Справа №173/2553/24
Провадження №2-н/173/234/2024
іменем України
20 вересня 2024 р. м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхан С.М., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (49001, вул. Січових Стрільців, 4Д, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 42082379)
до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ),
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги постачання електричної енергії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (далі - заявник) звернулось до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з заявою ОСОБА_1 (далі - боржник) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги постачання електричної енергії, яка виникла, згідно з розрахунком заборгованості, доданим до заяви про видачу судового наказу за період з 01.05.2021 року по 29.02.2024 року у розмірі 34 456,28 грн. та судові витрати в сумі 242, 24 грн.
Розглянувши подану ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Так, вбачається, що в даному випадку, заявник звернувся до суду із даною заявою про видачу судового наказу 06 серпня 2024 року, тобто з пропуском строку позовної давності, встановленої законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання строку позовної давності. Проте, пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Отже, враховуючи викладене, з огляду на зазначені положення закону, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу за наведеною заявою.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 166 ЦПК України).
Разом з тим, слід зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 166 Цивільного процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 164 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.165, 166 ЦПК України.
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги постачання електричної енергії.
2. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя С.М. Бурхан