 611, 625, 651, 653, 1049, 1054 ЦК України, статями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, заборгованість за Кредитним договором № 7985666427 від 07 жовтня 2021 року станом на 09 травня 2024 року в загальній сумі 88405
( вісімдесят вісім тисяч чотириста п"ять ) гривень 61 коп., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 74494,84 грн., заборгованість по річним процентам - 0,32 грн., заборгованість по щомісячним процентам - 13910,45 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, судовий збір у розмірі 2671 ( дві тисячі шістсот сімдесят одна ) грн. 30 коп.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко