справа №712/11241/24
провадження № 1-кс/712/4679/24
25.09.2024 м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей та документів,
Слідчий СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до суду з погодженим прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 12024250310002602 від 04.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за фактом того, що до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_5 07.07.2024 отримав телефонний дзвінок з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , де невстановлена особа повідомила заявника що відбувається перереєстрація банківських карток, та заявник повідомив невстановленій особі дані власної банківської картки АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 та в результаті чого виявив, що 11.07.2024 були списані грошові кошти в розмірі 22100 грн. та переведені на невстановлені рахунки.
У ході досудового розслідування установлено, що у потерпілого відкритий рахунок НОМЕР_2 у АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , МФО НОМЕР_4 ), картка № НОМЕР_5 , з якого було знято перераховано грошові кошти.
Посилаючись на те, що отримання тимчасового доступу до інформації про рух коштів за період 00 год. 00 хв 10липня 2024 року по 23 год. 59 хв. 13липня2024 року, до рахунку НОМЕР_2 у АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , МФО НОМЕР_4 ) картка № НОМЕР_5 , необхідно для встановлення обставин кримінального провадження та перевірки отриманої інформації, що можливо виконати лише шляхом проведення аналізу руху коштів, а іншим способом отримати вказані дані неможливо, слідчий за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до суду.
У судове засідання слідчий та прокурор не прибули, згідно з клопотанням просять здійснювати розгляд даного клопотання за їх відсутності, на задоволені наполягають.
Особа, у володінні якої перебуває інформація та документи, доступ до яких просить надати слідчий явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання документи, зазначає, що тимчасовий доступ до речей та документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.
При цьому ч. 6 ст. 132 КПК України прямо передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються
Частиною 1 ст. 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
При цьому ч. 2 ст. 160 КПК України передбачено вимоги до клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідно до якої у клопотанні зазначається: значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні (п. 5) та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (п.6).
Крім того ст. 162 КПК України визначені речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю, до якої, згідно з п. 5 частини 1 вказаної статті, належать, зокрема відомості, які можуть становити банківську таємницю.
Згідно з ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, а саме що речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи та самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, в зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, а також неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Отже інформація, доступ до якої просить слідчий є інформацією, яка захищена законом, а тому і доступ до неї має бути належним чином мотивований, а необхідність у ньому має стверджуватись належними доказами.
З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 12024250310002602 від 04.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за фактом того, що до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_5 07.07.2024 отримав телефонний дзвінок з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , де невстановлена особа повідомила заявника що відбувається перереєстрація банківських карток, та заявник повідомив невстановленій особі дані власної банківської картки АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 та в результаті чого виявив, що 11.07.2024 були списані грошові кошти в розмірі 22100 грн. та переведені на невстановлені рахунки.
Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Частиною 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до правових позицій Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 90 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 134 рішення у справі Ванян проти Росії; § 36 рішення у справі Малінінос проти Литви).
Однак, дослідивши клопотання слідчого, а також, матеріали долучені до клопотання слідчий суддя вважає, що належним чином не мотивовано необхідність отримання доступу до вказаної інформації.
На підтвердження необхідності одержання тимчасового доступу до зазначеної у клопотанні інформації слідчим до клопотання додано копію протоколу допиту потерпілого та копію виписки по картковому рахунку, проте зазначені копії є вкрай низької якості та не є читабельними, що унеможливлює перевірку слідчим суддею наведених в обґрунтування даного клопотання доводів слідчого.
Крім того, звертаючись з даним клопотанням, слідчий за погодженням з прокурором у даному клопотанні просить надати тимчасовий доступ до запитуваної інформації у період часу з 10.07.2024 по 13.07.2024, без наведення обґрунтування цього періоду.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з положенням ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Положення ст. 26 КПК України наголошують на тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 в справі № 6-рп/2001, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Необхідно також зазначити, що слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку компенсувати недоліки роботи слідчого та не виконання вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов'язкові передумови для задоволення відповідних клопотань, за органи досудового розслідування, та формально підходити до розгляду таких клопотань, та приймати рішення про задоволення клопотань слідчого.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність наданих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 159-166 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1